Методика розвитку мовлення

МОВЛЕННЄВІ ЗАНЯТТЯ В СИСТЕМІ 

СУЧАСНОЇ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ

Мовленнєвий розвиток дошкільника - складний психологічний процес, що не зводиться до простого відтворення дитиною почутої мови. Він визначається мірою сформованості знань, умінь та навичок дитини і виявляється в соціальній та інтелектуальній активності у колі дорослих та однолітків. Щоб створити оптимальні умови для мовленнєвого розвитку дошкільника, педагогам слід використовувати різні форми роботи: ігри, проблемні ситуації і, звичайно, заняття.

Неможливо уявити належний рівень життєвої компетенції людини без оволодіння мовленням. Видатний педагог Костянтин Ушинський зауважував, що рідне слово є основою розумового розви­тку й скарбницею всіх знань. Оволодіваючи мовленням, вивчаючи мову, дитина засвоює систему знань, суспільно прийняті норми по­ведінки - основу її життєвої компетентності, тобто, як влучно висло­вилася заступник директора Інституту проблем виховання АПН Укра­їни, доктор педагогічних наук Олена Кононко, «оволодіває наукою і мистецтвом жити серед інших». З огляду на це проблема розвитку мовлення дитини завжди була однією з центральних у дошкільній освіті. Нині ж провідною метою дошкільної лінгводидактики є вихо­вання мовної особистості.

ЗНАЧЕННЯ ЗАНЯТЬ У ФОРМУВАННІ 

МОВЛЕННЄВОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ ДОШКІЛЬНИКІВ

Мовленнєва компетенція - це вміння на практиці доречно ко­ристуватися мовою (висловлювати свої думки, бажання, наміри, про­хання тощо), використовувати для цього як мовні, так і позамовні (мі­міка, жести, рухи) та інтонаційні засоби. Це полікомпонентний утвір, що містить такі компетенції:

• лексичну (наявність певного запасу слів у межах вікового пе­ріоду, їх доречне застосування, вживання засобів мовної ви­разності: приказки, прислів'я, фразеологізми, епітети, порів­няння);

• фонетичну (правильна звуковимова, розвинений фонема­тичний слух, володіння інтонаційними засобами виразності);

• граматичну (практичне вживання відповідних граматичних форм рідної мови: рід, число, відмінки, час тощо) та діамонологічну (розуміння зв'язного тексту, вміння відповідати та звертатися із запитаннями, вести діалог, складати різні ви­ди розповідей, переказувати).

Мовленням дитина оволодіває в процесі спілкування під час різ­них видів діяльності, адже всі вони тісно пов'язані з мовленням і супроводжуються ним. Але повсякденного спілкування для становлен­ня мовленнєвої компетенції, звісно, недостатньо. Основною формою навчання дошкільнят у процесі організованої пізнавальної діяльності все ж лишається заняття. Саме на заняттях вихова­тель систематично та послідовно формує у дітей мовленнєві уміння та навички, які закріплюються при спілкуванні дітей під час різних видів діяльності в повсякденному житті.

На заняттях з мовленнєвим пріоритетом діти мають не стільки засвоювати матеріал про навко­лишній світ, скільки вправлятися в мовленнєвій ді­яльності. Необхідно звертати увагу вихователів на те, що на такому занятті основну увагу варто зосереджу­вати на практичному засвоєнні дітьми норм рідної мо­ви (фонетичних, лексичних, граматичних), формуван­ні навичок розповідання та переказування. Заняття з мовленнєвого спілкування проводять у всіх вікових групах не рідше одного разу на тиждень, краще з підгрупами дітей. Тільки за цієї умови можна забезпечити максимальну мовленнєву активність дітей на занятті.

ВИДИ ЗАНЯТЬ З МОВЛЕННЄВОГО СПІЛКУВАННЯ

Заняття з мовленнєвого спілкування бувають комплексними та спеціальними.

Комплексне заняття з мовленнєвого спілкування проводиться тричі на місяць.Цей вид заняття поєднує завдання що­найменше з трьох компонентів мовлення, серед яких; звукова куль­тура, лексика, граматика і власне зв'язне мовлення. Причому остан­нє є обов'язковою складовою такого заняття.

Спеціальне заняття з мовленнєвого спілкування (в методичній літературі зустрічається і під іншою назвою - «домінантне») охоп­лює лише один компонент мовлення (звукова культура мовлення, лексика або граматика) і проводиться лише один раз на місяць.

ПЛАНУВАННЯ ЗАНЯТЬ З МОВЛЕННЄВИМ ПРІОРИТЕТОМ

Доктор педагогічних наук Алла Богуш пропонує проводити про­тягом місяця три комплексні й одне спеціальне заняття з мовленнє­вого спілкування: на перші три тижні місяця плануються по одному комплексному, а на останній тиждень - спеціальне заняття

Плануючи комплексні заняття, вихователь слідкує, щоб усі завдання з розвитку мовлення рівномірно чергувалися протягом місяця.

Спеціальні заняття доцільно планувати на квартал. У першому місяці кварталу, скажімо, у вересні, завданням спеціального заняття може бути формування звукової культури мовлення. Наступного мі­сяця, у жовтні, спеціальне заняття варто присвятити виключно фор­муванню граматичної правильності мовлення, а у листопаді - слов­никовій роботі. Відповідно плануються заняття з мовленнєвого спіл­кування і в наступних кварталах.

Плануючи спеціальні заняття, необхідно враховувати вікові осо­бливості мовлення дітей. Так, у молодшому дошкільному віці спеціальні заняття, присвячені формуванню звукової культури мовлення, можна про­водити частіше одного разу на квартал, а в роботі з дітьми старшого дошкільного віку більше уваги слід приділити грама­тиці. Тож спеціальне заняття з форму­вання граматичної структури мовлення в старшій групі можна спланувати в од­ному з кварталів двічі.

Складаючи програмовий зміст комплексного заняття, вихователь
має передбачити розвиток різних компонентів мовлення і відповідно
визначити зміст роботи над кожним завданням із розви­тку мовлення на цьому занятті. До речі, вихователь сам визначає, які завдання (словник, звукова культура чи зв'язне мовлення) розв'язувати на початку, в середині чи в кінці заняття - це залежить від його змісту та рівня мовленнєвої під­готовки дітей.

Програмовий зміст спеціального за­няття містить завдання по роботі лише за одним компонентом мов­лення, наприклад, над звуковою культурою мовлення. Вихователь закріплює той матеріал, який подавався на комплексних заняттях, та додатково планує одне-два нових завдання стосовно роботи над звуковою культурою мовлення.

Плануючи спеціальне заняття зі словникової роботи, особливу увагу варто приділити формуванню у дітей узагальнюючих понять (меблі, одяг, транспорт тощо), ознайомленню їх з якостями та власти­востями предметів.

При плануванні треба слідкувати, щоб заняття з мовленнєвим пріоритетом було взаємопов'язане з іншими заняттями, насамперед з художньої літератури, ознайомлення з навколишнім світом, рідною природою тощо, тобто відповідало темі тематичного тижня. Так, наприклад, для складання розповіді на занятті з мовленнєвого спілкування дітям слід запропонувати вже знайому картину, яку вони розглядали під час заняття з рідної природи чи ознайомлення з навколишнім світом; для переказу можна взяти твір, з яким дітей ознайомили на занятті з художньої літератури. Пропо­нуючи тему для розповідання, вихователь має враховувати попере­дній досвід дітей.

Орієнтовний розподіл комплексних та 
спеціальних занять з мовленнєвого спілкування на місяць та на квартал

Тижні	Вид заняття  з мовленнєвого спілкування	Структура заняття	Місяці кварталу
			І	II	ІІІ
1-й	Комплексне	1. Зв'язне мовлення 2. Граматика 3. Словник	Зв'язне мовлення	Граматика	Словник
2-й	Комплексне	1. Зв'язне мовлення 2.Граматика 3. Звукова культура мовлення	Зв'язне мовлення	Граматика	Звукова культура мовлення
3-й	Комплексне	1. Зв'язне мовлення 2. Словник 3. Звукова культура мовлення	Зв'язне мовлення	Словник	Звукова культура мовлення
4-й	Спеціальне	1.Звукова культура 2.Граматика 3.Словник	Звукова культура мовлення	Граматика	Словник

МЕТОДИ РЕАЛІЗАЦІЇ ЗАВДАНЬ ІЗ РОЗВИТКУ 

МОВЛЕННЯ ДІТЕЙ

Зв'язне мовлення:

• переказ

• описова розповідь (за картиною, опис іграшки або предмету з довкілля, опис-загадка, порівняльний опис двох іграшок або предметів, опис іграшки або пред­мета по пам'яті)

• сюжетна розповідь за змістом дидактичної картини

• розповідь з власного досвіду

• творча розповідь (за сюжетною ігровою обстановкою; за картинкою-сюрпризом; за поданим початком; за опорними словами; на тему, запропоновану вихователем; за планом; самостійне вигадування казок дітьми; зміна кінцівки відомої казки)

• дидактичні ігри, спрямовані на розвиток зв'язного монологічного мовлення, на­приклад, «Посилка», «Про що хотів розповісти Незнайко у листі», «Чий мультфільм найкращий» тощо...

Звукова культура мовлення:

• заучування та промовляння напам'ять скоромовок

• промовляння чистомовок

• дидактичні ігри та вправи з розвитку фонематичного слуху

• дидактичні ігри та вправи для формування правильної вимови звуків

• розповіді зі звуконаслідуванням

• вправи для розвитку артикуляційного апарата

• дидактичні ігри та вправи, спрямовані на розвиток мовленнєвого дихання

Словник:

• дидактичні ігри та вправи

• відгадування загадок

• ознайомлення з приказками та прислів'ями, їх заучування

Граматика:

• дидактичні ігри та вправи з граматики

• складання розповіді зі словами, в яких діти роблять помилки

МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ЗАНЯТЬ З 

МОВЛЕННЄВОГО СПІЛКУВАННЯ

Осно­вною метою занять з мовленнєвого спілкування є розвиток мовлення кожної конкретної дитини. Тому важливо створювати на них такі умови, які стимулюватимуть максимальну мовленнєву активність кожної дитини. Цього можна досягнути, дотримуючись таких умов:

• уміння педагога викликати у дітей інтерес до теми заняття та розумно співвідносити власну мовленнєву активність і мов­леннєву активність дітей -неприпустимо, щоб дорослий го­ворив більшу частину заняття з мовленнєвим пріоритетом;

• проведення занять підгрупами до 10-12 осіб;

• правильне розташування дітей;

• забезпечення оптимальної інтенсивності мовленнєвого на­вантаження дітей - надто прості завдання знижують інтерес дітей, послаблюють готовність до подолання труднощів.

Етапи мовленнєвого розвитку дітей

Вік	Характеристика		Можливі порушення мовленнєвого розвитку та їхні наслідки
Перші тижні життя	Крик, що сигналізує про голод, біль тощо. У перервах між годуваннями дитина спить. Дитина нормально ссе груди (соску), Фізичний розвиток проходить нормально	Постійний нав´язливий крик із захлинанням, що супроводжується порушенням режиму сну, може бути ознакою органічного ураження центральної нервової системи. Такі порушення у годуванні дитини, як: не бере груди, не може смоктати, захлинається, молоко виливається через ніс - можуть свідчити про органічне ураження нервовоі системи (слід негайно звернутися до педіатра та невропатолога)
Кінець 1- початок 2 місяця	Зосередження на мовленні дорослого (дитина затихає, уважно слухає, часто усміхається)
2-3 місяці	Пошук обличчя того, хто розмовляє
3 місяці	Аґукання
5-6 місяців	Лепет	Відсутність або швидке затухання лепету, відсутність мовлення в цілому свідчать про порушення слуху, інтелекту чи про органічне ураження головного мозку
≈ 1 рік	Дитина вимовляє до 10 слів
1 рік 8 місяців - 2 роки	У мовленні дитини до 40 слів, з'являються перші речення з двох слів
2 роки	Дитина розуміє значення однини та множини іменників, значення слів зі значенням зменшеності - пестливості
3 роки	Дитина утворює нові слова за допомогою словотвору, з´являються багатослівні речення (3 і більше слів)
4 роки	Засвоєно всі відмінкові та родові закінчення іменників і прикметників (крім найбільш складних нетипових випадків), дитина може контролювати граматичні помилки в мовленні інших людей. Дитина знає і називає основні кольори та основні збірні поняття
5 років	У дитини повністю сформована звуковимова (правильно вимовляє всі звуки, називає та повторює слова різної складової структури)	Порушення звуковимови після досягнення дитиною 5 років є патологічними (слід якомога швидше звернутися до логопеда)

Робота над поповненням словникового запасу дітей

Успішне збагачення, уточнення й активізація словникового запасу дошкільника можуть бути забезпечені шляхом застосування цілого ряду спеціальних, відомих у методиці початкового навчання мови, вправ, з-поміж яких найпродуктивнішими, на наш погляд, є словниково-логічні вправи. Їх результативність полягає не тільки в кількісному нарощенні словникового запасу дитини, а й у її загальному розумовому розвитку, в умінні самостійно розв'язувати логічні задачі, які постійно і природно постають перед 3-6-річними дітьми у процесі пізнання ними навколишнього світу. Наприклад, знаючи, що малина, смородина, аґрус - це кущові ягоди, дитина легко віднесе до них за зовнішніми ознаками і ті, які побачить уперше, скажімо, калину, чорноплідну горобину тощо. Або, маючи в своєму словниковому запасі поняття музичні інструменти, вона самостійно буде відносити до цієї лексико-логічної сукупності кожен із заново почутих і побачених інструментів, які в той чи інший спосіб відтворюють музичні звуки.

Отже, словниково-логічні вправи на взаємне співвідношення родових (загальних) і видових (часткових) понять, на вилучення «зайвого» з ряду однорідних понять (слів), на доповнення, поширення логічного ряду, на протиставлення предметів за певними ознаками є одним із простих для застосування навіть у домашніх умовах і водночас дуже ефективних засобів загальнорозумового і, зокрема, мовленнєвого розвитку дошкільників.

Наведемо ряд найдоступніших для 5-6-річних дітей загальних (родових) назв, коло яких можна поступово розширювати за рахунок усе нових видових, більш конкретних найменувань чи ознак:

гриби - це опеньки, лисички, маслюки, моховики, підосичники ...

ягоди - це малина, смородина, ожина. полуниця, суниця ...

фрукти - це яблука, груші, айва, сливи...

овочі - це помідор, огірок, капуста, картопля, морква, буряк ...

меблі - це стіл, стілець. диван, табуретка, тумбочка. шафа ...

одяг - це пальто, шапка, хустка, штани, спідниця, сорочка, кофта ...

Перелік цих логічних рядів можна продовжити такими родовими назвами, як: взуття, навчальне приладдя, посуд, птахи, комахи, звiрi, музичні інструменти, квіти, дерева, кущі тощо.

Треба не забувати, що під поняття родові i видові назви підпадають i прикметникові форми, що характеризують вiдомi дiтям предмети з рiзних cторін: кольору, смаку, розмiру, форми, ваги, фiзичних якостей, за матерiалом тощо. Користуючись назвами ознак предметiв, можна пропонувати дітям виконати цілий ряд словниково-логiчних вправ, в основі яких лежать розумовi операцii зiставлення та протиставлення, вилучення «зайвого», продовження логiчних рядiв, всебiчної характеристики добре вiдомих дiтям предметiв, наприклад:

Продовжити речення:

Помiдор червоний, а огірок - ...

Перець гiркий, а лимон - ...

Залiзо тверде, а глина - ...

Молот важкий, а вата -        ...

Річка широка, а струмок - ...

Глечик із глини, а стіл - з ...

Поміркуй і скажи, що чим роблять:

Ручкою пишуть, а пензликом ...

Пилкою пиляють, а сокирою ...

Лопатою копають, а граблями ...

Голкою шиють, а ножицями ...

Доповни сказане за змістом:

Сорока скрекоче, а зозуля ...

Соловей співає, а ворона ...

Кінь ірже, а корова ...

У корови теля, а в кобили ...

У курки курча, а в качки ...

У овечки ягня, а в кози          ...

Вилучи «зайве» слово:

Зозуля, синиця, горобець, метелик, шпак.

Олівець, пенал, ручка, зошит, молоток, лінійка.

Картопля, слива, гарбуз, помідор, буряк, огірок.

Широкий, довгий, вузький, солодкий, глибокий.

Упізнай предмет за цими словами:

Він білий, солодкий, крихкий (цукор).

Вона рідка, прозора, смачна, чиста, джерельна (вода).

Воно чисте, прозоре, тепле, буває холодне, морозне (повітря).

Безумовно, змiст початкового навчання рiдної мови та інших навчальних предметів з приходом дитини до школи просуватиме її далі у пiзнаннi навколишнього свiтy i не обмежуватиметься сприйняттям i усвiдомленням суто зовнішніх ознак предметів. Навчальні тексти букваря, читанки, пiдручникiв з природознавства, математики вводитимуть учнiв у внутрiшнiй світ предметів живої і неживої природи. Вони поступово почнуть вирізняти з-помiж різних ознак не тільки зовнішні (колiр, розмiр, смак тощо), а й внутрішні, такі, що відображають риси характеру, спосіб пересування, силу, наприклад: швидкий - повільний, смiливий - боязкий, щедрий - скупий. Тому у спiлкуваннi з дорослими дошкільники повиннi мати можливість активно вживати в своєму українському мовленні ті слова, які в шкільному навчанні стануть для них загальновживаними на різних уроках, скажімо: олівець, гумка, фарби, пензлик, термометр, папір, крейда, портфель, годинник, хвилина, червоний  та ін. Засвоєння дітьми цієї та іншої лексики в українському звучанні позбавить учителя в процесі шкільного навчання від витрачання часу на усування з дитячого мовлення ненормативних слів, введення до їхнього словника власне української лексики.

Робота над складанням повних речень

Працюючи з дошкільниками, роботу над реченням слід здійснювати в усній формі. Найголовнiше вмiння, яким вони мають оволодiти, полягає у видiленнi речень з мовленневого потоку. Дiти мусять усвiдомити, що люди висловлюються, спiлкуються мiж собою за допомогою речень. Тiльки в реченні може бути висловлена певна думка. Хоча речення у висловлюваннi обов'язково зв'язанi мiж собою, все ж їx можна виділити, орієнтуючись на завершенiсть думки та iнтонацiї.

1.Вправи, спрямованi на вироблення у дiтей
умiння видiляти речення з мовленнєвого потоку.

Вони сприятимуть усвiдомленню ними найістотнішої ознаки цієї одиниці мови i мовлення, удосконалюватимуть їхнiй мовленнєвий слух, зокрема, iнтонацiйний.

Скажи, скiльки речень ти почув. Повтори останнє речення:

·     Весною ми пiшли до лiсу. Там кожне дерево спiвало свою пiсню.

·     Жив собi дiд Андрушка. А в нього була баба Марушка. А в баби - дочка Мінкa. А в дочки - собачка Фiнка.

2.Вправи на розрізнення завершених речень (і незавершених також), спрямовані на усвідомлення дітьми інтонаційної і змістової завершеності речення, наприклад:

                                                                               
Скажи, що з того що ти почув, є реченням, а що - ні.

Малята готуються до свята.

Вони зібралися у дитячому ...

Тарасик запросив на свято маму.

Мама пошила йому нову ...

Хлопчик подякував ...

Він одягне нову сорочку на свято.

Як бачимо, запропонований матерiал складає зв'язну розповідь, що допомагає ситуативно дитинi доповнити незавершенi речення.

У випадках, коли речення є розрiзненi, то їx завершення може мати рiзні варiанти, до реалiзацii яких треба заохочувати дитину, показуючи рiзнi можливості змістової сполучуваності слів. Наприклад:

ü Петрик пасе на лузi (гусей, теля, козу, корову, овець).

3.     Вправи на завершення складних речень

Вони розвивають асоцiативне мислення дiтей, спонукають до добору вiдповiдних слiв та постановки їx у відповідну граматичну форму.

Доповнити речення:

Ми пішли до лісу, щоб       ...

Діти припинили гру, бо ...

На морі я по6ачив, як ...

Ігор з Оксаною побували в полі, де ...

Я роблю аплікацiю, щоб ...

4.  Вправи, якi лише узагальнено спонукають до побудови речень:

Склади речення, щоб у ньому були слова:

а) мама, спекла;

б) тато, наловив;

в) бабуся, рукавички;

г) дідусь, капелюх;

д) овечка, ягня.

Склади речення про те:

а) що можна побачити в небі;

б) що можна почути на концертi;

в) за чим спостерігають на стадіоні;

г) що рухається по дорозі;

д) що вiдбувається на cвітанку (навесні, восени, взимку) тощо.

Запропоновані вправи, безумовно, не вичерпують ycix можливостей розвитку мовлення дошкільників, але вони можуть служити дорослим певним орієнтиром для індивідуальної роботи з дiтьми щодо удосконалення їхньої звуковимови i фонетичного слуху, збагачення словникового запасу, органiзацii граматично правильного мовлення.

Розповідання казки за сюжетними картинками 

Казка"Ріпка"

  

Казка"Солом'яний бичок"

Казка"Колобок"

Казка"Золоте яєчко"

Казка"Теремок"

                                      




 


   
Удосконалення звуковимовляння, розвиток 

мовленнєвого слуху

Вади дитячого звуковимовляння можуть мати дві істотні причини:

1) органічні порушення мовленнєвого апарату;

2) вплив іншої, сусідньої мови, зокрема, спорідненої мови та наявність у середовищі, в якомо зростає дитина, місцевих діалектів. І ті, й інші причини відхилень у нормативному мовленні дошкільників можна усунути, виконуючи поради логопеда та дотримуючись орфоепічних (звуковимовних) норм української літературної мови.

Наведемо основні, найважливіші правила вимовляння звуків, характерних для української мови.

Голосні звуки в українській літературній мові здебільшого вимовляються чітко, повноголосо як у наголошеній, так і у ненаголошеній позиціях. Це стосується звуків [а, о, у, і]. Наприклад, у словах молоко, корова, солома, горіх, картина та ін. голосні звуки і під наголосом, і в переднаголошеному та післянаголошеному складах вимовляються практично однаково - чітко, без будь-якого наближення до інших звуків, як, скажімо, це спостерігаємо в російській мові. Тому наявність у дитячому українському мовленні так званого «акання» («карова», «сабака», «вагонь» тощо) помітно знижує його культуру у сфері звуковимовляння і навіть може негативно впливати на розуміння висловленого.

З-поміж голосних взаємно наближаються у вимові тільки звуки [е] та [и] у випадках, коли вони знаходяться не під наголосом: с[е]ло, в[е]сло, л[и']мон, с[и]дить. Чітке вимовляння цих звуків у ненаголошеній позиції (число, лежить), звичайно, є помітним для українського слухача, однак істотно не впливає на розуміння почутого та й на загальну мовленнєву культуру такою мірою, як це маємо у наведених прикладах зі звуком [о].

У системі приголосних звуків треба взяти до уваги таку важливу рису української звуковимови, як зберігання дзвінкого, «не оглушеного» вимовляння дзвінких приголосних звуків в усіх позиціях, як перед голосними та сонорними [р, р', л, л', м, н, н'. в, й], так і перед глухими та в кінці слова. Наприклад, у словахдід, віз, ложка, казка, слизько, вудка, їдьмо, гриб, рибка виділені літери слід читати дзвінко, вимовляючи відповідні дзвінкі звуки [д, з, ж, з, з', д, д', б], не замінюючи їх парними глухими, як це є нормою у польській, російській, англійській мовах.

Тільки в окремих, небагатьох словах допускається «оглушення» дзвінких приголосних: ле[х]ко, во[х]ко, ми[х]тіти.

У роботі з дошкільниками доречними будуть різноманітні скоромовки, промовлянки, закликанки, насичені відповідними звуками, що потребують відпрацювання, корегування в дитячому мовленні. Наведемо ряд таких мікротекстів для роботи над вимовлянням голосних і дзвінких приголосних звуків.

Му-му-му! - молока кому

Ма-ма-ма - молока нема.

Мо-мо-мо - зараз подамо.

Ми-ми-ми - напилися ми.

Наш Прокіп зварив окріп,

До окропу вкину кропу -

Буде юшка для Прокопа.

Не турбуйте курку -

Клює курка крупку.

Крупка дрібненька, курка рябенька.

Захар заліз на перелаз.

-       Захарку, злізь, Захарку, злазь!

Зумів залізти - знай, як злізти!

Наступним важливим умінням щодо звуків мовлення є оволодіння дитиною елементарним звуковим аналізом. Під звуковим аналізом слова треба розуміти уміння дитини послідовно і правильно називати в слові звуки. Наприклад, дим- [д и м], дім - [д і м], oca - [о с а], лось - [л о с'], літо - [л' і т о], лялька - [л' ал' к а].

У цій роботі важливо навчити дитину розрізнювати звуки на слух, правильно відтворювати парні твердий і м'який приголосні звуки заздалегідь до того, як вона ознайомиться з відповідною буквою, якою ці два різні звуки можуть позначатися. Якщо дитина чує у слові лимон перший звук [л] і коротко, без призвуку голосного звука його відтворює, а в слові літак вона свідомо виділяє перший звук [л'], то можна бути певним, що в майбутньому шкільному навчанні у неї не буде проблем в опануванні і читання, і грамотного письма.

Серед дітей-дошкільників і шестирічних першокласників поширеною є гра-змагання в придумуванні (доборі) якомога більшої кількості слів на певну літеру. Було б добре, якби в основі такої гри було покладено і звуки: «Добери слова, які розпочинаються звуком [н]» - наш, небо, намисто, Наталка, новий, носить. «А тепер добери слова, в яких на початку чуємо (вимовляємо) звук [н']» - ніс, Ніна, нюхає, ніжний, Ніжин.

Візьмімо до уваги, що в будь-яких фонетичних вправляннях, в основі яких лежить добір слів за певною ознакою (за кількістю складів, звуків, першим чи останнім звуком у вимовленому слові, наголошеним звуком тощо), доцільно спонукати дітей добирати слова, які належать до різних частин мови, не вживаючи, звичайно, цього терміна, але орієнтуючи їх на лексико-граматичні питання, а також семантику (значення) слів: «Доберіть слова зі звуком [л'], які відповідають на питання що? - назву місяця (лютий), пору року (літо), хто? - учитель, вихователька, який? - лівий, кольоровий, що робить? (малює, літає)».

Вправи на добір слова із заданим початковим, кінцевим звуком, упізнавання заданого звука в середині слів треба розглядати як частковий звуковий аналіз слова, який є надзвичайно важливим підготовчим умінням, що веде до повного звукового аналізу - послідовного і автономного називання звуків у найпростіших за будовою словах: он, ось, там, тут, ліс, день, вода, поле, трава, школа, садок тощо. Не можна при цьому обминати загальновживані слова, до складу яких входять «важкі» для вимовляння звуки:жук, машина, коза, ґудзик, джміль тощо.

 Мовленнєві ігри,які допоможуть вивчити букви

Якщо час прийшов вчити алфавіт, не обов'язково робити заняття нудними, особливо влітку, коли хочеться бігати, стрибати і веселитися. Чому б дитині не запам'ятати 33 літери легко і граючи. Пропонуємо варіанти.

1. "На очах"

Майже у 80% дітей розвинене зорове сприйняття, тому нехай літери, з якими дитина вже знайомий, частіше потрапляють на очі. Це можуть бути плакатики, магніти на холодильнику, малюнки на предметах. Вже з 2-3 років можна задавати дитині питання «А що це за буква тут?».

2. "Пазли"

Пазли з буквами можна купити або зробити самостійно. Хендмейд-варіант: намалювати букву, назвати її, залишити дитині на прикрашення. Потім розрізати картинку на чотири-п'ять частин і попросити зібрати, примовляючи: «Яка буква у нас виходить?». Збирати літери можна з 4 років.

3. Девайс

Існують спеціальні програми або іграшки під вид планшетів, створені для знайомства з буквами. Дитина натискає кнопку, а голос з динаміка вимовляє назву букви. Є зворотний режим «іспит», коли той же голос просить знайти і натиснути потрібний символ. Можна використовувати з 3-4 років.

4. "Асоціації"

Кожну букву можна асоціювати з якимось словом. Класичний приклад - «д» - будинок ». Потрібно разом з дитиною придумати і намалювати слово, яке починається з потрібної літери. Варіант складніше - зобразити слово в вигляді його початкової літери, наприклад, щоб буква «д» була схожа на будинок. Вчити алфавіт за допомогою асоціацій можна з 4-5 років.

5. "Сищик"

Напишіть крупно кілька букв поспіль. Завдання - знайти потрібну і підкреслити її. Можна написати літери хаотично всередині геометричної фігури або продовжити: після пошуку виписувати знайдені букви нижче, щоб в кінці вийшло слово (як перехід до освоєння читання). Гра тренує ще й уважність. Чи під силу дітям з 4-5 років.

6. "Стань буквою"

Букву потрібно зобразити тілом. Як саме - вирішить маленький гравець. Наприклад, букву «г» можна показати, виставивши одну руку вперед. Гра буде цікава з 5 років.

7. "Зроби сам"

Букву можна зробити: виліпити, вирізати, зібрати з конструктора або скласти у вигляді аплікації з посадженої на клей крупи. Тоді вона вже точно запам'ятається. Матеріалізувати алфавіт доречно з 5 років.

Важливе по буквах

Більшість педагогів, логопедів сходяться на думці, що при навчанні дошкільнят називати алфавітну армію потрібно спрощено: не "пе», а «п», не «ме», а «м». Можна починати вивчати букви в порядку зростання складності в вимові: спочатку а, о, у, м, н, і, и, с, л; потім до, б, е, р, п, д, т і на закінчення ч, г, х, ц, й, ь, ь, я, ж, з, е, щ, ю, ф.

Пам'ятка для батьків 

(Ряд загальних порад і застережень щодо мовленнєвого розвитку дітей)

·         Не допускайте у спiлкуваннi з дiтьми спотвореного вимовляння слiв, пiдлаштовуючись до їхньої вимови. Вимовляйте завжди слова правильно, як за звуковим складом, так i за формою.

·         Якщо дитинi важко вимовляти певний звук, спробуйте доступно пояснити їй необхідну дiю мовленнєвих opганів.

·         Вивчiть з дитиною кiлька скоромовок; привчайте  промовляти скоромовку швидко, чiтко вiдтворювати вci звуки.

·         Виховуйте у дитини увагу до звукової будови слiв; навчiть видiляти перший i останнiй звуки в словi (звертаючи увагу на м'якi приголоснi), впiзнавати окремі звуки в серединi слiв. Заохочуйте дитину до гри в слова, до словотворчостi за допомогою найпоширенiших префiксiв, суфiксiв (без уживання цих термінів), наприклад: писати - написати, дописати, переписати, відписати; pікa - рiчка, рiченька.

·         Спонукайте дiтей до запитань. Прислухайтесь, чи запитання дитини звучить правильно, а потiм відповідайте на нього.

·         Не намагайтеся відповісти на кожне запитання малюка.

·         Iнколи запитуйте: «А ти як думаєш?»

·         Використовуйте для мовних вправ предметні і сюжетні малюнки, доступні і цікаві дітям.

·         Допоможіть дитині вивчити кілька цікавих для неї віршів. Навчіть розповідати їх виразно.

·         Знайомлячи дітей з літерами (буквами), користуйтеся завжди їхніми правильними алфавітними назвами.

·         Спонукайте дiтей упізнавати вiдомi їм літери у написах на вулиці, в парку, у транспopтi тощо. 3аохочуйте до читання слiв з вiдомими лiтерами.

·         Створіть у сім'ї хоча б невеличку дитячу бiблiотеку. Привчайте дитину бережно ставитися до cвoїx перших книжок, закладiть прагнення зберегти їx, як найкращих друзiв, на все життя.

Ідучи до школи, шестирiчнi дiти мають володіти такими вміннями:

·         говорити чiтко, виразно, правильно; правильно вимовляти всі звуки;

·         спілкуватися мiж собою i з дорослими, дотримуючись правил ввічливості;

·         звертаючись до однолітків i дорослих, вживати кличну форму імені, загальної назви (тату, мамо, бабусю, сестричко, братику), слова ввічливості;

·         розповiдати про себе, про cвoїx батькiв та iнших членiв родини без тривалих пауз i повторів;

·         розповiдaти про улюблених домашнiх тварин, iграшки, описувати їx усно;

·         розрiзняти на слух вipш, оповiдaння, казку;

·         переказувати близько до почутого казку (уривок казки) , розповiдaти напам'ять, вiдповiдно iнтонуючи, вiрші;

·         домислювати кінцівку оповідання, казки (фантазувати);

·         володіти правилами мовленнєвого етикету.

Опанування дітьми дошкiльного віку зазначених умінь створить нaдiйний ґрунт для їхнього успішного шкільного навчання, головною передумовою якого є розвинене дитяче мовлення.

Методи реалізації завдань з мовленнєвої підготовки дітей до школи

Компоненти мовлення	Методи
Зв'язне мовлення	переказ; описова розповідь (за картиною, опис іграшки або предмету з довкілля, опис-загадка, порів-няльний опис двох іграшок або предметів, опис іграшки або предмета по пам'яті); сюжетна розповідь за змістом дидактичної картини; розповідь з власного досвіду; творча розповідь (за сюжетною ігровою обста-новкою; за картинкою-сюрпризом; за поданим початком; за опорними словами; на тему, за-пропоновану вихователем; за планом; самостій-не вигадування казок дітьми; зміна кінцівки ві-домої казки); дидактичні ігри, спрямовані на розвиток зв'язного монологічного мовлення, наприклад, «Посилка», «Про що хотів розповісти Незнайко у листі», «Чий мультфільм найкращий» тощо.
Звукова культура мовлення	заучування та промовляння напам'ять скоро-мовок; промовляння чистомовок; дидактичні ігри та вправи з розвитку фонема-тичного слуху; дидактичні ігри та вправи на формування пра-вильної вимови звуків; розповіді зі звуконаслідуванням; вправи для розвитку артикуляційного апарата; дидактичні ігри та вправи, спрямовані на роз-виток мовленнєвого дихання.
Словник	дидактичні ігри та вправи; відгадування загадок; ознайомлення з приказками та прислів'ями, їх заучування.
Граматика	дидактичні ігри та вправи з граматики; складання розповіді зі словами, в яких діти роблять помилки

Готуємо руку дитини до письма

Не дивина, що підготовлена дитина легше адаптується до школи. Усвідомлюючи це, бать­ки заздалегідь починають вчити малят читати, лічити, розв'язува­ти нескладні задачі, а також пи­сати. Але, щоб гарно й швидко писати, треба, крім терплячості та бажання, мати тверду руку. Проте лише дехто має її від на­родження, а здебільшого це, як і в спорті, досягається завдяки вправам.

     Дитина має «виписатись». Од­наче просто писати літери в зо­шиті з косою лінійкою нуднува­то, та й щоб упоратися з цим, треба досягти певного віку. Впра­ви, що тренують дитячу руку, раджу починати з розмальову­вання, а перші спроби доцільно робити у три-чотири роки. Для цього знадобляться розмальовки такого типу, що містять невеликі деталі. Якщо запропонувати дитині власноруч розмалювати подібну картинку, то вже за кілька хвилин матиме­те вщент покреслений аркуш. Аби цього не сталося, нехай во­на не розмальовує, а просто штрихує кожну деталь окремо. І не обов'язково прямими лініями, а й хвилястими, а ще — колами, спіральками, «черв'ячками». Спо­нукайте не виходити за межі кож­ної деталі й виконувати при змозі рівномірну штриховку.

   Можна також запропонувати як тренувальні завдання спільне створення тематичних ма­люнків, які складаються з дов­гих і коротких рівномірних ліній. Наприклад, ви кажете дитині: «Давай поїдемо потягом до ба­бусі в село. Ось на одному краю аркуша наш будинок, а на іншо­му — бабусин садок. (Ці малюн­ки маєте зробити самі). Треба намалювати залізничну колію: дві довгі поздовжні лінії-рейки (креслите ви), а впоперек них ба­гато коротеньких — шпали (крес­лить дитина). Зроби це старан­но, охайно, бо інакше потяг не зможе проїхати і нам не вдасть­ся відвідати бабусю». Чим охочі­ше дитина відгукнеться на про­позицію помандрувати, тим кра­ще вона впорається із завдан­ням.

         Або: «В густому дикому лісі живе в своїй хатинці лісник. Ра­зом з ним тут живуть зайчики, півники, курчата, каченята… (Ма­люєте ви). Лісник подовгу не буває вдома, тож намалюй, будь ласка, довколо хатинки паркан, щоб ані лисиця, ані вовк не мог­ли зашкодити лісниковим дру­зям».

         Можна запропонувати малому домалювати сонечкові про­мінці, якими б воно зігрівало квіти довколо себе. Більше буде промінців — довше цвістимуть квіти. Чи нехай нагодує курчатко (малюєте ви), пшоном, зерном і черв'ячками. Ця робота приваблива тим, що виконується спільно. Та й резуль­тати кращі, бо берете участь у малюванні, для вас досить лег­кому.

         П'яти-шестирічним дітям уже можна пропонувати вправи в зо­шиті, але також у супроводі всі­ляких забавок: «Нудно малюва­ти звичайні палички. Уявімо, що це артилерійська залога: довга паличка — солдат з гнотом, ко­роткі — просто солдати, малень­ке коло — жерло гармати, а весь рядок у зошиті — лінія фронту». Дайте наказ вивести військо на позицію — і креслити палички бу­де вже не так нудно.

                                 Десять кроків до письма

Невже людство й досі не винайшло способу, як зробити на­вчання письма не таким складним та ефективнішим? Зви­чайно, такий спосіб є. Секрет у тому, щоб правильно організувати процес підготовки до письма. Щоб дитина могла вільно оволодіти необхідними для письма навичками, потрібно дотримуватися пев­ної послідовності. Для цього розроблено спеціальну систему вправ, розбиту на десять етапів або кроків. Тож завдяки такій системі робо­ти у майбутнього першокласника поступово сформуються необхідні для письма навички і, прийшовши до школи, він без особливих труд­нощів виконуватиме завдання у прописах. Зупинимося на кожному кроці детальніше.

          Крок 1. Учимо дитину правильно сидіти

Ще до того, як дитина почне оволодівати навичками письма, не­обхідно привчити її правильно сидіти. Бо неправильна поза не лише нашкодить зору і поставі дитини, а й перешкоджатиме формуванню у неї правильних рухів, необхідних для письма. Тож не сподівайтеся, що дитина, сидячи у неправильній позі за столом, швидко навчить­ся писати. Виправити ж неправильну позу, коли малюк вже звикне до неї, не просто важко, а практично неможливо.

Тому необхідно одразу ж привчати дошкільника дотримуватися таких нескладних правил:

Ø     сидіти прямо;

Ø     спиратися на спинку стільця;

Ø     не спиратися грудьми на стіл;

Ø    ноги тримати прямо, з упором на підлогу або підставку (якщо стілець занадто високий);

Ø     тулуб і голову тримати рівно;

Ø     обидві руки — на столі, при цьому лікті виступають за край столу;

Ø     світло при роботі падає зліва (у шульг — справа).

Крок 2. Учимо дитину правильно розміщувати зошит і тримати ручку

Від розміщування зошита на столі та уміння правильно трима­ти ручку залежить не лише почерк, а й постава дитини. Тому допоки цей етап не буде твердо засвоєний, не варто переходити до наступ­ного. Зауважте, праворукі й ліворукі діти мають по-різному розмі­щувати зошит на столі і тримати ручку.

Поради для праворукої дитини:

•    зошит слід трохи нахилити вправо, щоб його нижній лівий край був на рівні середини грудей. Таке положення зошита дасть змогу вільніше пересувати руку вздовж рядка;

•  зошит спочатку потрібно підтримувати лівою рукою знизу, а коли сторінку буде майже заповнено — зверху;

•     ручку слід класти на лівий бік середнього пальця. Вказівним пальцем потрібно притримувати ручку згори, великим — з лівого боку. Усі три пальці мають бути злегка зігнуті. Вказівний палець не повинен прогинатися. Рука під час письма має спиратися на верхній суглоб загнутого всередину мізинця. Вказівний палець слід тримати на відстані 2 см від кінчика стержня.

Поради для ліворукої дитини:

•   зошит слід розмістити ближче до лівої руки і трохи нахили­ти вправо;

•   ручку потрібно брати трохи вище — на відстані 3—4 см від кінчика стержня. Вказівний палець потрібно практично не прогинати. Ручку слід класти плоскіше вздовж велико­го пальця. Кута між ручкою і кистю практично не повинно бути.

Крок 3. Учимо дитину малювати прямі лінії

У 5—6 років, коли починається підготовка до письма, у дітей ще не сформовано поняття «вгору» і «вниз», «справа» і «зліва», «посе­редині». Зчаста, навіть прийшовши до першого класу, діти просто не розуміють, що має на увазі вчитель, кажучи, наприклад: «Заокруглю­ємо донизу і вліво».

Тож спочатку дитина має освоїти поняття «вгору», «вниз», «справа», «зліва», «посередині» у грі, без графічних рухів. Коли вона зрозуміє, чого від неї хочуть, слід запропонувати їй з'єднати точки за стрілочками у заданому напрямку: «вгору», «вниз», «вправо», «вліво».

Увага! Необхідно домагатися, щоб рух дійсно починався і закінчувався у заданій точці.

Дошкільник має навчитися розрізняти, розуміти і відчувати, що його рука дійсно може вільно рухатися у різних напрямках.

Крок 4. Учимо дитину малювати паралельні лінії

Непаралельність штрихів — найчастіше порушення почерку. До того ж зазвичай діти не розуміють, чому вони пишуть негарно, а дорослі не можуть їм цього пояснити. Домагатися паралельності за допомогою трафаретів і косих лінійок безглуздо, бо коли дити­на перейде до роботи на аркуші без розлініювання, потрібно буде освоювати навичку наново. Ліпше відпрацювати її на дописьмовому етапі.

Для цього поясніть дитині, що таке паралельні лінії. Найпро­стіше визначення— рівні лінії на однаковій відстані одна від од­ної.

Поясніть і покажіть, що всі вертикальні і навскісні штрихи по­трібно писати тільки зверху вниз, а горизонтальні — тільки зліва на­право.

Найефективніший спосіб тренування — штрихування.

Увага! Для роботи обирайте невеликі малюнки, щоб штрихові лінії не були занадто довгими. Важливо не багато штрихува­ти, а робити все правильно.

Крок 5. Учимо дитину малювати півовали

Півовали — складова частина як друкованих, так і письмових букв. Малювати ці елементи дитині досить складно, оскількипотріб­но враховувати:

•   орієнтування у просторі;

•   співвідношення висоти і ширини.

При виконанні таких фігур необхідно звертати увагу на поло­ження руки: кисть має спиратися лише на мізинець.

Крок 6. Учимо дитину малювати круги і овали

Щоб круг або овал не перетворювалися на карлючки, необхідно витримати чітку траєкторію руху, що для дитини 6 — 7 років досить складно.

Тож для тренування навички корисно «розкручувати» і «закру­чувати» спіралі.

Щоб побачити і чітко зрозуміти, чим відрізняються круг і овал, корисно малювати ці фігури поруч і порівнювати.

Крок 7. Учимо дитину малювати зигзаги і прямі

Нерідко дитина непогано оволодіває написанням окремих букв, але при спробі написати слово перші декілька букв зазвичай пра­вильні, а от наступні стають меншими, змінюється нахил, пропор­ції. Це відбувається через те, що дитина не вміє вільно рухати руку вздовж рядка, напружує її, жорстко спирається на мізинець або на всю руку.

Щоб цього не сталося, треба на попередньому етапі навчити дитину вільно рухати руку вздовж рядка. Для цього варто обира­ти великі графічні елементи:«хвилі», «хмари», «дороги з гірками». Спочатку слід запропонувати дитині «проїхати широкою дорогою», потім — «вузькою стежиною». Потрібнорозпочинати з пунктирних ліній, а коли вони почнуть виходити, можна вчити дитину виконува­ти суцільні лінії, не відриваючи руки.

Крок 8. Учимо дитину розрізняти та писати елементи друкованих букв

Ознайомлення дитини з алфавітом рекомендуємо поєднувати з аналізом елементів букв та їхніх з'єднань, конструюванням букв із сірників або з інших матеріалів.

На цьому етапі дитині необхідно зрозуміти, що таке робочий рядок, його нижня і верхня межа, серединна лінія. Написати навіть найпростіші і добре відпрацьовані елементи друкованих букв у ро­бочому рядку — нове й досить не просте завдання для 6—7-річної ди­тини.

Під час цієї роботи діти усвідомлюють, що «палички» і «кружеч­ки», які вони пишуть, — це елементи букв. Оволодівши конструю­ванням друкованих букв, засвоївши спосіб їх розміщення у рядку, дитина легко вчиться робити те саме і з письмовими буквами.

Крок 9. Учимо дитину писати друковані букви

Коли восьмий крок засвоєно, дитині нескладно навчитися пи­сати друковані букви у рядку. Щоб закріпити зоровий образ букви і уникнути механічного копіювання, корисно виконувати завдан­ня типу «допиши букву». Точки початку руху і стрілки допомагають сформувати правильну траєкторію рухів при письмі.

Крім того, при виконанні таких завдань:

•   закріплюється зоровий образ букви;

•   удосконалюється система рухової координації;

•  відпрацьовується уміння чітко виконувати інструкцію, ви­значати послідовність дій.

Крок 10. Учимо дитину писати елементи письмових букв

Фактично, дев'ятий крок завершує дошкільний етап підготовки до письма. Наступний, десятий крок варто починати опановувати тільки у школі. Його побудовано так само, як і попередні: на основі усвідомленого виконання графічних рухів, подальшого вдосконален­ня зорово-просторового сприйняття, зорово-моторної координації, здатності до аналізу і синтезу, довільної регуляції уваги і організації діяльності. 

Згідно з чинними програмами навчання та виховання дітей у дошкільних навчальних закладах, дитина шести років повинна мати такі знання та навички з письма: 

1. Мати розвинені гнучкість, координацію, узгодженність дій обох рук.
2. Зав'язувати вузли та бантики. Шнурувати взуття. Застібати гудзики.
3. Ліпити з пластиліну, працювати з конструктором, складати фігури з паперу за зразком (кораблик, літак).
4. Вирізати ножицями нескладні фігури з паперу, робити аплікації.
5. Складати пазли без стороньої допомоги.
6. Правильно тримати олівець, ручку, пензлик. Регулювати силу натискання на письмове приладдя, контролювати напрям та нахил під час письма та малювання. Правильно сидіти за столом.
7. Мати розвинутий окомір ( визначити центр, середину фігур та аркуша паперу, порівнювати відстань між зображеними предметами та їхні відностні розміри).
8. Мати розвинуті просторові уявлення (ліворуч, праворуч, угорі, внизу).
9. Мати навички різних видів штрихування прямими та плавними кривими лініями готових контурів.
10. Під час розфарбування та штрихування не виходити за контури малюнків.
11. Обводити малюнки за пунктиром чи контурною лінією.
12. Домальовувати симетричні половини нескладних малюнків.

Дитячі заготовки для пальчикових 

ігор

 

Сюжетно-рольові ігри у розвитку та 

соціалізації дошкільника

   Сюжетно-рольові ігри пов'язані зі сферою людської діяльності й людських стосунків, оскільки своїм змістом вони відтворюють саме цей аспект дійсності. Вдаючись до них, діти намагаються по-своєму відтворити дії, взаємини дорослих, створюючи спеціальні ігрові ситуації.
   Сюжетна рольова гра є динамічним феноменом, її розвиток виявляється насамперед у виникненні нових сюжетів — утілених у певних подіях образних відтворень задумів. В іграх дітей дошкільного віку вони надзвичайно різноманітні й відображають конкретні (соціально-історичні, географічні, побутові тощо) умови їхнього життя.
   Деякі сюжети цікаві як молодшим, так і старшим дошкільникам (наприклад, ігри на побутові теми). Проте в їх розвитку спостерігається певна тенденція: спершу виникають ігри з побутовими сюжетами, потім — ігри на теми праці і нарешті — ігри суспільної тематики. Різноманітність сюжетів залежить від масштабу і глибини пізнання дітьми навколишнього світу.
   Протягом дошкільного віку сюжети ігор не тільки урізноманітнюються, а й стають тривалішими. Якщо молодші дошкільники розігрують один і той самий сюжет протягом 10—15 хв., то діти середнього дошкільного віку розігрують його 40—50 хв., а старші дошкільники — кілька годин і навіть днів. Це означає, що діти старшого дошкільного віку збагачують гру новим змістом, надають їй іншого спрямування завдяки поглибленню й розширенню знань, розвитку мислення, уяви.
   Діти відображають у грі предметну трудову діяльність дорослих (приготування їжі, ремонт квартири), стосунки між людьми, суспільну сутність їхньої діяльності (“лікар” уважно вислуховує своїх “пацієнтів”, призначає “лікування”). Конкретні взаємини між персонажами гри можуть бути різними: співпраця, взаємодопомога, турбота одне про одного. Іноді вони проявляють ворожість, грубість, жорстокість, що залежить від конкретних соціальних умов життя і виховання дитини. Одні й ті самі сюжети можуть мати різне смислове наповнення. Малята спершу зосереджуються на сюжетах, які відображають предметну діяльність дорослих, невдовзі починають відтворювати стосунки людей, а ще через деякий час — суспільні відносини між ними. Це виявляється навіть у характері їхніх суперечок. Якщо серед молодших дошкільників вони виникають із приводу користування конкретним ігровим предметом, то діти середнього дошкільного віку найчастіше конфліктують із приводу ролі, а старші дошкільники вже чітко дотримуються обумовлених роллю правил, бурхливо реагують на їх порушення.
   Зміна ігрових сюжетів пов'язана з розширенням їх джерел. Ігри молодших дошкільників живляться здебільшого враженнями, які вони черпають з безпосереднього спілкування з навколишнім світом. В іграх дітей старшого віку все більше починають виявлятися здобуті ними з різних джерел знання, безпосередній досвід: вони відображають не тільки події, в яких особисто брали участь, а й ті, які спостерігали.
   Поглиблення змісту гри виявляється в розвитку здатності дітей до продукування і втілення задуму. На другому і третьому році життя вони починають гру ситуативно, без будь-якого попереднього плану. Тема її залежить від іграшки, що потрапляє в поле зору, або від того, яка гра захопила однолітків. Такі ігрові інтереси є нестійкими і легко змінюються. На четвертому році дитина починає осмислювати мету гри, однак через інтерес до дії часом забуває цю мету, демонструє невміння узгоджувати свої дії у спільній грі, не завжди розуміє своїх партнерів. Старші дошкільники заздалегідь обговорюють задум гри, добирають, а іноді самостійно готують матеріал для неї. Ігри їхні триваліші, постійно ускладнюються і доповнюються новими епізодами, фрагментами, образами. Вони виявляють вищий рівень ігрової творчості, комбінування знань, життєвих вражень, почерпнутих зі спостережень, книг, розповідей дорослих, спілкування з однолітками. Все це стимулює розвиток почуттів дитини, які у процесі виникнення, обґрунтування, реалізації ігрового задуму ускладнюються, поглиблюються, набувають усвідомленості.
   Отже, у процесі сюжетно-рольової гри у дошкільників розвивається здатність до творення і реалізації задуму, який, будучи на перших порах спонтанним, з часом постає як свідомо задумана тема, реалізуючи яку, діти не просто механічно копіюють дії дорослих, а відтворюють почуття, переживання, наснажують їх особистісним смислом.
   У реалізації своїх ігрових задумів дошкільники використовують слово, власні дії, предмети-замінники. Розвиток дитячої уяви безпосередньо пов'язаний з мовленням.
   Діти, які мають мовленнєві проблеми, відстають і в розвитку уяви. У грі вони активізують, розвивають свої мовленнєві можливості, а завдяки різноманітним виражальним мовним засобам їхня гра стає змістовнішою, яскравішою. Якщо спершу дошкільники послуговуються словом на позначення дій (з метою їх осмислення), то пізніше словом замінюють дію, виражаючи свої думки і почуття.
   Особливо велика роль належить слову в режисерських іграх, оскільки дитина в них організовує гру як режисер, регулюючи стосунки дійових осіб. Носіями ролей у таких іграх є іграшки (ляльки, тварини), інші предмети, від імені яких вона діє, говорить. Це вимагає від неї уміння регулювати свою поведінку, обмірковувати дії і слова, стримувати свої рухи.
   Для здійснення задуму дитині необхідні іграшки, різні предмети, що допомагають їй діяти відповідно до своєї ролі. Якщо поблизу немає потрібних іграшок, вона замінює один предмет іншим. Здатність використовувати у грі предмети-замінники, наділяти їх уявлюваними ознаками є однією з характерних особливостей дитячої творчості. Завдяки заміні предметів відбувається зміна у структурі зв'язків між ними, між дією і словом, у дошкільника формується здатність відокремлювати конкретну річ від способу її використання, предмет від його назви. Однак у грі заміненими і перейменованими можуть бути лише ті предмети, які передбачають ігрову дію, відповідний жест. З віком діти самостійно виготовляють іграшки, стараючись, щоб вони були максимально подібними на реальні предмети. Важливою при цьому є допомога дорослих.
   Структуру сюжетно-рольової гри утворюють такі компоненти (Д. Ельконін):
— ролі, які перебирають на себе діти в процесі гри;
— ігрові дії, за допомогою яких діти реалізують обрані ролі;
— ігрове використання предметів, за якого реальні предмети замінюють ігровими;
— реальні стосунки між дітьми, які виявляються в різноманітних репліках, зауваженнях, за допомогою яких регулюється розвиток гри.
   Зміст кожної гри розкривається завдяки виконанню дітьми обраних ролей. Найчастіше вони обирають роль дорослого, не просто використовуючи ім'я конкретної людини, а й імітуючи її дії.
   Ролі можуть виконуватися з використанням простих рухів, міміки, розмови без супроводу дією, дій без супроводу відповідними мовними висловлюваннями. Дитина може виконувати її “за себе”, “за ляльку” або одночасно “за себе” і “за ляльку”. Ігрові дії є більш узагальненими і лаконічнішими, ніж предметні, що дає змогу швидко розігрувати події, які належать великим часовим відрізкам. На передньому плані у них фігурують взаємини між людьми і зміст їхньої діяльності.
   Виконуючи роль, дитина підкоряється обумовленим нею правилам поведінки. Ці правила дошкільники встановлюють самостійно, що відрізняє творчу гру від рухливих і дидактичних ігор, для яких правила визначають дорослі. Встановлені дитиною правила внутрішньо самообмежують, самовизначають її.
   На різних вікових етапах виконання ролі має свої особливості. У ранньому дитинстві діти усвідомлюють свої ролі в найзагальніших рисах. їх захоплює дія сама по собі (“водій” перевозить вантажі, “мама” або “кухар” готує їжу). У середньому дошкільному віці діти обирають роль перед початком гри, а ігрові дії виконують відповідно до ролей. При цьому дитина, усвідомлюючи себе, входить у роль іншої особи, переважно дорослого.
   Отже, у формуванні рольової поведінки дошкільників спершу відбувається засвоєння знань конкретної діючої особи (її атрибутики, характеру дій, жестів тощо), потім — усвідомлене розрізнення дитиною себе і персонажа, роль якого вона виконує. Важливе значення у цьому належить сюжетно-рольовій грі, беручи участь у якій, дитина діє від імені себе і від імені іншої особи, що дає їй змогу виокремити себе серед інших. Свідченням такого диференціювання є так звані “виходи” дитини з гри, які можуть бути пов'язані з розподілом ролей, необхідністю домовитися про щось із партнером по грі, порушенням партнером правил рольової поведінки тощо.
   Ігрові і реальні стосунки дітей тісно пов'язані, однак не тотожні. Наприклад, сюжет гри може відзначатися високоморальною поведінкою персонажів, однак моральний рівень реальних взаємин дітей у грі може бути надто низьким.

20 сюжетно-рольових ігор для дітей

1. Дитячий садок

Що потрібно: фігурки на роль дітей, батьків, вихователя, нянечки, музичного керівника, вчителя фізкультури.

Що робити: програти традиційний день в саду. Батьки приводять дітей в групу, діти знімають верхній одяг і перевзуватися, прощаються з батьками. Потім малюки йдуть на зарядку, снідають, вихователь проводить з ними заняття і організовує ігри. Після другого сніданку всі йдуть на прогулянку. І далі гра йде за встановленим режимом дня: обід, тиха година, полуденок, ігри, вечірня прогулянка і зустріч батьків.

Чому це здорово: гра сприяє адаптації дитини до дитячого садка, дає уявлення про режим дня. Для дітей, які вже звикли до садка, це можливість розповісти батькам, що відбувається, поки ви не бачитеся. Саме в грі ви почуєте, як розмовляють вихователі, як спілкуються між собою діти, які виникають складні ситуації і допоможете вирішити ці проблеми в ігровій формі.

2. Дочки-матері

Що потрібно: ляльки, м'які іграшки, коляска для прогулянок, ванночка, предмети домашнього вжитку.

Що робити: «мама» годує, купає, причісує, водить на прогулянку свого «малюка». Батько може спонукати дитину розмовляти від імені ляльки, одушевляти її, говорити, що малюк зголоднів або йому пора спати, давай почнемо його укладати. Також в силах батьків вносити різноманітність в гру, пропонуючи нові ситуації: у малюка захворіло горло, давай зводимо його до лікаря або він не може заснути, заспіваємо йому пісеньку.

Чому це здорово: дитина вчиться піклуватися про кого-то, переймає батьківські звички, отримує знання про елементарні навички догляду за малюками.

3. Магазин

Що потрібно: вітрина (будується з кубиків або лего-деталей), продукти (набір пластикових муляжів, продукти, вирізані з кольорового паперу або зліплені з пластиліну), фігурки касира, вантажників, продавців, покупців, паперові гроші, цінники.

Що робити: вантажник вивантажує товар, привезений в магазин. Продавець акуратно розкладає товар на вітрині і розставляє цінники. Покупець приходить у магазин, вибирає продукти, складає їх у візок, вивантажує продукти на стрічку. Касир зчитує штрих-код, називає суму покупок, бере гроші у покупця, видає йому здачу і чек.

Чому це здорово: діти вчаться рахувати, вести себе в громадському місці і розбиратися в процесі покупки.

4. Школа

Що потрібно: парти (кубики), дошка (аркуш паперу), фігурки, які виконують ролі учнів і вчителя, зошити, письмове приладдя.

Що робити: дзвенить дзвінок, вчитель проводить кілька простих уроків: математика, малювання, читання, фізкультура. На кожен урок відводиться п'ять хвилин. Між уроками влаштовується зміна, під час якої діти спілкуються один з одним і грають в ігри.

Чому це здорово: багато дітей хочуть швидше вирости, щоб піти в школу. Ця гра дозволить їм відчути себе трошки старше і дасть їм уявлення про шкільному розпорядку дня. Розповість, як важливо вміння слухати, відповідати на питання і виконувати завдання вчителя. Покаже, як працювати в колективі і заводити дружбу.

5. Лікар

Що потрібно: іграшки-пацієнти, фонендоскоп, градусник, флакони від ліків, шприц без голки, бинт, картки пацієнтів, будь-які безпечні предмети, які можуть виконувати роль заступників лікарняного інвентарю.

Що робити: відкривається лісова лікарня, утворюється черга з плюшевих звірів до лікаря. Лікар вислуховує скарги, задає питання, дивиться горло, слухає хворого фонендоскопом, проводить лікування або виписує рецепт.

Чому це здорово: діти дізнаються про професії лікаря, а чим більше знань - тим менше страху перед походом в поліклініку. Також вони вчаться бути чуйними, піклуватися про те, хто погано себе почуває.

6. Майстерня

Що потрібно: іграшковий або, що ще краще, справжній набір інструментів.

Що робити: чинити будь-яку поломку в будинку (уявну або справжню), відвозити іграшкові машини в автосервіс.

Чому це здорово: дитина вчиться виправляти помилки, налагоджувати зламані речі, опановує навичками поводження з інструментами.

7. Цирк

Що потрібно: арена цирку (круглий піднос, картонний коло), фігурки глядачів, тварин і циркових артистів.

Що робити: глядач купує квиток, приходить в цирк, на місце, визначене в квитку. Ведучий оголошує номери програми. Починається вистава: гімнасти перекидаються, мавпочки їздять верхи на конях, ведмедик катається на велосипеді. Глядачі аплодують артистам. В антракті вони прогулюються по цирку, фотографуються, купують в буфеті що-небудь смачне.

Чому це здорово: за допомогою гри можна підготувати дітей до відвідування цирку в перший раз, викликати інтерес до цього виду мистецтва і до роботи циркових артистів.

8. Дракон і принцеса

Що потрібно: щит і меч, місце замку принцеси, місце печери дракона.

Що робити: дракон нападає на принцесу і забирає її до себе в печеру. Лицар рятує принцесу, але спочатку він повинен дізнатися, чого боїться дракон: меча, вогню, води, лоскоту ...

Чому це здорово: це активна гра, грати в неї можна і потрібно на вулиці, діти бігають, рухаються, шумлять і вигадують різні способи, як впоратися з драконом.

9. Автобус

Що потрібно: стільці, кермо, іграшки-пасажири.

Що робити: зі стільців будується ряд сидінь, розподіляються ролі водія і пасажирів. Водій оголошує зупинку, в салон входять нові пасажири, платять контролеру за проїзд, отримують квиток, на потрібній зупинці виходять з автобуса.

Чому це здорово: дитина отримує поняття про їзді в громадському транспорті, може мінятися ролями і грати то водія, то пасажира, під час поїздки запам'ятовуються різні географічні назви.

10. Перукарня

Що потрібно: дзеркало, іграшкові ножиці, ляльки, флакони з-під косметики, гребінці, фен, шпильки і бантики.

Що робити: перукар накриває спину клієнта рушником, миє йому голову, розчісує волосся, робить стрижку, сушить волосся феном, робить зачіски за допомогою шпильок і бантиків.

Чому це здорово: діти дізнаються про професії перукаря, вчаться ввічливо дякувати за послугу, яку їм надали і, звичайно, вчаться наводити красу.

11. Будівництво

Що потрібно: будівельна техніка різного призначення, фігурки будівельників, кубики.

Що робити: будувати будинок. Екскаватор викопує котлован для фундаменту, бульдозер вирівнює майданчик, фундамент заливається бетоном, будівельники по цеглинці зводять новий будинок.

Чому це здорово: дитина отримує знання про процес будівництва, дізнається, для чого потрібні різні машини, бачить готовий результат.

12. Аеропорт

Що потрібно: іграшкові літаки, приміщення аеровокзалу, фігурки працівників аеропорту, стюардеси, пасажирів.

Що робити: пасажири приїжджають в будівлю аеровокзалу. Реєструють і здають багаж, показують квитки, проходять через металошукач, відправляються в зал очікування, а потім запрошуються в салон літака. Пасажири пристібаються, літак злітає, під час польоту стюардеса приносить напої та їжу. Після посадки і виходу з літака пасажири отримують багаж в будівлі аеропорту.

Чому це здорово: діти знайомляться з ходом повітряної подорожі, що особливо актуально перед майбутнім польотом. Під час гри можна програти можливі ситуації і способи їх вирішення: закладає вуха - потрібно попити воду або посмоктати льодяник, хочеться в туалет - потрібно пройти в кінець салону.

13. Я - президент

Кількість гравців: будь

Додатково: маска

Знадобиться одна маска, бажано із зображенням обличчя одного з політиків або президента. Учасники повинні по черзі одягатися в цю маску і намагатися представляти, що вони зроблять, якщо стануть президентом. Одягнувши маску, гравець встає на піднесення (виконує роль трибуни) і повідомляє своєму «народу» (в даному випадку його роль відіграють інші гравці), що він має намір зробити для поліпшення їхнього життя: які закони видати, які постанови ввести і т. Д. «Народ» має право задавати президенту каверзні питання.

Переможцем в конкурсі вважається той гравець, який найбільш правдиво зобразить «президента» і зможе відповісти на всі каверзні питання свого «народу». Переможцю гравці почесно вручають приз: виготовлений з пластиліну пам'ятник на честь президента або щось ще. Виготовлення цього пам'ятника також можна перетворити в гру, наприклад на краще скульптурний витвір.

14. Пошта

Що потрібно: газети, журнали, конверти, посилки, сумка листоноші, «будинок» з кількох квартир.

Що робити: працівники пошти сортують кореспонденцію за номерами квартир. Листоноша кладе газети і листи в сумку, заходить в потрібний будинок і розкладає пошту по шухлядах. Якщо є лист або бандероль, листоноша дзвонить у двері, уточнює ім'я і прізвище одержувача, просить розписатися в повідомленні і віддає лист або посилку.

Чому це здорово: діти дізнаються про професії листоноші, вчаться сортувати предмети.

15. Казка

Що потрібно: фігурки персонажів, зроблені з будь-якого матеріалу.

Що робити: програти від початку до кінця сюжет полюбилася дитині казки.

Чому це здорово: у казки можна починати грати з найменшими, однорічними малюками, в цей час вони вже впізнають багатьох звірів, а ваші мінливі інтонації допоможуть дітям легко вивчити, як каже той чи інший звір. Плюс сценарій у вас завжди під рукою, а точніше - в книзі.

16. Гості

Що потрібно: набір посуду та столових приборів, продукти, іграшки-гості.

Що робити: дитина по телефону запрошує гостей на обід, призначає час і приступає до приготування першого, другого і десерту. Красиво сервірує стіл, розсаджує гостей, підтримує бесіду, змінює страви. Гості, пообідавши, дякують господаря за смачну їжу і прощаються.

Чому це здорово: діти вчаться гостинності, сервіровці столу і доброзичливому відношенню до інших людей.

17. Ми - військові розвідники

Кількість гравців: будь

Додатково: елементи військового одягу для дітей, іграшкову зброю

Мета гри - вчити дітей в точності виконувати завдання, бути уважними, обережними, виховати повагу до військових професій, бажання служити в армії, розширити словниковий запас дітей - «розвідка», «розвідники», «вартовий», «охорона», «солдати» .

Ведучий пропонує згадати фільми, розповіді про життя військових розвідників, пропонує дітям пограти в них. Діти розподіляють між собою ролі Розвідників, Вартових, Командирів, Солдат охорони, визначають цілі і завдання, стежать за їх виконанням.

18. Балет, балет, балет

Кількість гравців: будь

Додатково: немає

Суть цієї гри полягають в тому, щоб зобразити балетний номер. Весь склад потенційних гравців повинен розділитися на групи по три людини в кожній. Після цього кожна група виконує який-небудь балетний номер, який може бути представлений в будь-якому жанрі.

Якщо вирішено грати з визначенням переможця, значить краще заздалегідь вибрати суддю, щоб він міг оцінити, чий номер є самим яскравим і незабутнім.

19. Астрологи

Кількість гравців: будь

Додатково: немає

Запропонуйте дітям спробувати себе в ролі укладачів гороскопів. Нехай вони потренують уяву, спробують домогтися переконливості своїх висловлювань.

Поясніть дітям, що тут не йдеться про достовірність суджень: навпаки, чим смішніше і незвичніше передбачення, тим веселіше і цікавіше пройде ваша гра.

Спочатку розбийте хлопців на дві команди: "астрологів" і "відвідувачів". "Астрологам" доведеться намалювати "зоряне небо", а потім по "руху" тієї чи іншої зірки вони і повинні скласти гороскоп на найближчий час для кожного з "відвідувачів", причому буде цікавіше, якщо "астрологи" будуть керуватися і будь-якими особистими якостями клієнтів. Крім того, провісники повинні детально відповідати на всі питання "відвідувачів" і давати свої рекомендації з приводу їх поведінки в очікуваних ситуаціях.

Коли "астрологи" зачитають гороскопи на всіх, команди міняються ролями. Грати можна до тих пір, поки хлопцям не набридне. Переможцем вважається найпереконливіший і спритний "астролог".

20. Науковці

Кількість гравців: будь

Додатково: немає

Запропонуйте дітям побувати в ролі вченого. Ці розумні, самовіддані люди нерідко беруть участь в різних наукових конференціях, де не тільки розмірковують на різні теми, а й доводять власні гіпотези, оприлюднюючи ті чи інші відкриття.

Отже, для проведення цієї гри вам необхідно вибрати "академіків", які за сумісництвом виконуватимуть функції незалежного журі. Вони роздають завдання, а згодом підводять результати. Всі інші на якийсь час перетворюються в "вчених" і протягом п'яти-десяти хвилин пишуть доповідь на одну з поданих тем.

Ви можете скористатися темами, викладеними в нашій методиці, або придумати свої. У грі потрібно дотримуватися одна умова: доповіді повинні істотно відрізнятися від тих, які обговорюються на наукових конференціях, словом - вони повинні бути смішними:

- "Ти не реви, адже я тебе смішу".

- "Я прийшов до тебе з привітом".

- "Як хочеться іноді сказати - відчепися, та нікому".

- "Сила є - розум вже не буде потрібно".

- "Народжений літати - і повзати зможе".

"Науковець", що представив на суд журі та глядачів найоригінальніший і смішний доповідь, вважається переможцем. Йому навіть присвоюється звання "професора".

Атрибути для дитячих сюжетно-рольових ігор

Сюжетно-рольова гра"Пожежні"

Гроші для сюжетно-рольових ігор

Сюжетно-рольова гра"Магазин"

Сюжетно-рольова гра"Лікарня"

                     Сюжетно-рольова гра"Водій"

Приблизний список іграшок для гри та пізнавального розвитку дітей (від 0 до 6 років)

1. Від 0 до 6 місяців

·        Аудіокасети з музикою, адаптованої для малюків

·        Повітряні кульки різних кольорів і форм

·        Забавні маски

·        дзвіночки

· Іграшка з рухомими частинами і фіксованою мелодією (музична шкатулка і ін.)

·        Мобіль-карусель, що кріпиться над ліжечком

·        М'ячі різних розмірів і м'ячики з кололокольчіком всередині

·        М'яч великий гімнастичний (для масажу і гімнастики)

·        неваляшка

·        Брязкальця (чим легше, тим краще)

·        Брязкальця, що одягаються на ручку або на ніжку

·        Брязкальця висячі ( "намисто", підвіски)

·        Гумові іграшки-пищалки

·        Пики намальовані і закріплені на ліжечку, а також тваринки

2. Від 6 до 12 місяців

·        Активний центр (Play-center або Active center)

·        Заводні механічні іграшки (дзига і ін.)

·        Іграшка, на якій можна сидіти (конячка і т.д.)

·        гойдалки

·        Іграшки для жування, кусання

·        Іграшки для ванної

·        Книжки-малюнки з щільними сторінками, краще миються (бувають гумові, бувають дерев'яні)

·        Коробочки з кришками

·        Кошик, сумочка

·        Ляльки з рухомими частинами тіла (маленька і середня)

· Лялька, яка вдягається на руку (краще з великим відкривається ротом)

·        Лялька ганчіркова (гнучка)

·        Машинка середнього розміру з мотузкою

·        металофон

·        М'яка іграшка (може бути музичної)

·        Набір пластмасового посуду

·      Пірамідка з великими кільцями і товстим стрижнем (краще одноколірна)

·        стрибуни

·        Стаканчики, що вставляються один в інший

·        Телефон іграшковий

·        Фігурки тварин (середні) - чим натуральніше, тим краще

·        Фотоальбом, куди вставляються картинки та репродукції картин

3. Від року до півтора року

·        Автомобільна траса, гараж

·        барабан

·        матрьошка

·        Машина (велика вантажна)

·        Машина (легкова з водієм)

·        Машинка, на яку сідаєш і їздиш, відштовхуючись ногами

·        М'які іграшки-тваринки

·        М'які ляльки середнього розміру

·        Набори кубиків, блоків для конструювання (різної величини)

·        Набір для гри з піском (відро, формочки, екскаватор, млин)

·        Набір форм, що вставляються один в одного

·        Пастель, крейда, олівці, фломастери

·        Пірамідка із середніми кільцями (різнобарвна)

·   Рухома іграшка на коліщатках ( "метелик" і т.д.) на жердині або мотузочці

·        пластилін

·        "Поштова скринька", краще з прозорими стінками (коробка або відерце з кришкою, що має отвори різної форми і відповідні йому вкладиші)

·        Свисток, сопілка

·        Складові іграшки з 2-3 частин (наприклад, "Лего")

·        Стаканчики, що вставляються один в інший

·        Ферма з тваринами

·        санки

4. Від півтора до двох років

·        Заводні водяні іграшки

·        Іграшковий набір "Сім'я"

·        іграшкові меблі

· Інструменти іграшкові - дриль на батарейках, пила, молоток

·        кеглі

·        Пензлі, фарби

·        Конструктори (мега-блокс, Лего ...)

·        кубики

·        Машинка, на яку сідаєш і їздиш, відштовхуючись ногами

·        Мініатюрні моделі побутових предметів

·   Набори для рольової гри ( "Інструменти", "Доктор", "Кухня")

·        Набір для нанизування дрібних деталей ( "Намиста")

·    Набори для рольової гри ( "Інструменти", "Доктор", "Кухня", "Перукарня" і ін.)

·        Набір для гри з піском (відро, формочки, екскаватор, млин)

·        Пазли (найпростіші)

·        Парні картинки, лото

·        Мозаїка-вкладиші (м'яка)

·        фарби пальчикові

·        горн

·        гірка

·        пластилін

·        Розрізні картинки з 2-3 частин

·        Танспорт іграшковий (поїзд, кораблик, літак і ін.)

·        шнурівки

5. Від двох до трьох років

·        велосипед триколісний

·        Водяні книжки-розмальовки

·        Фломастери - міні-штампи

·        пазли

·        Батут надувний вуличний

·        Стілець і стіл для малювання та занять

·        Домашня пісочниця

· Дошка для малювання на стіну (Шпалери миється однотонні для малювання)

·        коляска лялькова

·        ляльки

·        Ляльки для театру

· Лото: "Овочі", "Фрукти", "Посуд", "Меблі", "Одяг", "Транспорт", "Тварини"

·        Крейда для малювання на вулиці

·        моделі будинку

·        Музичні інструменти іграшкові (дудка-свисток, балалайка, піаніно)

·        Мильні бульбашки

·        Набір для гри з піском (відро, формочки, екскаватор, млин)

·        Наряди для маскараду

·        Ножиці дитячі з тупими кінцями

·        Одяг для ляльок

·        пазли

·        Розрізні картинки з 4 частин

·        Рамки-вкладиші

·        Соcтавние іграшки з 3 і більше частин (Лего)

·        Годинники іграшкові

·        Фігурки тварин з дитинчатами (лото "Знайди маму")

·        шнурівки

·        Штемпелі-печатки

6. Від трьох до чотирьох років

· Атрибути для сюжетно-рольових ігор ( "Доктор", "Продавець")

·        велосипед триколісний

·        Водяні (або пісочний) млини

·        чарівний екран

·        Дитяча швабра і совок

·        будиночок

·        Дзеркало, гребінці, шпильки для волосся, сумочка

· Ігри, що розвивають влучність ( "Накинь кільце", "Кегельбан")

·        іграшковий телефон

·        Іграшковий магазин - прилавок, каса, гроші, гаманець ...

·  Іграшкова домашнє начиння - праска, пральна машина, швейна машина

·        Іграшкові овочі, фрукти

·        калейдоскоп

·        Книжки-розкладачки

·        Книжки з наклейками

·        Повітряний змій

·        Азбука, алфавіт

·        Головоломки (склади квадрат та ін.)

·        Дитяче доміно, лото

·        пазли

·        Риболовля на магніті

·        стрибають жабенята

·        Набір для ліплення (пластилін)

·        Комп'ютерні посібники та ігри (розвиваючі)

·        Карнавальний костюм

·        Фарби (5-6 кольорів), пензлики, папір, клей

·        Ліжко для купівлі та інша лялькова меблі

·        Ляльки-пупси

·        Коляска для ляльки

·        лупа

·  Машинки (вантажна, швидкої допомоги, пожежна, кран, легкова, міліцейська)

·        Крейда для малювання на вулиці

·        Мильні бульбашки

·        м'ячі

·        Набір для гри з піском (відро, формочки, екскаватор, млин)

·        Набір для створення гіпсових фігурок

·        Настільні ігри

·        пазли

·        Посуд, одяг, предмети побуту для ляльок

·        розмальовки

·        Сумочка на ремені

·        літачки

·        Солдатики, шаблі, пістолети

·        Сонячні окуляри

·        Старий ремінь, формений кашкет

·        Фартух, нарукавники для кухні та прибирання

·        шнурівки

·        Штемпелі-печатки

·        електричний мотоцикл

7. Від чотирьох до п'яти років

·        Аудіокасети з казками, музичними інсценівками, класичною музикою

·        Велосипед (вже можна 2-хх)

·        Вирізний лялька з одягом

· Герої для домашнього театру (пальчиковий, бі-ба-бо, площинний)

·        Грифельна дошка з крейдою або дошка з фломастерами

·        Дартс з кульками

·        Дерев'яні фігурки для декоративного розфарбовування

·        Дитяче доміно, лото, карти, шашки

·        Дитячі музичні інструменти

·        Дошка, надувні іграшки для плавання

·        Залізна дорога

·     Іграшкові годинник (настільні, наручні, будильник, пісочний)

·        каска

·        кольцеброси

·        Комп'ютерні посібники та ігри (розвиваючі)

·        Кімнатні рослини, лійка

·        кораблики

·        Книжки-Розмальовки

·        ковзани

·  Фарби, пензлики, клей, папір, ножиці (з тупими кінцями), крейда воскові

·        Кубики з літерами

·        Літаюча тарілка

·        лижі

·        машинки

·        Машини з дистанційним керуванням

·        магнітна азбука

·        Матеріал для рахунку

·        Мильні бульбашки

·        Набір солдатиків, шаблі, пістолети

·        Набір для гри з піском (відро, формочки, екскаватор, млин)

·        Набори для виготовлення виробів, іграшок (гіпс, віск, глина, ліплення і т.д. під наглядом дорослих)

·        Набір для орігамі

·        Настільно-друковані ігри з полем і фішками

· Предмети для сюжетно-рольових ігор ( "Листоноша", "Моряк", "Кондуктор", "Кухар")

·    Предмети для догляду за природою (лопатка, граблі, лопата для прибирання снігу)

·        Роликові ковзани

·        Скакалка

·        Спортивна стінка, перекладина

·        Прикраси для дівчинки, шкатулка, сумочка

·        Машинка з дорогою на магніті

·        перекладні картинки

·        Книжки з наклейками

·        головоломки

·        пазли

·        Мозаїка (кнопкова)

8. Від п'яти до шести років

·        Азбука, алфавіт настінний

· Атрибути для сюжетно-рольових ігор ( "Міліціонер", "Шофер", "Сім'ї", "Магазин", "Доктор")

·        бадмінтон

·        Велосипед (двоколісний)

·        Дитячий ранець

·        Домашній тир

·        Дитяче баскетбольне кільце

·        Дитячий годинник

·        іграшковий світлофор

·        Комп'ютерні посібники та ігри (розвиваючі)

·        Конструктори (з гвинтиками, гайками)

·        Набір для гри з піском (відро, формочки, екскаватор, млин)

·   Предмети для рукоділля (спиці, гачок, нитки, вижігательний апарат)

·        скарбничка

·        Розвиваючі, навчальні ігри

·        Скакалка

·        самокат

·        Настільні ігри

·        Настільний футбол, баскетбол, хокей

·        обруч

·        тіньовий театр

·        Фломастери, палітра, мольберт

·        шашки

·        Шахи

·        головоломки

·        губна гармошка

·        пазли

·        Конструктор мультфільмів (CD)

Ігри для розвитку мовлення

Наступним важливим моментом у розвитку мовлення є розвинений фонематичний слух, тобто вміння відрізняти мовні звуки (фонеми) від інших. Це дає можливість розрізняти близькі за звучанням слова: лук — люк, рак — лак.

Щоб виробити гарну дикцію в дитини, забезпечити чітку й благозвучну вимову, ми пропонуємо вам приділити увагу іграм для розвитку мовного подиху й фонематичного слуху. Граючи з дитиною, треба чітко й правильно вимовляти звуки в слові, звертаючи увагу малюка на правильну вимову.

ЖИРАФА Й МИШЕНЯ

Мета:формування мовного подиху й правильної звуковимови.

Хід  гри:

Дитина стоїть випрямлено, потім встає на коліна, піднімає руки вгору, тягнеться й дивиться на руки — вдих («У жирафи зріст великий...»). Присідає, обхопивши руками коліна й опустивши голову, — видих із вимовою звука ш-ш-ш («...А малий — у мишеняти»).Потім дитина йде й одночасно вимовляє:

Мишеня й жирафа — друзі,

Пішли разом погуляти.

У жирафи зріст великий,

А малий — у мишеняти.

(Повторити 6—8 разів.)

РІЗНОКОЛЬОРОВІ СНІЖИНКИ (вік — 4 роки)

Мета:  розвиток координації та дрібної моторики рук, вплив на центри мовлення, формування акуратності.
Матеріал:  фломастери, білий папір, ножиці.
Хід гри:Ведучий показує, як виготовити сніжинки з аркушів паперу, прорізуючи їх. Після того як діти зроблять багато сніжинок, він говорить, що вони вийшли хоч і різні, але однокольорові. Тут прийшли друзі-фломастери й подарували сніжинкам різнокольорові сукні. Ведучий просить дітей розфарбувати сніжинки. Оскільки сніжинки виходять ажурними, необхідно, щоб папір був міцним.
Рухи із зафарбовування впливають на розвиток дрібної моторики рук.

ЛИСА-ПАТРИКІЇВНА

Мета:  формування правильної артикуляції щелеп і колоротової мускулатури в спокої.
Матеріал:  дошка («місток») або широка стрічка, маленькі сушки або печиво.
Хід гри:«Місток»-дошка лежить на підлозі. Дитина йде містком, відкриває рота, висолоплює язик, на кінчик якого ведучий кладе крекер. Пройшовши місток, дитина з'їдає печиво.

ЖАБКИ-КВАКОТУШКИ (вік — 4 роки)

Мета:  розвиток координації зорового, слухового й моторного аналізаторів, формування правильного мовного подиху.
Матеріал:  шнур,стільці.
Хід гри:
Посередині майданчика креслять велике коло або кладуть товстий шнур у формі кола. Усередині кола— «болото». Група дітей розташовується по колу, інші сідають на стільці, розставлені по один бік майданчика. Разом із дітьми, що сидять на стільцях, ведучий декламує:

Розчепіривши зелені лапки,

Доріжкою стрибають жабки.

Ква-ква-ква,

Доріжкою стрибають жабки.

Ква-ква-ква.

Діти, що сидять по колу, підстрибують, зображуючи жаб. По закінченні вірша діти, що сидять на стільцях, плескають у долоні (лякають «жаб»). «Жаби» стрибають у «болото»: перестрибують через межу й сідають навпочіпки, вимовляючи «ква-ква» із глибоким видихом.
Наприкінці гри ведучий просить дітей потягнутися, підвести догори руки, подивитися на них (вдих).

ЗВУКИ ПО КОЛУ

Мета:  розвиток фонематичного слуху, розпізнавання звуків у контексті слова й визначення їхнього місця в назві предмета.
Матеріал: коробка з маленькими предметами або картками із зображеними на них предметами, які розташовані так, щоб при називанні в них чувся звук, що відпрацьовується; килимок, 6 коробок: 3 — зелені, З — сині.
Хід гри:У грі беруть участь кілька дітей. Діти сидять по колу. У центрі кола на килимі лежить коробка з предметами й 6 коробок (зелені — для м'яких звуків, сині — для твердих). На коробках наклеєні букви: п — початок слова, с — середина слова, к — кінець слова.
Діти по черзі входять у коло й вибирають у коробці одну з іграшок (карток). Потім, на прохання ведучого, кожний із дітей підводиться, чітко вимовляє назву своєї іграшки (картки із зображенням предмета) і визначає, де він чує звук, який назвав ведучий: наприкінці, у середині, на початку слова. Після цього визначає його м'якість або твердість і кладе іграшку (картку) до відповідної коробки.
Діти схвалюють або коректують почутий варіант.

ПОЧАТОК, СЕРЕДИНА, КІНЕЦЬ 

Мета:  розвиток фонематичного слуху — навчити дітей розпізнавати звуки й виділяти їх, визначати місце звука в назві предмета.
Матеріал: коробка з різними маленькими предметами, у назві яких чується один зі звуків (наприклад, «м» — і тоді в коробці лежать замок, гном, марка тощо). Коробка розділена на три частини (п — початок слова, с — середина, к — кінець). У міру засвоєння гри предмети замінюються картинками.
Хід гри:Дитина бере з коробки один із предметів, називає його вголос і визначає, де вона чує звук «м»: на початку, у середині або наприкінці слова. Потім кладе цей предмет до відповідного відділення коробки. При цьому дитина може й не знати букв, що символізують звуки.

ВОДИЧКА

Мета: розвиток мовного подиху (проголошення звука на одному видиху, протяжно), формування правильної вимови звука «с».
Матеріал: кран із водою, картинка із зображенням дітей, що вмиваються.
Хід  гри:Дорослий відкриває кран із водою та звертає увагу дитини на те, як «співає» вода, щотече(с-с-с). Потім показує картинку із зображенням дітей, що вмиваються, і читає забавку:

Водичко, водичко,

Умий моє личко,

Щоб блищали вічка,

Червоніли щічки,

Щоб сміявся роток,

Щоб кусався зубок!

Дорослий разом із дитиною повторює забавку три-чотири рази й на закінчення гри пропонує малюкові «проспівати» пісеньку водички. Дитина співає «довгу пісеньку», тобто вимовляє звук «с» протяжно.

Ігри на вулиці з кольоровою

 крейдою

«Лабіринти»
Намалюйте крейдою звивисту доріжку або лабіринт, і запропонуйте дитині пройти по ній, чи не наступаючи на межі ліній. Ще по такій доріжці цікаво катати машинку на мотузочці або їздити на велосипеді. Можна на дорозі зобразити перешкоди, які треба буде перестрибувати або об'їжджати.

«Обводилки»
Крейдою можна обводити різні предмети: формочки, відерце, листочки, власні руки і ноги. З одержані силуетів можна складати малюнки, а потім їх розфарбовувати. Ще можна обводити тіні людей, дерев, будинків і т.д.

«Трафарети»
Удома можна приготувати трафарети з щільного картону і взяти з собою на прогулянку. Їх можна обводити, зафарбовувати, заштриховувати.

«З'єднай по точках»
Намалюйте на асфальті дитині контур малюнка точками і запропонуйте з'єднати їх суцільною лінією.

«Калюжі і крейда»
Невеликі калюжі можна обводити крейдою і придумувати, на що вони схожі. А ще можна намочити крейда в калюжі і спробувати їм помалювати.

«Вивчаємо кольори і фігури»
Намалюйте різні геометричні фігури різних кольорів і запропонуйте дитині пострибати під вашу команду: «Стрибни на зелене коло, тепер стрибни на червоний квадрат і .т.д». Таким же чином можна вивчати і цифри.

«Найбільш влучний»
Малюємо на асфальті коло і кидаємо камінці. А з дітьми старшого віку можна малювати «мішень» з числами, як в грі дартс.

«На що схоже»
Намалюйте на асфальті різні фігури і запропонуйте дитині домалювати картинку. Наприклад квадрат схожий на будинок - домальовували будинок, а коло схожий на яблуко, м'ячик і т.д.

«Вчимо букви»
Намалюйте крейдою якусь букву, а дитина нехай намалює поруч предмет, що починається на цю букву. "А" - автомобіль, "Б" - метелик і т.д.

«Класики»

Класики можна придумати найрізноманітніші. Класичні класики - це цифри в квадратах. А ще можна стрибати по кружечками з цифрами, можна стрибати по кружечками з буквами, складаючи певні слова, наприклад, стрибаємо на "М", потім на "Я", потім на "Ч" і т.д.

Ігри-хвилинки

Якщо вам належить спілкуватися з групою дітей (на святі, в гостях або іншій обстановці) обов'язково тримайте в запасі прості, короткі, веселі ігри і забави. Це допоможе зайняти хвилину очікування, відвернути дітей від неприємної ситуації, допомогти їм переключиться на інший темп діяльності. Ось кілька прикладів таких ігор:

1. Покажіть дітям предмет (іграшку, листівку, пакетик соку) і попросіть перерахувати всі кольори, які вони бачать.

2. Малюйте пальцем в повітрі фігури, і нехай діти вгадають, що ви намалювали.

3. Зобразіть пантомімою якусь діяльність (приготування їжі, чищення зубів, одягання) і нехай діти вгадають, що це.

4. Поки діти не бачать, поставте іграшку на чільне місце. Після цього попросіть знайти її.

5. Попросіть дітей називати різні фрукти. А самі з'єднайте руки півколом, зображуючи кошик і ловите кожен фрукт. Через хвилину подякуйте всіх, повідомивши, що кошик наповнилася.

6. Встаньте за спинами дітей, щоб вони вас не бачили. Задавайте питання про колір і крої вашого одягу, кількості ґудзиків, прикрасах, перевіряючи увагу і пам'ять учасників.

7. Запропонуйте дітям топати, коли ви говорите «бум», і плескати в долоні при слові «шмяк». Після цього вимовляєте ці слова в довільному порядку, прискорюючи темп.

8. Кожному з учасників назвіть епітет (сонячний, мокрий, запорошений), і нехай він підбере до нього іменник (день, підлогу, горище).

9. Виконуйте смішні рухи (наприклад, зображуючи тварин, людей різних професій, всі види транспорту) і нехай діти за вами повторюють.

10. Витягніть руку, розгорнувши її долонею вгору. Нехай діти поставлять на неї вказівні пальці, примовляючи «По полях скакали зайці і кричали:« Ховайте пальці! »». На останньому слові стискайте долоню, намагаючись зловити чийсь пальчик.

мАЛА ФОЛЬКЛОРНА ТВОРЧІСТЬ

ЗАБАВЛЯНКИ

Печу, печу хлібчик

Беруть у долоні дитячу голівку і,

злегка перекидаючи з руки на руку

направо і наліво, проказують:

Печу, печу хлібчик

Діткам на обідчик.

Меншичкому — менший,

Більшим кому — більший

Після цього, нахиляючи голівку то наперед, то назад, продовжують:

Беру, беру папку,

Кладу на лопатку,

Шусть у піч!

Шусть у піч!

Сажай—виймай!

Сажай—виймай!

Ріжу, ріжу

Я куштую -

Гам!

***

Їде, їде пан, пан

(Підкидаючи дитину на коліні або нозі).

Їде, їде пан, пан

На конику сам, сам,

А за паном хлоп, хлоп

На конику гоп, гоп.

***

Ой чук, чук, чук

Ой чук, чук, чук,

Наловив дід щук!

А бабуся пліточок —

Годувати діточок,

А бабуся карасиків —

Годувати Тарасиків,

А бабуся окунців —

Годувати молодців.

***

Ой чук-чуки, чуки-чок

Ой чук-чуки, чуки-чок,

Пішли діти в садочок,

Там нарвали квіточок,

Там нарвали квіточок,

Сплели доні віночок.

***

Гоп, гоп горобейки

Гоп, гоп горобейки,

На бабині конопельки,

На дідів мак,

Нехай буде так.

***

Був собі чоловік Нетяшка

Був собі чоловік Нетяшка,

На ньому сіра сермяжка,

Червона шапочка.

Чи хороша моя казочка,

Чи казати, чи ні?

І ти кажеш: — Казати!

І я кажу: — Казати!

(Або: І ти кажеш: — Не казати! І я кажу: — Не казати!) І знову спочатку.

***

Жив собі дід Сажка

Жив собі дід Сажка,

На ньому була синя сермяжка,

На голові шапочка,

Під носом капочка,

На сермяжці латочка.

Чи хороша моя казочка?

***

Був собі рак

Був собі рак,

Та мав сімсот гармат

Та пішов на пруса воювать,

А злякався та в воду сховався,

А з води та в вершу.

Почну я ту казочку спершу.

***

Жив-був дід та баба

Жив-був дід та баба,

Була в них вівця,

Почнемо з кінця:

Жив-був дід та баба,

Була в них вівця,

Почнемо з кінця

ЛІЧИЛКИ

Раз, два, три, чотири

Козі дзвоника вчепили,

Коза бігає, кричить,

Просить дзвоник відчепить.

***

Аза, дваза,

Триза, риза,

Чопик, бучик,

Жута, рита.

Девир, пастер,

Ф’ю.

***

Іван – капітан,

Чом ти коні попутав?

- Сріблом-злотом

Під копитом

Ворожбитом.

Дінь!

Брязь!

Вийшов перший руський князь.

***

Бігла лялька по току

У червонім ковпаку,

Їла цукор і медок,

Вийшов зайчих-корольок.

***

Бігли коні під мостами

З золотими копитами.

Дзень, брязь —

Вийшов з мосту старий князь.

***

Раз, два, три, чотири, п’ять!

Вийшов зайчик погулять.

Як нам бути, що робити?

Треба зайчика зловити.

Будем знову рахувати:

Раз, два, три, чотири, п’ять,

Зараз я іду шукать!

***

Стоїть півень на току

У червонім чобітку.

Будем півника просити:

— Ходи жито молотити!

СКОРОМОВКИ

Сів шпак на шпаківницю,

Заспівав шпак півню:

- Ти не вмієш так, як я,

Так, як ти, не вмію я!

***

Летів горобець через безверхий хлівець,

Вхопив гороху без червотоку.

***

На дворі трава, на траві дрова,

Не рубай дрова на траві двора.

***

Женчик, женчик невеличкий,

На женчику черевички,

І шапочка чорненька,

І латочка червоненька.

***

Босий хлопець сіно косить –

Роса росить ноги босі.

***

Бабин біб розцвів у дощ –

Буде бабі біб у борщ.

***

У нашого діда капелюх

Не по капелюхівськи.

***

Ходить посмітюха по сміттю

З маленькими посмітюшенятами.

***

На річці Лука

Спіймав рака в рукав.

***

Віз Устим овес на млин.

Зачепив вусами тин:

Млин гуркоче –

Мірошник регоче.

***

В сіни Мусій сіно носив.

Мусію, Мусію, муку сію,

Печу паляниці, кладу на полиці.

***

Ішла баба дубнячком,

Зачепилась гапличком:

Сюди смик, туди смик –

Одчепися, мій гаплик.

***

На припічку в черепочку

Три карасики тріп-тріп-тріп!

***

У стозі – пшениця.

Під стогом – криниця.

Там щука-риба грала.

Золоте перо мала.

Сама собі дивувала,

Що хороше вигравала.

***

Через грядку гріб тхір ямку.

***

Ворона проворонила вороненя.

***

Кричав Архип, Архип охрип.

Не треба Архипу кричати до хрипу.

***

Прийшов Прокіп, налляв окріп.

Іде Гаврило – щось не зварилось.

Прийшов Денис – налляв сім мис.

Прийшов Тарас – з’їв все нараз.

***

Пиляв Пилип поліна із лип,

Притупив пилку Пилип.

***

Прилетіли горобці –

Говорили про крупці;

Не про крупці,

Не про крупицю,

А про круп’ячко.

***

Ходить перепел між полукіпками

Зі своїми перепеленятами.

***

Пильно поле пильнувати –

Перепелів полювати.

***

Летів крук через сук,

Через безверхе дерево.

***

- Ведмедику-ледащо,

Вліз на пасіку нащо?

- Буду джмеликом дзижчати,

Буду мед куштувати.

УКРАЇНСЬКІ НАРОДНІ ПІСНІ

ГУ-ТУ-ТУ! ГУ-ТУ-ТУ!

Гу-ту-ту! Гу-ту-ту!

Вари кашку круту,

Підсипай молочка,

Погодуй козачка!

ПТАШКА МАЛЕНЬКА

- Пташка маленька!

Де твоя ненька?

- На маківці сиділа,

Дрібен мачок дзюбала.

- Дзюб, дзюб, дзюбанець!

Ходи, пташко, у танець!

ЛЕТІВ ГОРОБЧИК

Летів горобчик:

Жив-жив, жив!

- А де жмені сісти?

- На печі.

- А що ж мені їсти?

- Калачі.

- Гам!

ГОП-ГОП, КОЗУНЮ

Гоп-гоп, козуню,

Гоп-гоп, сіренька,

Гоп-гоп, біленька!

У нашої кізоньки

Чотири ніженьки.

ЗАЙЧИКУ, ЗАЙЧИКУ

- Зайчику, зайчику,

Де ти бував?

- У млині, у млині.

- Що ти чував?

- Там були кравчики,

Перебили пальчики,

Ледве я втік,

Через бабин тік,

Та через колоду,

Та хвостиком

у воду –

Шубовсть.

КАЧКА

Качка йде,

Каченят веде,

На попасочку,

На порясочку,

На холодну водицю,

На зелену травицю.

ДВА ПІВНИКИ

Два півники, два півники

Горох молотили,

Дві курочки – чубарочки

До млина носили.

Цап меле, цап меле,

Коза насипає,

А маленьке козенятко

На скрипочці грає.

Танцюй, танцюй, зозуленько,

Ніжками туп-туп,

Татусенько з матусею

Принесуть нам круп, круп.

А вовчок – сірячок

З лісу виглядає

Та на біле козенятко

Скоса поглядає.

ПРИСЛІВ'Я ТА ПРИКАЗКИ ПРО ДРУЖБУ

Дружба — велика сила. 

Людина з друзями — степ із квітами, а людина без друзів — жменя попелу. 

Вірного друга народ прославить, бо він товариша в біді не оставить. 

Не зв'язуйся з лихим сперше, не пошкодуєш потім. 

Добрий друг підніме людину, а поганий погубить. 

Яку дружбу заведеш, таке й життя проведеш. 

Нових друзів май, а старих не забувай. 

Матимеш щирого друга, то матимеш ще одну голову. 

Справжнього друга за гроші не купиш. 

Друг не той, хто медом маже, а хто правду каже. 

Дерево міцне корінням, а людина — друзями. 

Дружний табун і вовків не боїться. 

Сила птаха в крилах, а людини — в дружбі. 

Людина без друзів, мов дерево без коріння. 

Без вірного друга — велика туга. 

Справжній друг пізнається в біді. 

Друга шукай, а знайдеш — тримай. 

З добрим дружись, а лихого стережись. 

У лиху годину пізнаєш вірну людину. 

Міцну дружбу і вогонь не спалить. 

Хто в біду допоміг, той два рази поміг.

Один в полі не воїн. 

Біда друзів випробовує. 

Дружні сороки орла заклюють. 

Де дружно, там і хлібно. 

Щедрівки, колядки

Добрий вечір тобі, пане Господарю!

Добрий вечір тобі, пане Господарю:

Радуйся!

Ой, радуйся, земле,

Син Божий народився.

Застеляйте столи, та все килимами:

Радуйся,

Ой, радуйся, земле,

Син Божий народився.

Та кладіть калачі з ярої пшениці:

Радуйся!

Ой, радуйся, земле,

Син Божий народився.

Бо прийдуть до тебе три празники

В гості: радуйся!

Ой, радуйся, земле,

Син Божий народився.

Ой перший же празник – то Різдво

Христове: радуйся!

Ой, радуйся, земле,

Син Божий народився.

А другий же празник – Василя

Святого: радуйся!

Ой, радуйся, земле,

Син Божий народився.

А третій же празник – Святе

Водохреще: радуйся!

Ой, радуйся, земле,

Син Божий народився.

А що перший празник зішел тобі

Втіху:радуйся!

Ой, радуйся, земле,

Син Божий народився.

А що другий празник зішле тобі

Щастя: радуйся!

Ой, радуйся, земле,

Син Божий народився.

А що третій празник зішле всім нам

Долю: радуйся!

Ой, радуйся, земле,

Син Божий народився.

З Різдвом Христовим!

Хай за вікном хуртеча злиться,

А нам співати і радіти.

Горить ялинка у світлиці –

З Різдвом Христовим, любі діти!

Дніпро обняв дзвінкі Карпати,

А в хаті вже кутя і сіно.

Дозвольте заколядувати:

- З Різдвом Христовим, Україно!

Колядин, колядин....

Колядин, колядин,

Я у батька один.

Мене не дивуйте

Ковбасу лаштуйте.

Колядин, колядин,

Я у батька один.

По коліна кожушок, -

Дайте, дядьку, пиріжок!

Щедрик, ведрик

Щедрик, ведрик,

Дайте вареник,

Грудочку кашки,

Кільце ковбаски,

Решетце овса

І колядка вся!

Сію, сію, посіваю

Сію, сію, засіваю,

З Новим роком вас вітаю!

На той новий рік,

Щоб вродило краще,

Ніж торік!

Колядка

Ой ішла Колядка

Вулицями в місті,

У стічках сріблястих,

В світлому намисті.

Іскорки веселі

На сніг розсипала,

„Божий син родився!” –

Усіх сповіщала.

Н. Мудрик- Мриц

Сію, сію, засіваю

Сію, сію, засіваю,

Вашу хату не минаю,

З Новим роком йду до хати,

Щось вам маю віншувати:

Щоб діти всі здорові,

Їли кашу всі готові,

Щоб вам була з них потіха.

А нам грошей з півміха!

Коляда українських діточок

Ой, Ісусе любий, кращий, як ті квіти,

Пригорни до себе нині українські діти.

Щоби були добрі, щоби були щасні,

І розумні, і здорові, мов ті квіти красні.

Ти, Дитино Божа, на пахучім сіні,

Дай нам щастя й кращу долю рідній Україні.

Колядка

Бігла теличка та й з березничка

Та й стала.

Я тобі, дядьку, заколядую,

Дай сала.

Бігла теличка та й березничка

Та в дядьків двір.

Я тобі, дядьку, заколядую,

То дай пиріг.

Колядка

У Вифлеємі –

В стайні на сіні –

Христос родився

Всім на спасіння!

Люди, радійте,

Христа вітайте,

Божому сину

Славу віддайте!

Слава на небі

Богу Святому,

На землі спокій

Роду людському!

Щедрівонька щедрувала

Щедрівонька щедрувала,

під віконце підбігала,

Що ти, тітко, напекла,

Винось нам до вікна.

Що ти, дядьку, нам напік,

Винось нам аж на тік.

Мати казала, щоб дали сала,

Батько сварився, щоб не барився.

Щедрик-ведрик

Щедрик-ведрик, дайте вареник,

Грудочку кашки, кільце ковбаски.

А як каші не дасте, м Візьму вола за ріжок,

Поведу на торжок,

Куплю собі пиріжок.

 НАВЧАННЯ ЧИТАННЯ ПО М.М. ЗАЙЦЕВУ

 Спостерігаючи за дітьми, за тим, як вони осягають грамоту, Микола Зайцев прийшов до наступних  висновків:

  1. Щоб навчитися читати, не обов’язково знати назви букв.

 Поширене явище: мама купила абетку, дитина вивчила букви, а читати не може. Слова у неї не клеяться.

 ”Азбука шкідлива”, – стверджує Микола Олександрович. В абетці на кожну букву дана картинка: А – арбуз, Б – бегемот і т.д. Малюк запам’ятає і букву, і картинку, але як потім пояснити йому, що зебра – арбуз – єхидна – чапля, що мелькають в його свідомості, повинні утворити слово “заєць”. І навіть, якщо дитина вчила літери не по абетці, що ускладнює запам’ятовування назв букв, їй все одно складно відразу зміркувати, що Б і А перетворюються в склад БА. Саме тому вчителі змушений йти на різні хитрощі, щоб показати, як дві літери зливаються в склад.

2. По складах читати складно.

 В українській і російській мовах до складу може входити від 1 до 10 букв. Зустрінеться в тексті таке прізвище, як Пфельдрт або Мкртчян, – не відразу прочитаєш, але ж склад-то один. Звичайно, такі складні слова малюкові читати не потрібно, але навіть просте, складається з одного складу слово “сплеск” викличе у читає по складах дитини певні труднощі.

3. Людина спочатку вчиться писати, а потім читати.

Дитині легше йти до читання через письмо. Як і дорослому при вивченні нової мови. За умови, звичайно, що під письмом ми розуміємо не «шкрябання ручкою в зошиті”, а перетворення звуків в знаки, а під читанням, відповідно, перетворення знаків в звуки. Тому, якщо ви коли-небудь намагалися навчити дитину дізнаватися найрідніші слова і писали на асфальті або на папері “мама”, “тато”, “бабуся”, “дідусь”, “Саша”, а потім запитували: “Де тато А де бабуся? А де твоє ім’я?”, то дитина не читала, а саме писала. Ваші звуки перетворювала в вами ж написані знаки.

Альтернатива  – склади

 Як же тоді навчити малюка читати, раз букви і склади лише заплутують його і віддаляють момент освоєння читання?

Основною одиницею мови у Зайцева є не звук, буква, а склад.

 Склад – це пара з приголосної і голосної, або з приголосної і твердого або м’якого знака, або ж навіть одна буква. Наприклад, СО-БА-КА, ПА-РО-ВО-3, ЛЕ-ЛЕ-КА і т. д. Складовий принцип читання – основа Зайцівського методу навчання дітей читання.

Чому саме склад?

“Все, що ми вимовляємо, це комбінації з пари голосний-приголосний, – пояснює Микола Олександрович. – За приголосним обов’язково слідує голосний звук Він може не позначатися на письмі, але він є”. Наші предки відчували це і ставили “ять” в кінці іменників, що закінчуються на приголосний. Вимовте, наприклад, слово: “о-а-зис”, тримаючи руку на горлі, і ви відчуєте зусилля зв’язок перед “про” і перед “а”, або за термінологією Зайцева – “м’язове зусилля мовного апарату”. Це саме зусилля і є склад.

Склади на кубиках

Склади малюк бачить не в книзі, не на картках, а на кубиках. Це принциповий момент системи Зайцева.

Чому Кубики?

Читання вимагає роботи аналітичного мислення (літери – абстрактні значки, мозок перетворює їх в звуки, з яких синтезує слова), яке починає формуватися лише до школи. Тому-то ми і наші батьки саме в цьому віці починали вчитися читати.

Відсутність аналітичного мислення компенсується у дитини загостреним сприйняттям сигналів, які поставляють йому органи почуттів. Тому Микола Олександрович Зайцев зробив ставку на зір, слух і тактильні відчуття. Він написав склади на гранях кубиків. Кубики він зробив різними за кольором, розміром і звуком, який вони видають, тому кожен раз при зверненні до них включаються різні канали сприйняття. Це допомагає дітям саме відчути, а не зрозуміти різницю між голосними і приголосними, дзвінкими і м’якими.

 Користуючись цими кубиками, дитина складає слова і починає їх читати. Ідея Зайцева проста: що добре показати, про те не треба довго розповідати (краще один раз побачити). Дітям треба спочатку цікаво показати предмет вивчення, дати в нього пограти, а потім вже підвести визначення. Так дотримується святий закон навчання: від конкретно-образного через наочно-дієве до словесно-логічного.

Які бувають кубики?

 У наборі “Кубики Зайцева” 52 кубика (сім з них повторюються, щоб будувати слова ПА-ПА, МА-МА, ДЯ-ДЯ і подібні, які найбільш близькі дитині, особливо на перших порах). Кубики поділяються на великі і маленькі, одинарні та подвійні, золоті, залізно-золоті, дерев’яно-золоті. Є один білий кубик з розділовими знаками. Також кубики розрізняються за кольором.

·        Великі – це кубики з твердими складами.

·        Маленькі – кубики з м’якими складами.

 Втім, з визначенням “м’який-твердий” Микола Олександрович рішуче не згоден: що тут твердого та м’якого? А ось велика і маленька є! Порівняйте, як розкривається рот, коли ви говорите БА або БЯ.

 Великі і маленькі кубики бувають різних кольорів і з різними наповнювачами.

 Подвійні – це склеєні між собою кубики, з приголосними, які поєднуються – “дружать” – не з усіма голосними. Наприклад, Ж (жь) жа-ЖО (Ж) -ЖУ-Жи-ШЕ. Такі варіанти, як “жи”, “ши”, “чя”, “щя”, просто виключені.

·         Залізні – кубики з дзвінкими складами.

·         Дерев’яні кубики – з приглушеним складами.

·         Золоті – кубики з голосними.

·         Залізно-дерев’яні – використовують для складів, що мають тверді знаки.

·         Дерев’яно-золоті – для складів з м’якими знаками.

·        Білий кубик використовується для позначення знаків пунктуації.

  Букви на кубиках пишуться різним кольором:

·        голосні – блакитним;

·        приголосні – синім;

·        твердий і м’який знак – зеленим.

 Багатьох педагогів і батьків бентежить таке забарвлення, адже в школі прийняте зовсім інше: приголосні синього або зеленого кольору, голосні – червоного. А значить, малюка доведеться переучувати. Однак автор методу стверджує, що відхід від червоно-синьо-зелених сполучень дозволяє уникнути колірної “роздертості” слів, і тому діти відразу починають читати побіжно, без запинок.

На допомогу батькам та педагогам

Исследовательская деятельность ребенка.

Развитие малышей в 4 -6 месяцев 

Развитие понимания речи у ребёнка

Восприятие речи ребёнком в 1 год. 

Как пополнить словарный запас ребёнка?

Как научить ребенка различать звуки и буквы в словах

Пальчиковая гимнастика для развития речи ребёнка 

Психогимнастика.

Упражнения для снятия нервного напряжения у детей 

Интересные артикуляционные упражнения для детей

Какие сказки лучше читать детям? 

Как правильно ребёнку строить отношения со сверстниками

Жестовые игры для детей(ладушки)

Развитие памяти и внимания у детей

Игры и упражнения на развитие воображения детей

Как расширить словарный запас ребёнка в 6 лет

Объединение предметов по признаку.

Систематизация знаний ребёнка

Развитие памяти ребёнка.

Как правильно заучивать стихи? 

Развитие эмоциональной сферы ребёнка 

Как организовать представление кукольного театра для детей для развития речи и памяти

Сюжетно ролевые игры для ребёнка 3 лет

Сюжетно ролевые игры для ребёнка 5-6 лет

Как готовить руку ребенка к письму