Вплив музики на психічну діяльність дитини

Музика володіє сильним психологічним впливом на людину. Вона впливає на стан нервової системи (заспокоює, розслаблює чи, навпаки, розбурхує, збуджує), викликає різні емоційні стани (від умиротворення, спокою та гармонії до неспокою, пригніченості або агресії).

Музика для дитини - світ радісних переживань. Щоб відкрити для неї двері у цей світ,треба розвивати у неї здібності і перш за все музичний слух nf емоційний відгук. Інакше музика не виконає своєї виховної функції. Якщо дорослий якомога ближче стискається зі світом дитинства. Якщо вони разом мріють, фантазують, сміються і грають,то діти відчуваючи цю близкість дорослого, відкривають їм свої таємниці, почуття та емоції. Як це прекрасно - знайомити дітей з музикою. Діти дуже люблять слухати.Треба більше і більше співати дітям без музичного супроводу, щоб вони не тільки слухали, але й розуміли, про що ця пісня, вслуховувались у звучання слів та словосполучень.
Музика,як і художнє слово чи картина, повинна стати для дітей способом вираження почутів,настрою,Ідей.Слухання музики розвиває інтерес до неї,любов,розширює кругозор,підвищує музичне сприйняття.Музика для слухання буває вокального і інструментального.Це можуть бути пісні виконані батьками,чи музичні твори у грамзапису,ауді та відео записи.Для кращого запам”ятовування пісні,чи музичного твору,можна асоцціювати його з тим,що бачить дитина навкруг себе. Намалювати те, про що вона чула.Дуже гарно запам”ятовують діти пісні з мультфільмів, тому,що вони сприймають пісню образно, відносно того чи іншого героя.Батьки повинні вчити дитину любити пісню,насамперед народну пісню, тому що народна пісня має художньо-виховну цілісність.

Для розвитку ритмічного сприйняття треба користуватись музичними інструментами.Але в домашніх умовах це можуть бути такі предмети: ложки,палички, камінці,капронові пляшечки чи коробочки, яки наповнюють крупою,горохом,квасолею. І граючи на такому інструменті,дитина покращує виконання пісні,і одержує велике задоволення.

Для розвитку танцювальних навичок потрібно як умога більше розвивати у дитини потребу в рухах.Давати можливість розвивати танцювальну творчість, щоб дитина одержувала максимум задоволення.
Якщо музика визиватиме у вашої дитини позитивні емоції, вона сприйматиме навколишній світ гармонійно і оптимально.

ЯК РОЗВИВАТИ МУЗИЧНІ ЗДІБНОСТІ

ДИТИНИ?

Музика для малюка — чарівний світ радісних почуттів і переживань. Але цей світ лише тоді стане зрозумілим і близьким, коли в дитини будуть розвинуті музичні здібності й насамперед музичний слух та емоційна чутливість. Чи можна розвинути музичні здібності у дітей? Які види художньої діяльності найбільш доступні дошкільникам? Коли і як прилучати малят до музики? Цій багато інших запитань ставлять батьки. Що ж, знати це справді дуже важливо. На думку вчених музичний розвиток починається дуже рано. Пригадайте, як сприймало музику ваше немовля, коли йому ще й року не було: воно немов завмирало, реагувало усмішкою, окремими рухами. Спершу ви спонукали маленького плескати в долоньки, розгойдувалися в такт музики, а дещо пізніше помітили, що воно й саме цього прагне. А як люблять трохи старші малята дитячі пісеньки, мультфільми, в яких багато музики! Розвиток музичних здібностей може здійснюватися в різноманітній діяльності, яку організує з дитиною дорослий: під час занять співами, ритмікою, танцями, слухання музики, гри на інструментах. Насамперед треба розвивати емоційну чутливість до музики, що починається з уміння сприймати контрастний настрій (характер) пісень та інструментальних п’єс. Усі діти виросли під колискову музику. Вона заспокоювала, заколисовувала, створювала приємний стан. Під мамин спів дитина спокійно засинала і, як правило, міцно спала. Ось ви ввімкнули програвач чи магнітофон. Подивіться, як поводиться дитина під час слухання музики, чи захоплена вона твором, який слухає. Про це можна судити за її позою, рухами, мімікою, жестами. Уже в дошкільні роки у дитини з’являються улюблені твори, вона хоче їх слухати, радіє, коли вони звучать. Маля захоплює звучання власного голосу чи музичного інструменту. Йому потрібна різна музика: весела, сумна, повільна, швидка тощо. Дитина 4-5 років може визначити жанр музичного твору. Можна запропонувати послухати декілька п’єс П.І.Чайковського: «Нова лялька» і «Хвороба ляльки» з «Дитячого альбому». «Послухай уважно музику, — кажете ви, — подумай, яка вона, про що може розповісти». Реакція на музику в цьому віці дуже безпосередня, дитина звичайно правильно визначає її характер. Щоб посилити сприймання музичного твору, можна використовувати музику як фон при розгляданні художньої картини або слуханні казки, при малюванні чи ліплені. Чим частіше звучить музика, доступна дитині, вдома, тим більше шансів виховати в малюка любов до неї.

Поради батькам
Як розвивати музичні здібності і почуття ритму дитини?

1. Слухати багато пісеньок за віком.

2. Співати пісеньки дитині.

3. Вчитися слухати музику: прослуховуючи з мамою класичні мелодії, слухати розповідь мами "Про що нам розповідає ця мелодія?". Такий розповідь легко придумати самостійно, з його допомогою у дитини розвивається уміння по-справжньому слухати музику, вловлювати її відтінки і настрій.

4. Вчитися розрізняти швидку і повільну музику, вчитися грати на шумових музичних інструментах швидко і повільно.

5. Вчитися розрізняти веселу і сумну музику.

6. Вчитися розрізняти голосну й тиху музику, вчитися грати на шумових музичних інструментах голосно і тихо.

7. Прислухатися разом з мамою до "звуків життя" - як цвірінькають птахи, шумить автомобіль, шарудить листя і т.п.

8. Пробувати визначати, звідки йде звук (наприклад, "Чуєш, пташка цвірінчить? Як ти думаєш, на якому дереві вона сидить?").

9. Займатися логоритміки (наприклад, під музику Желєзнова).

10. Грати на музичних інструментах (дитячих і шумових - барабан, маракаси, бубон, ксилофон і т.п.).

11. Познайомитися з різними інструментами і їх звучанням (можна переглядати разом з дитиною відеоролики, де виконавці грають класичну музику на різних інструментах).

12. Ближче до трьох років (якщо дитина захоплюється пісеньками і пам'ятає багато мелодії на слух) грати у гру «Вгадай мелодію»: мама співає мелодію ( "В лесу родилась ёлочка", "Антошка"), а малюк вгадує, що це за пісенька.

13. Якщо є можливість (велика сім'я) грати в гру "Хто покликав?" (Дитина вгадує по голосу - хто його кличе).

14. Танцювати - швидко, повільно, притупувати ногами, прихлопувати руками, вертіти долоньками - рух "ліхтарики", стрибати, в танці ставити ніжки на шкарпетку - на п'яту, стукати п'ятою по підлозі, стукати шкарпеток по підлозі, водити хоровод, танці з предметами - ложками (танцюємо і стукаємо ложками по підлозі, один про одного, над головою, за спиною, голосно-тихо, швидко повільно), брязкальцями-маракасами (танцюємо і акомпануючи собі, виконуємо ті ж рухи що і з ложками), з хусточками ( самостійно і в парі з мамою).

15. Стимулювати самостійне виконання танцювальних рухів під танцювальні мелодії. Активізувати виконання під музику рухів, що передають характер зображуваних тварин.

Музичне виховання дитини в сім′ї

Діти, які частіше знайомляться з музикою, мають більш багатші почуття, вони частіше звертають увагу на почуття і переживання інших людей. Краще, швидше і повніше вбирають у себе все нове, як правило добре навчаться в школі.

Багато дітей дуже ємоційні. Вони відчувають велику потребу в художніх враженнях, в активному прояві своїх почутів. Ті, хто зблизька спостерігають за життям маленьких дітей, знають з яким натхненням малята співають, танцюють.
Зацікавленність до музики і музичні здібності виявляються у дітей по різному. Багато з них із великим інтересом слухають музику і співають, інші до музики ніби то байдужі. Іноді вважають, що такі діти від природи не музичні, у них немає слуху і розвивати його безперспективно. Така точка зору невірна. У кожної дитини можливо пробудити зацікавленність і любов до музики, розвивати музичний слух та голос. Це підтверджує життєва практика і наука. Привчати дитину до музики в домашніх умовах потрібно з самого раннього віку. Робити це потрібно різними способами: співати дитині пісні, привчати слухати платівки, музичні записи, дитячі музичні радіо та дивитися музичні телепередачі. Якщо є можливість водити дитину на концерти.
Треба прагнути до того, щоб діти не просто раділи музиці, а вчилися переживати закладенні в цю музику почуття. Треба розмовляти з дитиною, питати в неї:
-яка це музика, весела чи сумна? Спокійна чи навпаки? Що така музика може розповісти?
Що під неї хочеться робити? пропонувати дитині самостійно дати назву музичному твору. З'ясувати, чому саме таквона хоче його назвати.
Такі питання викликають інтерес дітей до слухання і розвивають творчі здібності малечі.
Розвивати вміння емоційно переживати музику допомогає також читання казок, оповідань, тому що переданний словесно сюжет і переживання героїв дітям більш доступний.
Діти дуже люблять повторно слухати музику, яка їм сподобалась. Іноді можно загадувати загадки: співати мелодію без слів і запитати яка це пісня. Таким чином непомітно дитина привчається до музики. В наслідок такої роботи батьки зрозуміють, те що дітей без слуху немає. Є діти у яких ще невиявляються музичні здібності і треба допомогти їм розвиватися: більше співати, слухати музику, танцювати. Треба створити в сім'ї атмосферу любові до музики, якомого схвалювати потребу дитини проявиляти себе в музиці. Треба пам'ятати, що це приносить дитині радість і робить її добрішою.

ЯК ПРАВИЛЬНО СПІВАТИ З ДИТИНОЮ?

1) Намагайтеся не спотворювати мелодію.

2) Співайте неголосно.

3) Уникайте перебільшеною артикуляції.

4) Співайте не надто швидко і не надто повільно.

5) Намагайтеся підкреслити інтонацією зміст пісні: колискову співайте спокійно, лагідно, ніжно; веселі пісні – жваво.

6) Пам’ятайте: чим зрозуміліше дитині зміст пісні, тим більше вона їй подобається.

7) Не змушуйте дітей співати спеціально для дорослих, виступати. Дитина, як і дорослий, має право не хотіти.

8) Співайте частіше!

ЗМЕНШЕННЯ ФІЗИЧНОГО ТА ЕМОЦІЙНОГО НАПРУЖЕННЯ У ДІТЕЙ ЗАСОБАМИ МУЗИКОТЕРАПІЇ

Емоційна сфера дитини не може гармонійно сформуватися сама по собі, а потребує мудрої та дбайливої допомоги дорослих. Одним із методів, що дасть змогу педагогам ефективно корегувати емоційний розвиток дитини та навчати її емоційної саморегуляції, є музична терапія.

У сучасному світі дитяча психіка зазнає впливу безперервно зростаючого інформаційного потоку, потерпає від погіршення екології та інших негативних зовнішніх чинників. У результаті з'являються проблеми в розвитку емоційної сфери дітей, найпоширенішими з яких є фізичне та емоційне напруження. Воно проявляється у дратівливості, агресії тощо і є перешкодою для гармонійного та ефективного розвитку особистості дитини. Зарадити цьому може музичний керівник на своїх заняттях, застосовуючи елементи музикотерапії.

Музична терапія використовує музику як основний чинник психоемоційного впливу на дітей. Здавен відомо, що настрій, емоційний стан людини можна синхронізувати з музикою. Наприклад, марш завдяки своєму чіткому ритму має властивість бадьорити та мобілізувати людину, натомість плинна, рівномірна, тиха колискова заспокоює, навіює сон.

Тож нині усім педагогам-музикантам варто активно використовувати на своїх заняттях здатність музичного звуку, тембру, ритму, темпу впливати на внутрішній світ дитини, викликати тілесні, психічні та емоційні реакції і направляти їх.

Практичне застосування методів музикотерапії

Для ефективного впровадження музикотерапії у практику музичному керівникові необхідно дотримуватись таких умов:

* створити сприятливі умови для занять з дітьми;

* дібрати методичні прийоми — спеціальні музичні ігри, вправи, завдання;

* дібрати музичні твори, що дадуть змогу ефективно застосовувати вправи;

* забезпечити інтеграцію музичного впливу з іншими видами діяльності.

Особливого значення в сучасній музичній терапії набуває інтеграція музики із виражальними можливостями інших видів мистецтв.

Найуживанішими з інтегрованих методів музикотерапії є:

* малювання під музику;

* музично-рухливі ігри;

* пантоміма;

* пластична драматизація під музику;

* музична кольоротерапія;

* створення казок під час та після слухання музики.

Подібні комплексні форми творчості залучають до творчого процесу всі органи та системи сприймання дитини. Це підвищує ефективність музикотерапевтичних вправ і дає музичному керівникові змогу різними шляхами позбавляти своїх вихованців емоційного та фізичного напруження.

Музикотерапевтичні вправи

Музикотерапевтичні вправи для зменшення у дітей фізичного та емоційного напруження зазвичай містять два основних компоненти, а саме:

* сприймання музики в русі;

* заспокоєння й вирівнювання дихання.

Відомо, що у м'язовій ригідності, у проблемах із координацією рухів у дітей часто проявляються емоційні проблеми, зокрема ускладнене переживання та відтворення емоцій, нездатність усвідомлювати власні емоції та почуття, а також сприймати почуття інших людей. Натомість здатність вільно та пластично рухатися, відчували і відтворювати музику тілом прямо пов'язана з емоційною розкутістю. Тож аби гармонізувати емоційну сферу дітей дошкільного віку, найліпше пропонувати їм активну форму сприймання музики.

Ослабити м'язове напруження, що супроводжує в дітей будь-яке сильне емоційне переживання, можливо також за допомогою вправ для заспокоєння й вирівнювання дихання. Глибоке спокійне дихання допомагає зменшити тривогу і набути впевненості в собі. Окрім суто дихальних вправ, у музикотерапевтичній практиці для релаксації застосовують вправи для розвитку співочого дихання, а також гру на духових інструментах, як-от: глиняні свищики, сопілки, губні гармошки, блок-флейти тощо.

Добираючи музику для вправ з музичної терапії, музичному керівникові слід враховувати, що заспокійлива, розслаблююча дія притаманна звукам флейти, скрипки, фортепіано — за умови, що твір звучатиме в тихій (помірній) динаміці та повільному (помірному) темпі.

Музикотерапевтична вправа може мати такі фази:

* встановлення контакту з дитиною, визначення її емоційного стану;

* добирання музики для корекції та гармонізації емоційного стану дитини;

* зменшення емоційного напруження — застосування динамічної музики, що стимулює інтенсивні емоції і дає дитині змогу «скинути» емоційне навантаження;

* розслаблення і заряд позитивними емоціями — застосування спокійної музики, що знімає напруження і створює атмосферу вдоволення. Розглянемо приклади музикотерапевтичних вправ.

Вправа «Зіграй свій настрій» є колективною формою активного музикування на шумових інструментах. Під час неї діти навчаються озвучувати вірші, грати в ансамблі, а ще — імпровізувати власні невеличкі п'єси, утілюючи в них свій настрій та звукові уявлення.

Вправа «Шарф із чарівними історіями» призначена насамперед для дітей із вираженою гіперактивністю, синдромом дефіциту уваги. Такі діти потребують індивідуальної роботи, під час якої вчаться заспокоюватися і зосереджуватися. Для проведення вправи музичний керівник вмикає музику, рухає над дитиною великий яскравий шарф, водночас розповідаючи фантазійну історію (наприклад, про саму дитину, з якою проводить вправу). При цьому музичний керівник пропонує дитині довільно рухатися, коли шарф «злітає» вгору або колихається з боку в бік, і зупинятися, коли шарф опускається.

Під час вправи педагогові слід синхронізувати рухливі та спокійні епізоди в рухах шарфа, у музиці та в історії. Правильно дібрана за інтенсивністю звучання та ритмом музика допоможе дитині впорядкувати рухи, підсилюючи враження від рухів шарфа та слів музичного керівника.

Вправа для розслаблення «Морське дно» призначена насамперед для дітей старшої групи. Музичний матеріал для вправи — аудіозапис п'єси «Місячне сяйво» Клода Дебюссі (Claude Debussy).

Діти довільно розміщуються в музичній залі. Педагог промовляє текст, узгоджуючи його із рухом музики: «Діти, зараз ми зануримося на морську глибину. Спочатку перевіримо, чи працює наше спорядження для дихання під водою: спокійно, без напруження вдихніть, а тепер видихніть. Зі спорядженням усе гаразд, тож занурюємося! Зробіть спокійний глибоких вдих, а з видихом опустіться на самісіньке дно. Навкруги вас — лише чиста блакитна вода. А тепер відчуйте, що ви — морські хвилі, які легко гойдаються разом із музикою. Навколо вас плавають різнокольорові жителі моря — відчуйте їх присутність, роздивіться уважно. Раптом течія змінилася! Усі хвилі заворушилися, почали переміщуватися, мандрувати морською глибиною, зустрічати нових морських жителів... А тепер настала ніч. У повній темряві морська вода засяяла — це світяться мікроскопічні водорості, рачки, дивовижні медузи. Хвилі поступово заспокоюються і лягають на дно».

Після вправи варто запропонувати дітям під ту саму музику намалювати образи, що постали в їхній уяві. Після цього музичному керівникові слід проаналізувати дитячі малюнки — кольори, насиченість, силу натиску олівця тощо.

У такий спосіб можна виявити в дітей приховане емоційне напруження, невдоволення, агресію і спрямувати зусилля для їх усунення під час сеансів музикотерапії.

Метою вправи є релаксація та розвиток співочого дихання. Музичний матеріал для вправи — Прелюдія до-мажор із І тому «Добре темперованого клавіру» Йоганна Себастьяна Баха (Johann Sebastian Bach).

Музичний керівник пропонує дітям посадити уявне зернятко на долоньку. Діти виконують завдання, супроводжуючи «посадку» промовлянням слова «дінь!», потім піклуються, щоб зернятко проросло:

* поливають дощиком — імітують голосом звуки краплинок;

* зігрівають сонечком — високо співають звук «а».

Музичний керівник продовжує керувати діями дітей, поетапно продовжуючи розповідь:

* зернятко почало рости — діти співають звук «а» на крещендо;

* виросла велика, гарна квітка й відкрила прекрасні пелюстки — діти, уявляючи квітку на своїх долонях, усміхаються, милуються нею;

* квітка має чудовий аромат — діти повільно, глибоко вдихають носом, а видихають ротом зі звуком «ха».

Цінність цієї вправи в тому, що вона вирівнює емоційний стан усіх дітей групи, допомагає вихованцям зі слабкою нервовою системою позбутися емоційного дисбалансу від того, що їх психофізичні реакції «відстають» від загального ритму життя групи.

Вправу «Кольорова музика» доцільно проводити, коли є необхідність викликати в дітей певний настрій. Вправа містить елементи кольоротерапії, а саме передбачає використання різних предметів певного кольору. Музичний супровід вправи та колір предметів залежатиме від настрою, який потрібно створити. Так, аби заспокоїти дітей, музичний керівник може запропонувати їм створити танцювальну імпровізацію під музику вальсу, використовуючи при цьому шовкові шарфи синього, блакитного чи зеленого кольорів. Натомість, щоб підбадьорити дітей, слід увімкнути ритмічну музику у жвавому темпі, а як реквізит запропонувати дітям стрічки або хустинки жовтого або червоного кольорів.

Метою цієї вправи є:

* нормалізувати дихання;

* розслабити м'язи горла.

Як музичний матеріал для вправи можна використати аудіо-запис «Ранок» із сюїти «Пер Гюнт» Едварда Гріга (Edvard Grieg) або іншу спокійну музику (темп — не більше 60-65-ти ударів на хвилину), шум лісу, спів птахів тощо.

Цю вправу найліпше виконувати з дітьми після фізичного навантаження. Музичний керівник вмикає музику і пропонує дітям зручно вмоститися на підлозі, заплющити очі, уявити сонячний день та зелений ліс. Головний елемент вправи — «лісове» повітря, яке діти мають спокійно, залюбки вдихати й видихати.

Недирективна медитація

Недирективна медитація — це метод, який дає змогу фокусуватися на диханні або звуці, а також «обробляти» спогади та емоції. Такий метод доцільно використовувати тоді, коли слухач вільно віддається образам та асоціаціям, що виникають у нього під час споглядання розвитку музичного змісту

Під час вправ на недирективну медитацію музичний керівник пропонує дітям прослуховувати музичні твори, не даючи «підказок», не спрямовуючи увагу дітей на щось конкретне. Слухаючи музику, діти створюють в уяві «музичні сни» («малюють мультфільми»).

Потім кожен із дітей розповідає, що побачив та відчув, які образи навіяла йому музика.

Використовуючи музикотерапевтичні вправи на заняттях, музичний керівник гармонізує внутрішній світ дітей двома способами: фізичним — через заспокоєння дихання і розслаблення м'язів, та емоційним — через розкріпачення уяви та вільне вираження почуттів. Тож музикотерапія постає як ефективна система, елементи якої кожному музичному керівникові варто впроваджувати у свою щоденну практику.

Роль музичних ранків у розвитку та вихованні дошкільника

Свята і розваги - яскраві і радісні події в житті дітей дошкільного віку. Поєднуючи різні види мистецтва, вони дуже впливають на почуття і свідомість дітей.

Підготовка і проведення свят і розваг служать моральному вихованню дітей: вони об'єднуються загальними переживаннями, у них виховуються основи колективізму; твори фольклору, пісні та вірші про Батьківщину, про рідну природу, праці формують патріотичні почуття; участь у святах і розвагах формує у дошкільників дисциплінованість, культуру поведінки. Розучуючи пісні, вірші, танці, діти дізнаються багато нового про свою країну, природі, про людей різних національностей. Це розширює їх кругозір, розвиває пам'ять, мова, уява, сприяє розумовому розвитку.

Святкова атмосфера, краса оформлення приміщення, костюмів, добре підібраний репертуар, барвистість виступів дітей - все це важливі фактори естетичного виховання.

Участь дітей у співі, іграх, хороводах, плясках зміцнює і розвиває дитячий організм, покращує координацію рухів. Підготовка до свят і розваг здійснюється планомірно і систематично, не порушуючи загального ритму життя дитячого саду. Якщо вихователь добре знає дітей, їхні інтереси, індивідуальні особливості, він уміє кожен день перебування дітей у дитячому садку зробити для них радісним і змістовним.

В основі кожного свята, розваги лежить певна ідея, яка повинна бути донесена до кожної дитини. Наприклад, свято Жовтня - це день народження нашої Батьківщини.

Свято 1 Травня - день міжнародної солідарності трудящих і т.д. Ця ідея повинна проходити через весь зміст свята, розкриттю її служать пісні, вірші, музика, танці, хороводи, інсценівки, художнє оформлення.

На сучасному етапі розвитку нашої держави, на тлі економічних і політичних змін, метою навчально-виховного процесу є всебічний розвиток дитини.

Останнім часом зросла увага до проблем теорії і практики художньо-естетичного виховання як найважливішим засобу формування ставлення до дійсності, засобу морального і розумового виховання, тобто як засобу формування всебічно розвиненої, духовно багатої особистості.

Саме в дошкільному віці закладаються всі основи всього майбутнього розвитку людства. Дошкільний вік найважливіший етап розвитку і виховання особистості. Цей період залучення дитини до пізнання навколишнього світу, період його початковій соціалізації. Саме в цьому віці активізується самостійність мислення, розвивається пізнавальний інтерес дітей і допитливість.

У зв'язку з цим особливої актуальності набуває виховання у дошкільнят художнього смаку, формування у них творчих умінь, усвідомлення ними почуття прекрасного.

ЗНАЧЕННЯ МУЗИЧНОГО РАНКУ

ЯК ЗАСОБУ ЕСТЕТИЧНОГО ВИХОВАННЯ

Свято - це особливий стан душі, емоційний радісний підйом, викликаний переживаннями будь-яких урочистої події. У житті людини тісно переплітається особисте і суспільне. Свята, пов'язані з історією країни, з її віковими традиціями, обрядами, звичаями дозволяють людині усвідомити свою єдність з усім народом. Календар свят змінюється, як змінюється історія Вітчизни. Незмінними залишаються традиційні християнські свята, інтерес до яких в даний час значно зріс. І це не проста цікавість. Знання витоків вітчизняної культури, традицій і звичаїв свого народу, допоможе зрозуміти історію своєї країни, долю поколінь.

Свято завжди виконує важливі суспільні функції, має глибокий сенс, у ньому людина відчуває себе особистістю, членом колективу. Прояв всіх форм і видів культури будь-якого колективу, починаючи від прийнятих форм поведінки, кінчаючи, демонстрацією нарядів і виконанням традиційних обрядів йде через свято. Очевидно, що кожне свято несе в собі функціональне навантаження: виховну; інформаційну; розвиваючу; естетичну; міжособистісну.

Дитяче свято - важлива частина життя дитини, це радісна подія, яка дозволяє розслабитися, здригнутися, забутися, а часом і просто відпочити від буднів. І вже майже афоризмом стали слова:" Без свят не буває дитинства! Свята духовно збагачують дитини, розширюють його знання про навколишній світ, допомагають відновлювати старі і добрі традиції, об'єднують і спонукають до творчості. Займаючись його підготовкою, педагоги, вихователі, батьки повинні в першу чергу орієнтуватися на інтереси кожної конкретної дитини і групи дітей, для яких і готується це свято. І головний критерій добору матеріалу тут - видовищність, яскравість і веселість.

Свято - це прекрасна ситуація для активізації мови, її комунікативної функції. Свято - це мовна середовище, яка так необхідна дітям. Свято розкриває багатющі можливості всебічного розвитку дитини.

Дитина з перших років життя неусвідомлено тягнеться до всього яскравого і привабливому, радіє блискучим іграшкам, барвистим квітам і предметам. Все це викликає у нього почуття задоволення, зацікавленість. Слово красивий рано входить у життя дітей. З першого року життя вони чують пісню, казку, розглядають картинки; одночасно з дійсністю мистецтво стає джерелом їх радісних переживань. У процесі естетичного виховання у них відбувається перехід від несвідома відгуку на все яскраве, красиве до свідомого сприйняття прекрасного.

Естетичне сприйняття дійсності має свої особливості. Основним для нього є чуттєва форма речей - їх колір, форма, звук. Тому його розвиток вимагає великої сенсорної культури.

Краса сприймається дитиною як єдність форми і змісту. Форма виражається в сукупності звуків, фарб, ліній. Однак сприйняття стає естетичним тільки тоді, коли воно емоційно забарвлене, пов'язане з певним ставленням до нього.

Естетичне сприйняття нерозривно пов'язане з почуттями, переживаннями. Особливістю естетичних почуттів є безкорислива радість, світле душевне хвилювання, що виникає від зустрічі з прекрасним.

Вихователь повинен вести дитину від сприйняття краси, емоційного відгуку на неї до розуміння, формуванню естетичних уявлень, суджень, оцінок. Це робота кропітка, вимагає від педагога вміння систематично, ненав'язливо пронизувати життя дитини красою, всіляко облагороджувати його оточення.

Свята - це радість спілкування, радість творчості і співтворчості, радість самовираження, радість розкріпачення і взаємозбагачення.

У будь-якому святі присутні різноманітні види мистецтва: література, музика, живопис, театр, пантоміма. Таким чином, свято є синтезом практично всіх видів мистецтв. А широке використання їх коштів в роботі з дітьми зі зниженим слухом дозволяє розширити кругозір, сформувати погляди і норми поведінки дитини, розвинути його творчі здібності. У різноманітних видах діяльності проявляються нахили, формуються певні вміння і навички. На святі діти не тільки говорять, але танцюють, співають, малюють. Діти вчаться підпорядковувати свої рухи ритму музики, розрізняти музичні темпи, відбивати в рухах, іграх, супроводжуючи промовою.

В основі кожного свята, розваги лежить певна ідея, яка повинна бути донесена до кожної дитини. Ця ідея повинна проходити через весь зміст свята, розкриттю її служать пісні, вірші, музика, танці, хороводи, інсценівки, художнє оформлення.

Ідея свята буде донесена до кожної дитини, якщо вона розкривається на доступному дітям художньому матеріалі, з урахуванням їх вікових та індивідуальних особливостей. Це досягається насамперед ретельним підбором репертуару (віршів, пісень, танців і т.д.) для дітей кожної вікової групи, рекомендованим Програмою виховання в дитячому садку. При цьому враховуються вже наявний у дітей репертуар, рівень розвитку їх вокальних і рухових навичок, інтереси. Нарешті, говорячи про доступність свята, слід пам'ятати і про час його проведення. У дітей молодших і середніх груп стомлюваність настає набагато раніше, ніж у старших дошкільників. Малюки здатні сприйняти набагато менша кількість віршів, пісень і т.д. Тому тривалість свята для них не повинна перевищувати 20-30 хв. Для старших дошкільників тривалість його збільшується до 45-55 хв. і репертуар стає набагато багатше і різноманітніше.

Естетичне виховання - найважливіша сторона виховання дитини. Воно сприяє збагаченню чуттєвого досвіду, емоційної сфери особистості, впливає на пізнання моральної сторони дійсності (відомо, що для дошкільника поняття красивий і добрий майже ідентичні), підвищує і пізнавальну активність, навіть впливає на фізичний розвиток. Результатом естетичного виховання є естетичний розвиток.

Важливо, щоб робота вихователя будувалася на науковій основі і проводилася за певною програмою, що враховує сучасний рівень розвитку різних видів мистецтва, з дотриманням принципу поступовості, послідовного ускладнення вимог, диференційованого підходу до знань і вмінь дітей різних віків.

Естетичне виховання тісно пов'язане з сучасністю і багато в чому визначається нею. Естетичне виховання дійсності передбачає близькість до життя, прагнення перетворити навколишній світ, суспільство, природу, предметне середовище.

Бажано, щоб в програмі свята гармонійно поєднувалися різні види мистецтв, колективне і індивідуальне виконання. Доповнюючи один одного у вирішенні однієї теми, вони збільшують силу емоційного впливу на дітей, в той же час кожне з них робить свій особливий вплив на дитину. Враховуючи порівняно швидку стомлюваність і збудливість дітей, необхідно правильно чергувати різні види їх художньої діяльності.

Свято несе радість всім дітям. Тому важливо, щоб кожна дитина брала у ньому посильну участь.

Для дітей дошкільного віку характерна потреба в неодноразовому повторенні добре знайомих пісень, хороводів, танців, що вони роблять з особливим задоволенням і виразністю. Тому в програму свята треба обов'язково включити значну частину такого матеріалу, внісши до нього деякі зміни (варіанти, інше оформлення хороводу, ігри тощо).

ХАРАКТЕРИСТИКА ОСНОВНИХ МУЗИЧНИХ РАНКІВ ДЛЯ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

Свято має бути емоційно насиченим. Краса обстановки, урочистість музики, загальне піднесений настрій - все це підвищує сприйнятливість до естетичної стороні дійсності. Діти хочуть брати участь у святі активно, їх не задовольняє роль спостерігачів. І вихователю надається можливість задовольнити бажання і потреба в активності кожної дитини. Треба тільки правильно підібрати форму прояву активності для кожного з вихованців. Один читатиме вірші, інший заспіває, третій станцює. Не можна ні кого з дітей позбавити можливості показати, на що він здатний, і відчути себе рівноправним в атмосфері загальної радості.

У дитячих садках для дітей проводяться наступні свята:

-Свято осені

Проводиться зазвичай в жовтні місяці. Це свято прощання з літом. Зал прикрашений жовтим листям, зображеннями овочів і фруктів. Оскільки це свято є першим в навчальному році та діти на заняттях, в основному, займалися повторенням матеріалу, пройденого торік, основу свята складають видовища та ігри.

-Новий Рік

Дітей традиційно відвідує Дід Мороз зі Снігуронькою. Діти водять хоровод навколо ошатною ялинки. Зал прикрашений різнокольоровими гірляндами, виблискуючими ліхтариками, іграшками та сніжинками. Діти показують Дідові Морозу свої танці, пісні, читають вірші. Новий Рік - найвеселіше свято для всіх. Тому він зазвичай буває найяскравішим, найбільше запам'ятався. Педагоги придумують безліч ігор, сюрпризних моментів. Дітей приходять привітати з Новим Роком найрізноманітніші казкові герої. На завершення свята Дід Мороз дарує дітям подарунки.

-Восьме Березня

Діти вітають своїх мам, бабусь, вихователів зі святом. На заняттях образотворчою діяльністю діти готують подарунки для мам.
" До побачення, дитячий сад. Це свято проводиться для дітей підготовчої групи в кінці навчального року. Діти прощаються зі своїм дитячим садом, дякують вихователів. Як правило, у цьому святі широко представлена тема школи.

Вимоги до організації та проведення музичних ранків

Всі люди люблять свята і розваги, але особливо їх обожнюють діти. Для малюків, які відвідують дитячі садки, регулярно проводять ранки, розваги, присвячені різним святковим датам. Якщо для дорослих свято - це приємна можливість відпочити, то для дітвори ранки, розваги далеко не відпочинок. Ранки, розваги в дитячому садку - це важлива частина педагогічного процесу, одна зі стадій виховання дітей, що несе серйозне естетичне та моральне навантаження.

Підготовка і проведення свят і розваг служать моральному вихованню дітей: вони об'єднуються загальними переживаннями, у них виховуються основи колективізму; твори фольклору, пісні та вірші про Батьківщину, про рідну природу, праці формують патріотичні почуття; участь у святах і розвагах формує у дошкільників дисциплінованість, культуру поведінки. Розучуючи пісні, вірші, танці, діти дізнаються багато нового про свою країну, природу, про людей різних національностей. Це розширює їх кругозір, розвиває пам'ять, мову, уяву, сприяє розумовому розвитку. Участь дітей у співі, іграх, хороводах, плясках зміцнює і розвиває дитячий організм, покращує координацію рухів.

В основі кожного свята, розваги лежить певна ідея, яка повинна бути донесена до кожної дитини.

Наприклад, 1 вересня - це День Знань, свято 1 Травня - день міжнародної солідарності трудящих і т.д. Ця ідея повинна проходити через весь зміст свята, розкриттю її служать пісні, вірші, музика, танці, хороводи, інсценівки, художнє оформлення.

Свята і розваги в дитячому садку дозволяють дитині відкрити в собі нові здібності і таланти, розвинути вже наявні навички. На даних заходах діти показують свої досягнення, і, крім цього, свята і розваги є джерелом нових вражень для дитини, стимулом її подальшого розвитку.

Відповідальність за підготовку та проведення свята лежить на всьому колективі. Святкова програма обговорюється і приймається з доповненням та змінами. Між усіма членами колективу розподіляються обов'язки за ділянку роботи, за який той відповідає: оформлення зали, підготовка костюмів, виготовлення атрибутів і т.д.

Вибирається ведучий свята. Роль ведучого дуже відповідальна - це особа, яка керує святом.

Слід ставитися дуже серйозно і відповідально, оскільки від ведучого багато в чому залежить успіх проведення свята. Ведучим повинен бути педагог, що володіє високою культурою, винахідливий, веселий, який знає дітей та їх особливості, вміє вільно і невимушено триматися.

Ведучому слід побувати на передсвяткових музичних заняттях, щоб добре знати всі святкові номери і у разі потреби допомогти дітям при виконанні танцю, інсценування. Іноді музичний керівник бере на себе роль ведучого на святі.

Свята для дітей молодшої та середньої групи влаштовуються окремо від старших, так як зміст свята для дітей старших груп складний для сприйняття малюків. Крім того, він триває довше, а це втомлює. У програму ранку для дітей молодших груп включаються так само пісні, вірші, ігри, танці, інсценізації, але більш прості, доступні даному віку. Тривалість ранку для дітей молодших груп приблизно 30-40 хвилин, для старших 45-50 хвилин.

Якщо обидва ранки проводяться в один день, то ранок для малят починається перший. Малюки завжди святкують в ранкові години, а старші - і в другу половину дня, але не пізніше. З ранку діти не стомлені, краще сприймають і виконують пісні, ігри і танці. При цьому у них виховуються витримка, уміння, закріплення ряду навичок.

Пісні, ігри, танці даються дітям на звичайних музичних заняттях за місяць - півтора до свята. Діти навіть не знають про те, що цей репертуар буде включений в святкову програму. Сюрпризні номери готуються з дітьми значно ближче до свята.

У святкову програму можна включити не лише пісні з святковою тематикою, а й народні, жартівливі, пов'язані з грою.

Ігри завжди вносять пожвавлення, радість, безпосередність, їх необхідно включати в святкову програму. При відборі ігор для свята треба враховувати не тільки інтерес учасників, але також і дітей - глядачів, щоб вони дивилися і переживали разом з граючими.

Ігри, які проводять на святі, слід яскравіше оформити, ніж на повсякденних заняттях (костюми, їх елементи, атрибути).

Танці приносять дітям задоволення. Вони повинні відповідати як за змістом, так і за характером рухів.

Пісні, ігри, танці, інсценізації розташовуються в програмі не випадково. Послідовність їх потрібно продумати з різних сторін (наприклад, більш яскраві, цікаві, забавні номери краще включати в другу половину програми, коли увага дітей дещо слабшає).

Художньому слову на святі відводять значне місце. Діти читають вірші, інсценують казки, оповідання.

Виразність в дитячому виконанні надзвичайно важлива, тоді твір краще доходить до дитини і глибше закарбовується.

Ранки в дитячому саду - свято не тільки для малюків, батьки також беруть у ньому безпосередню участь. Найчастіше дітям необхідно підготувати різні костюми, декорації чи іншу атрибутику. У цьому допомогти своїм чадам можуть тільки батьки. Вони також можуть контролювати, яку частку участі приймає дитина в ранку, перевіряти, чи достатньо добре він вивчив вірш або пісню, чи знає він всі рухи танцю, який розучується до свята.

Щоб не порушити психологічний контакт з дитиною, не треба виявляти свого невдоволення через те, що знову треба морочитися з цією підготовкою до ранку. Адже дитина так чекає свята, вона жадає веселощів, похвали, хоче показати свої досягнення, і ранок гарний привід для демонстрації своїх успіхів.

Ранок в дитячому саду може бути непоганим виховним моментом і для батьків у сім'ї. Кожна дитина чекає свята, і якщо її поведінка кульгає, то малюка легко мотивувати тим, що скоро ранок і треба поводитися належним чином. Адже не секрет, що діти значно змінюють свою поведінку, якщо сказати, що за ними спостерігає дід Мороз і у відповідність з тим, як вони себе ведуть, він подарує подарунки.

Підсумки проведення свята необхідно обговорити на педагогічній нараді. Тут же визначається робота з поглиблення вражень дітей у післясвяткові дні. Зазвичай з ними проводиться бесіда про минуле свято, уточнюється уявлення і враження про нього Дитячі відповіді бажано записати і помістити на стенд для батьків. Святкове оформлення груп і зали може бути збережене протягом декількох днів після свята, а потім має бути акуратно за допомогою дітей прибрано.

Карнавальні маски для дітей на музичні ранки

МУЗИЧНО - ДИДАКТИЧНІ ІГРИ

Музично-дидактичні ігри, які використовуються с процесі співу, допомагають нам вчити дітей співати виразно, не примушено, вчать братидихання між музичними фразами, втримувати його до кінця фрази. Для закріплення знайомих пісень ми використовуємо гру “Чарівна дзига”, яку можна проводити в декількох варіантах, діти визначають пісню по вступу, заспіву, приспіву, які виконуються на фортепіано, 2-3 дітей (одна дитина) повинна впізнати пісню по музичній фразі, проспіваній усіма разом або індивідуально; впізнати пісню, програну на мателофоні або акордеоні. Цінність гри ще й в тому, що діти, визначаючи твір, закріплюють знання про музичні інструменти. Добре, коли роль ведучого в цій грі бере на себе не музичний керівник, а вихователь. В такому випадку гру можна буде проводити в вільний від занять час. У вільний від занять час діти самостійно організовують різні музично-дидактичні ігри, пов’язані із співом. В таких іграх у дітей розвивається почуття товариства, відповідальності. В якості прикладу можна представити музично-дидактичну гру “Музичний магазин”, яку діти часто організовують в групі. Немалу роль в розвитку у дітей слуху, ритму грають розспівки, які проводяться на музичних заняттях до розучування будь-якої пісні. Замість розспівок використовують ще й музичні загадки, які вчать дітей не тільки мислити, шукаючи відгадку текстову, але й продовжити відгадку музичну (музичну фразу). В грі “Де мої дітки?” розвивається уміння розрізняти звуки, різні за висотою, діти з задоволенням відповідають тоненьким голосочком мамі-качці, кішці, пташці. І вже при повторному виконанні гри діти впевнено знають, що мама-кішка співає низьким голосом, а кошеня – високим. В середній групі діти повинні самостійно виконати ритмічний малюнок поспівки на одному звуці якого-небудь музичного інструменту (металофоні, тріолі, губній гармошці). В музично-дидактичних іграх дітей цього віку можуть бути використані і ударні інструменти: різні брязкальця, трикутники, бубни. В старших групах проводиться більш різноманітна робота по розрізнянню звуків по висоті і тривалості. Поспівки допомагають дітям визначити напрям мелодії, вони вчаться знаходити в мелодії два коротких і один довгий звук “Звук тягнеться довше”, - каже дитина. Рух мелодії вверх, вниз можна проілюструвати на музичних сходинках (п’ять сходинок). Дитина показує всім, як звучить мелодія, рухаючи будь-яку іграшку по сходах вверх або вниз. Велику роль в роботі музичного керівника відіграє наочність, зокрема фланелеграф.

СТРУКТУРА МУЗИЧНО-ДИДАКТИЧНИХ ІГОР

Існують різні кваліфікації ігор. Наприклад, Н.А. Ветлугина розділяє ігри для розвитку музичних здібностей на настільні, рухливі і хороводи. Іноді музично-дидактичні ігри розподіляються на підставі виду музичної діяльності, який освоюється з їх допомогою. Так Л.Н. Комісарова виділяє три групи музично-дидактичних ігор для розвитку музичного сприйняття. Для розрізнення характеру музики, елементів зображальності і засобів музичної виразності.

Оскільки одним з основних завдань музичного виховання дітей є розвиток музичних здібностей, можна кваліфікувати ігри саме на цій підставі - їх можливостям в розвитку кожної з трьох основних музичних здібностей: відчуття ладу, музично-слухових уявлень і відчуття ритму.

Музично-дидактичні ігри для розвитку відчуття ладу сприяють пізнаванню знайомих мелодій, визначенню характеру музики, зміни побудови в окремих частинах твору, розрізненню жанру. Тут можуть застосовуватися всі види музично-дидактичних ігор. Це і настільні ігри типу лото, де діти закріплюють відповідний малюнок мелодії, використовуються рухливі ігри, сюжетні і не сюжетні, в яких діти узгоджують рухи персонажів з характером музики, зміною жанрів.

Музично-дидактичні ігри для розвитку музично-слухових уявлень пов'язаних з розрізненням і відтворенням звуковисотного руху. Дітям подобаються ігри, що включають відтворення мелодії голосом або на музичному інструменті. Для активізації музично-слухових уявлень застосовуються музично-дидактичні настільні і хороводи ігри.

Розвиток відчуття ритму, здатності активно переживати музику, відчувати емоційну виразність музичного ритму і точно його відтворювати - передбачає використання музично-дидактичних ігор пов'язаних з відтворенням ритмічного малюнка мелодії на музичних інструментах і передачею зміни характеру музики за допомогою рухів. Застосовуються всі види ігор для передачі ритму і характеру музики в рухах.

Таким чином, музично-дидактичні ігри об'єднують в собі різне поєднання методів музичного виховання. Образна, ігрова форма, застосування різноманітних вправ дозволяють підтримувати у дітей інтерес до діяльності, здійснювати її успішніше.

Музично-дидактичні ігри

1. " Сонечко і дощик"

Мета: виявляти вміння дітей сприймати та розрізняти різний характер музики. Обладнання: картки із зображенням сонечка -"весела" музика і хмаринки - " сумна" музика. Методика проведення гри: Дітям роздають по дві картки із зображенням "сумної" хмаринки та " веселого" сонечка. Діти слухають музичний твір, візначають характер музики (веселий або сумний), піднімають картку, що відповідає характеру музики.

2. « Голосно – тихо»

Мета: Навчити розрізняти динамічні відтінки музики. Методика проведення гри: Діти слухають музичний твір, показуючи відповідними рухами динаміку музики ( тихо – вдаряють пальчиком об пальчик; голосно – плескають в долоні.

3. « Сова та зозуля»
Мета: розвивати уміння розрізняти та відтворювати звуки різної висоти. Обладнання: ілюстрація «Дерево», картонні фігурки персонажів: Сова та Зозуля. Методика проведення гри: 1 етап. Музичний керівник розповідає дітям, що у лісі живуть різні птахи, зокрема Сова та Зозуля. Діти на ілюстрації визначають, де знаходиться Сова. Музичний керівник демонструє низький голос Сови: «у-у-у» (звуконаслідування на низьких звуках). Потім педагог розповідає про Зозулю, що ця пташка має високий голос: «ку-ку» (звуконаслідування на високих звуках). Музичний керівник запитує дітей, на яку гілочку дерева має сісти Зозуля: верхню чи нижню? (відповіді) 2 етап. Музичний керівник ділить дітей на дві групи і пропонує погратися: першій групі «перетворитися» на совенят, другій – на зозуленят. Пояснює правила гри: якщо совенят кликатиме Сова, треба присісти і відповідати їй на низьких звуках «у-у-у», а якщо зозуленят кликатиме Зозуля, треба піднятися на носочки і відповідати їй на високих звуках «ку-ку».

4. « Відгадай на чому граю?»

Мета: Вчити дітей розрізняти тембри дитячих музичних інструментів.
Матеріал: музичні інструменти: дзвіночки , бубни, барабан, дудочки.
Методика проведення гри: діти на стільчиках сидять , тримаючи в руках брязкальце, барабани, дудки.Музичний керівник співає пісню , діти уважно слухають :коли співається про дзвіночки , діти , що тримають у руках дзвіночки дзвенять ними, якщо співається про барабани – діти , що тримають барабани , грають на них і т. д.

5. « Їжачок»
Мета: Вчити дітей виконувати рухи під музику, відображаючи в них рити і темп музики, її зміну, початок та кінець, виразно передавати характерні особливості поведінки різних образів.Формувати музично – рухові, співочі, виконавські вміння в музичній діяльності. Розвивати загальну музикальність. Обладнання: костюм «їжачка», пісенний матеріал « Ми у лісі були» муз. В. Задорожньої , сл.. Н. Вересокіної. Методика проведення гри: діти стоять у колі,тримаючись за руки, ведуть хоровод. Дитина – «їжачок» - у центрі кола. Діти йдуть по колу, співаючи пісню. Показують обома руками на «їжачка», тупочуть ніжками разом з їжачком, плескають у долоні, пружинять ніжки, присідають, «згортаються в клубочок» (прихиляють голову до колін), тікають від «їжачка», а «їжак» їх легенько штовхає боком, ніби коле своїми голочками. Діти: Ми у лісі були, їжачка там знайшли,
Їжачок тупоче ,веселитись хоче.
Туди – сюди повернувся, щей в клубочок згорнувся.
Ведуча: Розсипайся коло, бо «їжак» поколе!

6. « На якому інструменті грає клоун Бім – Бом?»
Мета: розвивати вміння у дітей розрізняти тембр різних музичних інструментів. Розвивати у дітей слухову увагу, пам'ять. Обладнання: картки, на яких зображені інструменти; дитячі музичні інструменти, іграшка. Методика проведення гри: музичний керівник розповідає, що Клоун Бім – Бом вчиться грати на музичних інструментах, яле забуває, який із них як звучить і як називається. Треба допомогти клоуну. На наступному занятті дитина – ведуча піднімає картку із зображенням інструментів,усі хором кажуть назву інструмента, згодом грають на ньому.

7. « Музичний годинник»
Мета: закріпити знання дітей щодо різних видів музичної діяльності; розвивати музичний слух та естетичний смак, уявлення про різний характер музики,; виховувати стійкий інтерес до музичних занять. Обладнання: картонний годинник з кишеньками та пересувною стрілкою, набір карток із тем музичних творів (спів, слух. муз., інструменти тощо) Методика проведення гри: Музичний керівник вкладає у кишеньки на годиннику картки із сюжетними малюнками до програмових творів, які вивчали на попередніх заняттях, і звертається до дітей: « Перед вами музичний годинник. Але його стрілка не рухатиметься, доки ви їй не допоможете. Для цього маєте прослухати уривок з музичної п’єси, і пересунути стрілку на ту картинку, яка відповідає прослуханому твору». Після прослуховування хтось з діте підходить до годинника і пересуває стрілку на відповідну картинку. Музичний керівник запитує дітей чи правильно стала стрілка. Разом визначають характер, динаміку, темп твору. Аналогічно вставляються картинки до відомих пісень, де діти впізнають їх за мелодією, чи зображення музичних інструментів, які впізнають за звучанням і відповідно співають відомі пісні хором, підгрупами, індивідуально, або ж грають на музичних інструментах по черзі чи в оркестрі.

8. « Чарівна торбинка»
( 1 варіант)

Мета: виявляти вміння дітей порівнювати музичні звуки за висотою і тембром звучання та зіставляти їх зі звуками навколишнього середовища.
Обладнання: невелика кольорова торбинка, музичні інструменти (барабан, бубон, металофон, дзвіночок, брязкальце).
Методика проведення гри: Музичний керівник із чарівної торбинки дістає будь – який музичний інструмент, грає на ньому й запитує дитину: « Що нагадує цей музичний звук? (Наприклад: Барабан – Грім чи спів пташок?; Бубон – шурхіт листя чи грім?; Металофон – Дощик чи вітер?)

( 2 варіант)
Мета: виявити вміння дітей зіставляти звуки музики зі звуками навколишнього середовища.
Обладнання: кольорова торбинка, іграшки – тварини (ведмідь, зайчик, лисичка, горобчик, півник).
Музичний репертуар: « Зайчик», муз. Ю. Рожавської; «Ведмедик», муз. Я. Сидельникова; « Півник», « Горобчик», муз. В. Герчик або на вибір музичного керівника.
Методика проведення гри: Музичний керівник звертає увагу дітей на чарівну торбину, в якій заховалась якась тваринка. Щоб дізнатися, хто сховався, треба послухати музику і відгадати. Дитина, яка впізнала про кого або чия пісенька лунала, знаходить тваринку на дотик у торбинці. При повторному виконанні мелодії музичник керівник спонукає дитину до підспівування та імітації, образних рухів, міміки, жестів героя.

9. " Лялька танцює і співає"
Мета: виявити вміння дітей розрізняти музику за темпом ( швидка чи повільна), динамікою (голосна чи тиха).
Обладнання: лялька - іграшка.
Музичний матеріал: " Колискова", муз Я. Степового; "Гопак", муз. Я. Степового або на вибір педагога.
Методика проведення гри. Дітям роздають іграшки - ляльки. Лунає музика. Якщо вона тиха, повільна, спокійна, лагідна - діти колишуть ляльку, а якщо швидка, гучна, весела, бадьора - діти танцюють із нею.

10.Вправа з дзвониками (муз. З. Хорошко)
Мета: виявити навички дітей відображати в рухах динамічні зміни в музиці (гучно, тихо). Обладнання: дзвоники за кількістю дітей. Методика проведення вправи – гри: Діти стоять у колі обличчям до центру, в правій руці - дзвоник. Педагог пропонує дітям уважно послухати музику. На першу частину музики (тиха) - діти легко дзвонять у дзвоник у такт музики, на другу частину музики (голосно) - піднімають дзвоник високо над головою, гучно дзвонять.

11. "Хто у гості прийшов?"
Мета: виявити вміння дітей співати природним голосом доступні за змістом пісні різного характеру в діапазоні "ре-ля", чітко вимовляти слова. Обладнання: іграшки "котик" та "півник". Музичний репертуар: українська народна пісня "Котику сіренький", пісня "Півник", муз. В. Вітліна, сл. А. Пассової. Методика проведення гри. Педагог запрошує дітей подивитися, хто до них у гості прийшов. Коли вітаються з котиком - звучить мелодія пісеньки "Котику сіренький", коли з півником - мелодія пісні "Півник". Педагог розповідає дітям, що тваринки прийшли послухати про себе пісеньки. До кого доторкнеться тваринка, треба заспівати пісеньку про цю тваринку.

12. "Впізнай та заспівай пісеньку"
Мета: перевірити вміння дітей упізнавати знайомі пісеньки та передавати у співах мелодію.
Методика проведення гри:
1 етап. Педагог пропонує дитині прослухати по черзі декілька
знайомих мелодій пісень. Дитині необхідно згадати назву музичного
твору або якусь фразу з пісні.
II етап. Педагог пропонує дитині проспівати знайому пісню за музичними фразами, виявляючи особливості вокальних навичок співати без напруження, протяжно, не поспішаючи, виразно вимовляючи слова.

13. Вправа- гра "Дятел"(сл. А. Фаткіна. муз. Н. Леві)
Мета: визначити навички дітей розрізняти та відтворювати ритм музичної мелодії. Методика проведення вправи: педагог співає пісню "Дятел", діти уважно слухають. Потім ще раз проспівує, як "стукав" дятел, а діти індивідуально за ним повторюють оплесками чи постукуванням, передаючи ритмічний рисунок мелодії.
Можна ускладнювати завдання. Педагог пропонує відтворити за зразком та іншою мелодією інші найпростіші ритми оплесками чи постукуванням, ніби дятел.

14. "Бігаємо-крокуємо-стрибаємо"
Мета: виявити вміння дітей рухатися відповідно до контрастних змін у музичному супроводі, ритмічно марширувати (спокійно, весело, бадьоро), бігати (весело, легко, дрібно), підстрибувати (як м'ячик).
Методика проведення гри. Педагог пропонує дітям уважно послухати музику та відповідно до її характеру виконувати рухи. Під музичний фраґмент маршу дітям треба енергійно крокувати у вільному напрямку, не штовхаючи один одного. Під веселу музику -легко й дрібно бігати на носочках, під веселий, грайливий музичний фраґмент - підстрибувати як м'ячик. Завдання повторюють декілька разів.

15. "Рухатись — відпочивати"
Мета: виявити вміння дітей рухатися відповідно до контрастних змін у музичному супроводі (марширування, біг, підстрибування).
Методика проведення гри. Педагог пропонує дітям уважно послухати музику та відповідно до її характеру виконувати рухи. Звучить музичний фраґмент маршу - діти енергійно крокують, на спокійну музику - діти присідають навпочіпки й підкладають долоні під щічку, відпочивають. Коли звучить весела, легка музика — діти весело, легко біжать на носочках один за одним, знову звучить спокійна музика - діти відпочивають. Потім лунає грайлива музика - діти підстрибують на місці. Гру повторюють декілька разів.

16. "Стрибунці" (муз. М. Сатуліної)
Мета: виявити вміння дітей рухатися відповідно до контраст-них змін у музичному супроводі. Методика проведення гри. До початку гри на підлозі музичний керівник розкладає листя, потім пропонує дітям погуляти на "галявинці", слухаючи музику. На першу частину музики - діти-стрибунці скачуть по галявинці, на другу частину (накрапає дощик) -діти піднімають листочки та накриваються ними, як парасолькою, й весело дріботять ніжками, поки не залунає інша музична фраза.

17. "Пташки літають"(муз. Г. Фріда)
Мета: виявити вміння дітей відчувати початок та кінець музики, відображати це в рухах; бігати невеличкими групами в різних напрямках та вказаному напрямку під легку, жваву музику. Обладнання: два обручі-"хатинки", емблеми або шапочки пташок. Методика проведення гри. Діти-"пташки" розміщуються у двох "хатинках". Педагог нагадує дітям про те, що пташки літають легко, нечутно, тому треба бігти навшпиньках, легко піднімаючи та опус¬каючи руки — "пташки змахують крилами". Як тільки залунала музика, діти вибігають зі своєї хатинки та вільно рухаються по залі. Коли музика перестає звучати, діти присідають. Знову лунає музика - діти вільно рухаються по залі. Музика закінчується - діти біжать до своїх "хатинок".

18. Гра з кольоровими хусточками (українська народна мелодія в обробці Я. Степового)
Мета: перевірити вміння дітей передавати характер танцю рухами (танцювальний біг, каблучок, притупи, розведення рук, змахування хусточкою, разом із дорослими кружляння в колі). Обладнання: різноколірні хусточки (за кількістю дітей). Методика проведення гри. Педагог пропонує дітям (гру проводять з невеликою кількістю дітей) взяти в руки хусточки. Потім педагог змахує хусточкою і співом кличе дітей стати в коло: Усі в коло скоріш біжіть, Хусточки ви покажіть. Хусточками помахаємо, Потанцюємо, заспіваємо.Вихователь під музику показує танцювальні рухи, а діти повторюють.

Етюди психогімнастики:

Мета: зберігати психічне здоров'я дитини або здійснювати корекції психоемоційних порушень. Варіанти етюдів для прояву дитиною індивідуальністі у вираженні емоцій (з відповідним музичним супроводом):

1) «Нова лялька» (етюд на вираження радості) - однойменна музика «Дитячого альбому» П.Чайковського. Дівчинці подарували нову ляльку, вона радіє, весело стрибає, кружляє, грається лялькою.

2) «Баба Яга» (етюд на вираження гніву) - однойменна музика з «Дитячого альбому» П.Чайковського. Баба Яга спіймала Оленку, звеліла їй затопити піч, щоб потім з'їсти дівчинку, а сама заснула. Прокинулась, а Оленки немає – втекла. Розсердилася Баба Яга, що без вечері залишилися, бігає по хаті, ногами тупотить, кулаками розмахує.

3) «Фокус» (етюд на вираження здивування) – «Жарт» Й.Баха. Хлопчик дуже здивувався: він побачив, як фокусник посадив у порожню валізу кішку й закрив її, а коли відкрив кішки там не було, із валізи вистрибнув собака.

4) «Попелюшка» (етюд на вираження смутку) – «Мелодія для флейти» з опери Х.Глюка «Орфей і Еврідіка». Попелюшка повертається з балу дуже сумна: вона більше не побачить принца, до того ж дівчина загубила свою туфельку.

Оскільки психогімнастичні етюди обов'язково використовує психолог дитячого садка, тому цей вид оздоровчої діяльності не проводиться у дні, коли він працює з дітьми.

Вправи та ігри для стабілізації психічного стану

Ігри для стабілізації психічного стану проводяться з дітьми індивідуально, в моменти втрати ними психічної цілісності і стабільності. Загальна мета: допомогти дитині, яка відчуває роздратування чи гнів, усвідомити їхню природу і зміст, опанувати ефективні способи їх вираження і звільнення від цих емоцій. Вчити дітей самостійно долати неприємні відчуття та формувати здатність до саморегуляції.

Вправа на опосередковане вираження емоційного стану

Кожній дитині дають 5 карток, де зображені обличчя у різних емоційних станах: радість, смуток, страх, гнів, спокій. Звучать різнохарактерні музичні твори. Прослухавши кожний, треба підняти відповідну картку, а потім діти описують почуття, викликані контрастними музичними творами і співвідносять їх з емоціями на картках. Засвоюючи образні позначення характеру музичного твору, дошкільнята легко переносять їх на узагальнені характеристики емоційних станів.

Рекомендовані музичні твори:

«Хвороба ляльки» (смуток) П.Чайковського, «Веселий селянин» - «Альбом для юнацтва» (радість) Р. Шумана, «Баба Яга» (гнів) П.Чайковського, «У печері гірського короля» (страх) Е. Гріга, «Аве Марія» (спокій) Ф.Шуберта.

Вихователі та музичні керівники, добре знаючи дітей, їхні інтереси, індивідуальні особливості, прагнуть зробити кожен день перебування дітей в дитячому садочку радісним та змістовним. З метою формування оптимістичного і життєствердного світогляду дошкільнят, гармонізації їхнього внутрішнього світу за допомогою спеціально відібраної музики у повсякденному житті дитячого сада можуть застосовуватися сеанси практичної музикотерапії:

«Сеанс доброго сну» - де зібрані колисанки у виконанні Ірини Горбатюк, тріо «Либідь», Лідії Михайленко, Ніни Матвієнко тощо. Слухаючи музику цього сеансу, діти швидко засинають,їм сняться гарні сни. Колисанка - це музика з повільним темпом і чітким ритмом, гіперактивним дітям цей варіант заспокоїть нервову систему.
«Сеанс доброти» - містить музичні композиції зі старих добрих мультфільмів, музично-літературні композиції з дитячими казками, де звучать голоси казкових персонажів, пісні «Большой секрет для маленькой компании», «Вірний друг» тощо. Ці знайомі всім пісні і сьогодні зігрівають любов'ю дитячі душі, вчать добрим, чесним і миролюбним відносинам з тими хто їх оточує.

«Сеанс наші друзі» - підбірка пісень про наших маленьких друзів - тварин та комах. «Пісенька про півника», «Лесной олень»та інші - пісні минулого й сучасності втілюють душевну гармонію, демонструють еталони доброго, чуйного ставлення до братів наших менших.
«Сеанс усмішка» - усмішка це духовний дар, вона дає кожному наснагу і примножує духовні здобутки. В цьлому сеансі зібрані веселі, яскраві, мажорні пісні, які створюють позитивний настрій, дають відчуття радості і віри в добро.
«Сеанс звуки природи» - так звана екологічна музика. Звуки, які існують у природі, чинять підсвідомий вплив на психіку людини. Благотворно впливає шум листя і спів птахів.

Музична мультимедія