Логопедична скарбничка



 Логопедична скарбничка

Шановні батьки та колеги! Вітаю вас у цьому розділі і запрошую ділитися своїми набутками, досвідом та гарним настроєм! Цей розділ як для фахівців (логопедів та вихователів), так і для батьків, які хочуть займатися із своїми дітьми дома. 

Відомості про логопедію

     Логопедія - наука про порушення розвитку мовлення, його подолання і запобігання йому засобами спеціального корекційного навчання і виховання.
     У перекладі з грецької воно означає "виховання мовлення" і є одним із розділів корекційної педагогіки.Предметом логопедії є вивчення закономірностей навчання і вихованяя осіб з порушеннями мовлення і пов"язаними з ними відхиленнями в психічному розвитку. Психологічною основою методик корекції порушення мовлення у дітей є теорія мовлення і мовленнєвої діяльності, що реалізується в її основних видах: слухання, говоріння, читання, письмо.Ці види мовленнєвої діяльності є основними для взаємодії людей у процесі вербального спілкування.
     Психологічна природа мовлення розкрита в дослідженнях Л.Виготського, М.Жинкіна, О.Леонтьєва, Т.Ушакової та інших.
     Мовлення посідає центральне місце в процесі психічного розвитку дитини і внутрішньо пов"язане з розвитком мислення й усвідомленням загалом.
     У процесі мовленнєвого дослідження у дитини, що нормально розвивається, формується мовленнєва ( лінгвістична ) здатність. О.Леонтьєв зазначає, що механізм мовленнєвої здатності формується на основі природжених психофізіологічних особливостей людини і під впливом мовленнєвого спілкування.
     У разі відхилення мовленнєвого розвитку від норми монологічне мовлення порушується більшою мірою, ніж діалогічне. Нерозвинення усного мовлення зазвичай призводить до порушення писемного мовлення різної складності.
     У психічному розвитку дитини мовлення має велике значення, виконуючи комунікативну, збагачувальну і регулювальну функції.
     Відхилення в розвитку мовлення позначаються на формуванні всього психічного життя дитини. Вони утруднюють спілкування з оточенням, нерідко перешкоджають правильному формуванню пізнавальних процесів, впливають на емоційно-вольову сферу.
     Принцип аналізу мовленнєвих порушень застосовують для своєчасного виявлення ускладнень у формуванні тих або інших сторін мовлення.
       Раннє розпізнавання можливих відхилень як в усному, так і в подальшому писемному мовленні дає змогу запобігти їм за допомогою педагогічних ( логопедичних ) прийомів.



РОЛЬ БАТЬКІВ У ВИХОВАННІ ПРАВИЛЬНОЇ ЗВУКОМОВИ У ДІТЕЙ ТА РОЗВИТКУ ЇХ МОВЛЕННЯ В ЦІЛОМУ

Формування мовлення дітей дошкільного віку - одне з головних завдань виховання, бо оволодіння рідною мовою тісно пов'язане з розвитком мислення дитини, з пізнанням навколишнього світу. Довколишній світ входить в життя дітей поступово і спочатку малюк пізнає найближче оточення. З часом життєвий досвід дитини збагачується. Важливу роль у цьому відіграє щоденне спілкування з батьками, в процесі якого формується мовлення малюка. Саме воно сприяє перебудові психіки дитини, дозволяє їй сприймати явища більш свідомо. Тому так важливо турбуватися про своєчасний розвиток мовлення дітей, приділяти увагу його чистоті і правильності.
Батьки - перші, хто забезпечує розвиток мовлення дитини. Вони повинні, насамперед, добре знати рівень розвитку малюка в цілому і мовлення зокрема. 
Для цього слід  з'ясувати:

 1. Чи вміє дитина узагальнювати предметний ряд та виділяти в ньому зайвий предмет, а також зайве слово з семантичного ряду.
 2. Чи засвоїв малюк граматичну будову мови (узгодження слів за відмінками, числівника з іменником; використання прийменників; утворення множини від однини; використання зменшувально-пестливих суфіксів).
 З. Стан фонематичного слуху (розрізнення звуків, схожих за артикуляцією, але різних за звучанням, наприклад: т - д, с - з, п - б).
 4. Рівень розвитку фразової та зв'язної мови; вміння виділяти і називати частини предмета, частини тіла живої істоти.
 5.Рівень розвитку психічних процесів: мислення, уваги, уяви, пам'яті. Дорослий ставить ці запитання собі, аби їх з'ясувати. З дитиною ж він грає, підібравши відповідний матеріал до кожного з цих питань. Батьки повинні знати, що недоліки звуковимови у ранньому віці (від 1,5 до 2,5 років) пояснюються недостатнім загальним розвитком дитини і не сформованістю її мовнорухового апарата.

Вже у 4-5 років порушення звуковимови вважається патологією. Більш розвинені діти починають самі помічати вади і нерідко дуже  хворобливо  переживають  це.   Вони  соромляться  говорити, уникають слів із звуками, які вимовляють неправильно. Недоліки мовлення позначаються і на психічному розвитку особистості. Такі діти, здебільшого, пасивні, нервові, зневірені у власних силах, неуважні, погано контактують з оточуючими. Батькам необхідно знати, що причинами порушень вимови і недостатнього розвитку фонематичного слуху є не тільки дефектна мова людей з оточення, а й перенесені в ранньому віці інфекційні хвороби,  хронічні пневмонії, хронічний тонзиліт,   аденоїди, захворювання вуха, яке приводить до зниження елементарного слуху, ураження мозку, викликані травмами. Порушення фонематичного сприймання приводить до того, що дитина не сприймає на слух близькі за звучанням або схожі за артикуляцією звуки мови.
Через це її словник не поповнюється словами зі звуками, які дитині важко розрізняти, і починає відставати від норми. З цієї ж причини не формується правильно граматична будова мови. Все це разом приводить до загального недорозвитку мовлення, а це, в свою чергу, стане причиною порушення письма і читання.
Щоб слухомовні недоліки у дитини не закріплювалися і з віком не переходили у звичку говорити неправильно, їх необхідно своєчасно визначити і ліквідувати. Найбільшої ефективності ця робота набуває з дітьми дошкільного віку, тому що нервова система у них тільки формується, а умовні зв'язки в корі головного мозку досить швидко і легко перебудовуються.

Працюючи з дитиною вдома батьки повинні пам'ятати:
І. Ігри-заняття дають змогу досягти великих успіхів в усуненні мовних недоліків.
2.Заняття необхідно проводити протягом 20-30 хвилин.
3.Примушувати дитину не можна. Слід вибрати час, коли дошкільнику цікаво буде фати.
4.Необхідно чітко дотримуватися всіх рекомендацій логопеда.




ЯК РОЗВИВАТИ МОВЛЕННЯ ДІТЕЙ?


1.Спілкуйтеся з дитиною якомога більше, коментуйте свої дії, детально розповідайте про предмети які оточують.
2.Розмовляйте повільно, грамотно і чітко, ні в якому разі не повторюйте неправильну вимову. Пам’ятайте, що малюкові потрібно чути лише правильну мову!
3.Спонукайте дитину до мовлення, ставлячи їй запитання, поступово ускладнюючи їх.
4.Багато читайте малюку, вчіть переказувати, разом вивчайте вірші, вчіть складати цікаві історії за картинками.
5.Кожне незрозуміле слово поясніть дитині. Привчайте дітей до вживання слів відповідно літературної норми!
6.Не втручайтесь в дитячі розповіді, спочатку вислухайте, а потім виправте помилку.
7.Не забувайте хвалити дитину після кожного успіху.


ШАНОВНІ БАТЬКИ!
Якщо Вас турбує мовлення вашої дитини будьте готові до наступних  питань,  які ви можете почути від логопеда:

1.Як відбувалась вагітність і пологи, чи не супроводжувались вони ускладненнями.
2.Як відбувався фізичний розвиток дитини у перший рік життя.
3.Як розвивалось мовлення дитини (гуління,  лепет, перші слова, фрази).
4.Чи не перенесла дитина якесь захворювання, травму.
5.Якими були умови її виховання, чи не спостерігались порушення мовлення у людей                 з близького оточення дитини,двомовність в сім’ї.
6.Що турбує батьків відносно мовлення дитини.
7.Чи усвідомлює дитина свою мовленнєву ваду і як реагує на неї.
8.Чи звертались раніше батьки до логопеда, якщо так, то коли, якими були результати.

Форми взаємодії з батьками:

·      Батьківські збори. Проводяться у вересні, січні, травні. На зборах вчитель-логопед знайомить батьків з нормативними документами, програмами, з досягненнями дітей та труднощами у корекційному процесі.

·      Індивідуальні консультації вчителя-логопеда. В ході яких батькам надаються індивідуальні поради щодо поліпшення мови або розвитку пізнавальних (психічних) процесів дитини.

·      Оформлення тематичних папок "Батькам майбутніх першокласників. Поради логопеда" в інформаційному осередку логопедичного кабінету та груп старшого дошкільного віку які складаються з різноманітних професійних консультацій, порад, рекомендацій з матеріалів для практичного використання вдома та під час занять з дітьми.

·      Анкетування батьків дозволяє уточнити стан їх зацікавленості у розвитку дитини, визначити їх потреби, з'ясувати чи задоволені вони корекційним процесом.


·      "Домашні логопедичні зошити", які складені для індивідуальної роботи з дітьми. Вони допомагають батькам закріпити набуті дитиною мовні навички та вміння. А логопеду здійснити аналіз розвитку кожної дитини і налагодити тісний взаємозв'язок між учасниками корекційного процесу.




Етапи розвитку мови у дитини

Уже в першому півріччі життя, коли спілкування дорослого з дитиною є чисто емоційним, закладаються основи майбутньої промови і спілкування за допомогою осмислених слів.

До кінця 1 місяця життя здорове немовля вже реагує на звернення: перестає плакати, зосереджується на дорослому. У 3 місяці при спілкуванні з дорослим малюк пожвавлюється, «гукає». Переважають голосні звуки, а також приголосні г, к, н.

                               
    5 місяців

У 5 місяців малюк реагує на напрям звуку, «співає», змінюючи інтонацію голосу. До 6 місяців з'являється перший склад «ба» або «ма». Виникає початкова розуміння зверненої мови: дитина прислухається до голосу дорослого, дізнається знайомі голоси.

                                    8 місяців

У 8 місяців виникає лепет, тобто повторення однакових складів: «ба-ба», «так-так», «па-па» і т.п. У промові використовуються звуки: п, б, м, г, к, е, а. До 10 місяців малюк використовує в спілкуванні як мінімум 1-2 «лепетних слова» (типу «ляля», «баба»).

                                        1 рік

В 1 рік дитина вживає вже 3-4 «лепетних слова», розуміє окремі слова, співвідносить їх з конкретними предметами. Розуміє прості інструкції, супроводжувані жестами ( «поцілунок маму», «де тато?», «Дай ручку», «не можна»). Перші осмислені слова у малюка виникають до кінця першого року життя. Період від року до трьох років характеризується швидким збільшенням словникового запасу у дітей. Це пояснюється тим, що діяльність дитини стає складніше і різноманітніше. Він знайомиться з різними властивостями предметів, встановлює найпростіші зв'язки між ними, узагальнює за схожими ознаками. Однак здатність розуміти узагальнене значення слів, розвинена ще недостатньо.

                                1 рік 3 місяці

 Словниковий запас збільшується до 6 слів, дитина розуміє просту інструкцію без жесту, знайомі слова показує на картинці.

1 рік 6 місяців. Показує одну з частин тіла, словниковий запас 7-20 слів.

                               1 рік 9 місяців

Показує три частини тіла, використовує фразу з двох слів ( «Мама, ді!», «Дай ляля»). Словниковий запас 20 слів.

                                        2 роки

Дитина показує п'ять частин тіла, має словниковий запас мінімум 50 слів; розуміє і правильно виконує двоетапну інструкцію ( «піди в кухню і принеси чашку»), вірно використовує займенники я, ти, мені. До двох років дитина вже засвоює звуки: п, б, м, ф, в, т, д, н, к, г, х. Свистячі звуки (с, з, ц), шиплячі (ш, ж, ч, щ) і сонорні (р, л) він зазвичай пропускає або замінює.

                              2 роки 6 місяців

Дитина розуміє позначення дій в різних ситуаціях ( «покажи, хто сидить, хто спить»), значення прийменників у звичній конкретної ситуації ( «на чому ти сидиш?»). Правильно вимовляє звуки: с, з, л, повторює дві цифри в правильній послідовності, має поняття «один».

                                        3 роки

Словниковий запас 250-700 слів, дитина використовує пропозиції з п'яти-восьми слів, опанував множиною слів; називає своє ім'я, стать і вік; розуміє значення простих прийменників - виконує завдання типу «поклади кубик під чашку», вживає в реченні простіприйменники і союзи бо, якщо, коли. Малюк розуміє прочитані короткі оповідання і казки.

  4 роки

У промові вже зустрічаються складні речення, вживаються прийменники по, до, замість, після, союзи що, куди, скільки. Словниковий запас 1500-2000 слів. Дитина правильно вимовляє шиплячі звуки ш, ж, ч, щ, а також звук ц. Зникає пом'якшене вимова приголосних.


                                           5 років

Словниковий запас збільшується до 2500-3000. У словах вже не зустрічаються пропуски, перестановки звуків і складів. У пропозиції використовуються всі частини мови. Дитина опановує всіма звуками рідної мови і правильно вживає їх у мовленні; активно вживає узагальнюючі слова ( «одяг», «тварини»).

 7 років

Словник збільшується до 3500 слів, в ньому беруть активну накопичуються образні слова і вирази, стійкі словосполучення (ні світ ні зоря, на швидку руку і ін.) Засвоюються граматичні правила. Дитина активно намагається пояснити значення слів, розмірковує про рід іменників. Таким чином, розвивається мовне і мовне увагу, пам'ять, логічне мислення та інші психологічні передумови, необхідні для подальшого розвитку дитини, його успішного навчання в школі.


Засвоєння дітьми звуків мови






Дитина росте та розвивається. Відповідно відбувається розвиток її мовлення. Основними структурними компонентами мовлення є: звуковий склад, словник та граматична будова. Стосовно розвитку кожного з компонентів Ви ознайомилися в розділі "Вікові особливості мовленнєвого розвитку дитини”. Пам’ятайте, що кожна дитина – індивідуальна, особлива і, відповідно, загальний та мовленнєвий розвиток у різних дітей може мати деякі відмінності. Одні діти у віці 4-5 років вже чітко вимовляють усі звуки нашої мови, а в інших відмічається порушення вимови більшості звуків. Пропонуємо Вам таблицю, в якій наведений орієнтовний порядок засвоєння дітьми звуків нашої мови.

ВІК ДИТИНИ
ЗВУКИ МОВИ
ВІД 1 ДО 2 РОКІВ
А, О, Е, М, П, Б
ВІД 2 ДО 3 РОКІВ
У, І, И, Т, Д, В, Ф, Г, К, Х, Н, Й
ВІД 3 ДО 4 РОКІВ
С, З, Ц
ВІД 4 ДО 5 РОКІВ
Ш, Ж, Ч, Щ
ВІД 5 ДО 6 РОКІВ
Л, Р

   Отже, шановні батьки, від вас залежить майбутнє ваших дітей. Якщо у дитини є проблеми з мовлення, то краще буде, якщо вони одержать комплексну допомогу фахівців, які допоможуть якісно поліпшити або виправити складові мовленнєві порушення.
Але ви маєте знати: розумовий розвиток невіддільний від мовленнєвого, тому розвивайте в своїй дитині всі психічні процеси: мовлення, увагу, пам'ять, сприйняття. Говоріть з дитиною правильно, чітко, виразно, інтонаційно. Розказуйте і показуйте дитині про навколишній світ (вона запам’ятає). Найкращий мовленнєвий матеріал – це потішки, віршики, пісеньки, скоромовки. Розглядання малюнків в книжках – прекрасний посібник для мовлення. Але не перевантажуйте дитину інформацією, не прискорюйте її розвиток.
Як правило, мовлення зв’язане з дрібною моторикою. Що краще розвинені пальчики, то краще розвинене мовлення. Тому, розвивайте м’язи рук дитини, нехай спочатку це буде масаж пальчиків («Сорока, ворона дітям кашку варила»), потім ігри з дрібнимип редметами: шнурування, застібування ґудзиків, ігри з мозаїкою, ліплення та ін.


 МОВЛЕННЄВІ ПОРУШЕННЯ

До групи мовленнєвих порушень належать:


-дислалія (порушення звуковимови);
-порушення голосу (дистонія та афонія);
-ринолалія (порушення звуковимови і тембру голосу, пов’язане з вродженим дефектом будови артикуляційного апарату);
-дизартрія (порушення звуковимови та мелодико – інтонаційної сторони мовлення, зумовлені недостатністю іннервації м’язів артикуляційного апарату);
заїкання;
-алалія (відсутність або недорозвиток мовлення у дітей, зумовлене органічним ураженням головного мозку);
-афазія (повна або часткова втрата мовлення, спричинена органічним локальним ураженням головного мозку);
загальний недорозвиток мовлення;
-порушення письма (дисграфія) та читання (дислексія).

Діти з мовленнєвими порушеннями мають функціональні або органічні відхилення у стані центральної нервової системи. Вони часто скаржаться на головні болі, нудоту, запаморочення. У багатьох дітей спостерігаються порушення рівноваги, координації рухів, не диференційованість рухів пальців та артикуляційних рухів. Під час навчання вони швидко виснажуються, втомлюються. Їм притаманні дратівливість, збудливість, емоційна нестійкість. У них спостерігається нестійкість уваги і пам’яті , низький рівень контролю за власною діяльністю, порушення пізнавальної діяльності, низька розумова працездатність; часто виникають невротичні реакції на зауваження, низьку оцінку.
Допомога таким дітям має бути комплексною і здійснюватися групою спеціалістів: невропатологом, логопедом, психологом, педагогом.
У процесі навчання й виховання дітей з мовленнєвими розладами у спеціальних дитячих садках і логопедичних групах при масових дитячих садках вирішують ті самі завдання, що визначені програмами масових дитячих садків в галузі фізичного, розумового, естетичного і морального розвитку дітей.
Якщо корекція розпочата вчасно (з 3-4 років), то у більшості випадків до початку шкільного навчання порушення мовлення вдається повністю подолати, після чого дитина може вступати до загальноосвітньої школи. І лише у випадках складної мовленнєвої патології навчання має продовжитися у спеціальній загальноосвітній школі для дітей з тяжкими порушеннями мовлення. При нерізковираженому загальному недорозвиткові мовлення (IV рівень ЗНМ, або НЗНМ) корекційна робота проводиться протягом року, після чого дитина може успішно навчатися в масовій школі.
Основні завдання корекційного навчання передбачають корекцію провідного дефекту (ЗНМ, заїкання), розвиток усіх сторін мовлення та підготовку дітей до навчання в школі. Цю роботу регламентують загальноосвітні програми виховання та навчання дітей дошкільного віку, а також спеціальні програми корекційного навчання для дітей з названими вище мовленнєвими дефектами. Після закінчення підготовчої групи дитячого садка діти з мовленнєвими розладами продовжують навчатися або в масових, або у спеціальних школах для дітей з важкими розладами мовлення. Останні працюють за програмами масових шкіл з подовженням термінів навчання.
Тому для правильного визначення мовленнєвих порушень обов’язково слід звернутися до логопеда, що працює у вашому дитячому садочку, школі, приватного логопеда, або до найближчого логопункту. Лише логопед володіє необхідним арсеналом прийомів, які дають змогу правильно визначити тип та причину порушення, а також розробити індивідуальну систему корекційної роботи, що враховує особливості саме вашої дитини.




   Загальне недорозвинення 

мовлення

Загальне недорозвинення мовлення (ЗНМ) – складне мовленнєве порушення, при якому у дитини з нормальним слухом та інтелектом порушуються усі компоненти мови: лексика, фонетика, граматика. Мовленнєвий недорозвиток може бути виражений в різному ступені: від повної відсутності мовленнєвих засобів спілкування до розгорнутого мовлення з окремими елементами лексико-граматичного та фонетичного недорозвитку.

Перший рівень мовленнєвого розвитку

Мовленнєві компоненти спілкування вкрай обмежені. Цей рівень характеризується або повною відсутністю мовлення або активний словник дітей складається з невеликої кількості звуконаслідувань та звукових комплексів. Широко використовуються жести та міміка. Діти користуються одним й тим самим комплексом для позначення предметів, дій, якостей, інтонацій та жестів, пояснюючи різницю значень. Лепетні утворення, в залежності від ситуації, можна розцінювати як однослівні речення.
Відсутнє розуміння значень граматичних категорій. При сприйманні зверненої мови домінуючим виявляється лексичне значення. Звукова сторона мовлення характеризується фонетичною невизначеністю. Відмічається нестійке фонетичне оформлення. Кількість дефектних звуків може значно перевищувати кількість звуків, що вимовляються правильно. Основною відмінністю мовного розвитку цього рівня є обмеження сприймання та відтворення складової структури слова.


Другий рівень мовленнєвого розвитку

Перехід до нього характеризується підвищеною мовленнєвою активністю дитини. Спілкування здійснюється шляхом використання постійного, але все ще спотвореного та обмеженого запасу загальновживаних слів.
Диференційовано позначаються назви предметів, дій, окремих ознак. На цьому рівні можливе користування займенниками, простими прийменниками в елементарних значеннях. Діти можуть відповісти на запитання за картиною, пов’язані з сім’єю, знайомими подіями навколишнього життя. 
Мовленнєва недостатність чітко проявляється в усіх компонентах. Діти користуються лише простими реченнями з 2-3, іноді 4 слів. Словниковий запас значно відстає від вікової норми: виявляється незнання багатьох слів, що позначають частини тіла, тварин та їх дитинчат, одягу, меблів, професій.
Відмічаються грубі помилки у використанні граматичних конструкцій:
— змішування відмінкових форм ( „їде машину” замість на машині);
— часте використання іменників у називному відмінку, а дієслова в інфінітиві або у формі 3-ї особи однини та множини теперішнього часу;
— у використанні числа та роду дієслів, при змінюванні іменників за числом („пат стіця” – п’ять стільців);
— відсутність узгодження прикметників з іменниками, числівників з іменниками.
Фонетична сторона мовлення характеризується наявністю багаточисленних спотворень звуків, замін та змішувань. Порушена звуковимова м’яких та твердих звуків, шиплячих та свистячих, африкат, дзвінких та глухих („папуся” – бабуся, „дупа” – рука). Проявляється дисоціація між здібністю правильно вимовляти звуки в ізольованому положенні та їх використанням у спонтанному мовленні.
Типовими залишаються також ускладнення в засвоєнні звуко-складової структури. Часто при правильному відтворенні контуру слів порушується звуконаповненість: перестановка складів, звуків, заміна або пропуск складів.


Третій рівень мовленнєвого розвитку 

Третій рівень мовленнєвого розвитку характеризується наявністю розгорнутого фразового мовлення з елементами лексико-граматичного та фонетико-фонематичного недорозвитку. 
На даному етапі діти вже користуються всіма частинами мови, правильно вживають прості граматичні форми, намагаються будувати складнопідрядні та складносурядні речення. 
Покращується стан звуковимови, відтворення слів різної складової структури. У дітей вже немає труднощів у називанні предметів, дій, ознак, якостей, добре знайомих їм з життєвого досвіду. Вони можуть вільно розповідати про свою сім’ю, про себе, складають невеличкі розповіді.
Однак, більш глибоке вивчення всіх сторін мовлення дозволяє з’ясувати, що усі компоненти мови: лексика, граматика, фонетика, - залишаються недорозвиненими. 
У вільних висловлюваннях переважають прості поширені речення, майже не використовуються складні конструкції.
Відмічаються аграматизми: помилки в узгодженні числівників з іменниками, прикметників з іменниками в роді, числі та відмінку. 
Розуміння зверненої мови значно розвивається та наближується до норми. Відмічається недостатнє розуміння змін значення слів за допомогою префіксів, суфіксів; спостерігаються труднощі в розрізненні морфологічних елементів, що виражають значення числа та роду, розуміння логіко-граматичних структур, що виражають причинно-наслідкові, часові та просторові відношення.
Недостатній розвиток фонематичного слуху та сприймання призводить до того, що у дітей самостійно не формується готовність до звукового аналізу та синтезу слів, що згодом не дозволяє їм успішно оволодіти грамотою без допомоги логопеда.

Причини ЗНМ

Під час внутрішньоутробного розвитку:
• інтоксикації
• токсикоз
• порушення кровообігу плоду

Під час пологів:
 мозкові крововиливи, гематоми
 асфіксія
 пологові травми

У ранньому віці дитини:
 травми голови

Логопедична робота

При першому рівні ЗНМ:
 розвиток розуміння мовлення
 розвиток наслідування
 розвиток зорової та слухової уваги, памяті

При другому рівні ЗНМ:
 Розвиток звукової сторони мовлення
 Розвиток складової структури
 Розвиток просодики (темп, ритм, інтонація)
 Розвиток граматичної будови
 Накопичення словникового запасу
 Розвиток фразового мовлення

При третьому рівні ЗНМ:
 Практичне засвоєння лексичних та граматичних засобів мовлення
 Удосконалення зв'язного мовлення
 Формування правильної звуковимови
 Підготовка до навчання грамоти




Фонетико-фонематичне 

недорозвинення мовленнння


Фонетико-фонематичне недорозвинення мовленнння (ФФНМ) — це порушення процесів формування вимовної системи рідної мови у дітей з різними мовними розладами унаслідок дефектів сприймання і вимови фонем.
Можна виділити основні прояви, що характеризують цей стан.

Недиференційована вимова пар або груп звуків

В цих випадках один і той же звук може служити для дитини замінником двох або навіть трьох інших звуків. Наприклад, м'який звук т' вимовляється замість звуків с, ч, ш («тюмка», «тяска», «тяпка» замість сумка, чашка, шапка).

Заміна одних звуків іншими

Заміна одних звуків іншими такими що мають більш просту артикуляцію і викликають менше труднощів у вимові для дитини. Звичайно звуки, складні для вимовлення, замінюються більш легкими, які характерні для раннього періоду мовного розвитку. Наприклад, звук л вживається замість звуку р, звук ф – замість звуку ш. У деяких дітей ціла група свистячих і шиплячих звуків може бути замінена звуками т і д («табака» замість собака і т.п.).

Змішення звуків

Це явище характеризується нестійким вживанням цілого ряду звуків в різних словах. Дитина може в одних словах вживати звуки правильно, а в інших - замінювати їх близькими по артикуляції або акустичним ознакам. Так, дитина, уміючи вимовляти звуки р, л або з ізольовано, в зв’язному мовленні вимовляє їх змішано.

Логопедична робота:
 Формування звуковимови.
 Розвиток фонематичного слуху.
 Підготовка до навчання грамоті.





  

Дислалія

Дислалія – порушення звуковимови при нормальному слухові та збереженій іннервації мовного апарату. В залежності від локалізації порушення та причин, що обумовлюють дефект звуковимови, дислалію розподіляють на дві основні форми: механічну та функціональну.

Механічна дислалія
Механічною (органічною) дислалією називають такий вид неправильної звуковимови, який викликаний:
1)
Органічними дефектами периферичного мовного апарату, його кісткової та м’язової будови. Часто причиною механічної дислалії є укорочена під?язична вуздечка (під?язична зв’язка). При цьому ускладнюються рухи язика, коротка вуздечка не дає можливості високо підняти язик. Також правильну артикуляцію може ускладнювати дуже великий та широкий, або дуже маленький та вузький язик. 
2)
Дефектами будови щелеп, що призводять до аномалії прикусу. Нормальним вважається прикус, коли при зімкненні щелеп верхні зуби трохи прикривають нижні. Аномалії прикусу мають декілька варіантів:
 прогнатія – верхня щелепа сильно видається вперед, в результаті чого нижні передні зуби зовсім не змикаються з верхніми;
 прогенія – нижня щелепа виступає вперед , передні зуби нижньої щелепи виступають попереду передніх зубів верхньої щелепи;
 відкритий прикус – між зубами верхньої та нижньої щелеп при їх зімкненні залишається проміжок. В деяких випадках цей проміжок лише між передніми зубами (передній відкритий прикус);
 боковий відкритий прикус – може бути лівостороннім, правостороннім та двостороннім;
 неправильна будова зубів, зубного ряду також може призвести до дислалії. Наприклад, при великих розщілинах між зубами язик під час вимови деяких звуків просувається між зубами, спотворюючи вимову.
Регуляція зубів та щелеп проводиться лікарями стоматологом та ортодонтом за допомогою накладання на зуби спеціальних пластинок. 
3)
Неправильною будовою піднебіння, що також негативно впливає на звуковимову. Вузьке, надто високе („готичне”) піднебіння, або, навпаки, низьке, плоске перешкоджає правильній артикуляції багатьох звуків.
4)
Т
овсті губи, або укорочена, малорухлива верхня губа ускладнюють чітку вимову губних та губно-зубних звуків.

Функціональна дислалія
Функціональною дислалією називають такий вид неправильної звуковимови, при якому немає ніяких дефектів артикуляційного апарату, тобто немає ніякої органічної основи. Причини функціональної дислалії можуть бути наступні:
1) Неправильне мовленнєве виховання дитини в родині, коли дорослі протягом довгого часу „сюсюкають” з малюком, в результаті чого затримується розвиток правильної звуковимови;
2) За наслідуванням, коли малюк наслідує спотвореній звуковимові дорослих членів сім’ї, або спілкується з малодшими дітьми, у яких ще не сформувалася правильна звуковимова;
3) Двомовність в сім’ї, коли батьки, розмовляють на різних мовах, а дитина переносить особливості вимови однієї мови на іншу.
4) Педагогічна занедбаність, коли мовлення дитини не піддається необхідному впливу дорослих, що гальмує нормальний мовленнєвий розвиток; тобто, коли дорослі не звертають уваги на звуковимову дитини, не виправляють помилки малюка, не дають йому взірець чіткої та правильної вимови. 
5) Недорозвиток фонематичного слуху, коли у дитини спостерігаються ускладнення в диференціації звуків, що розрізняються між собою тонкими акустичними ознаками, наприклад, дзвінких та глухих приголосних, м’яких та твердих, свистячих та шиплячих. В результаті таких ускладнень розвиток правильної звуковимови надовго затримується.
6)
Недостатня рухливість органів артикуляційного апарату, яка може бути викликана й невмінням дитини утримувати язик в потрібній позиції або швидко переходити від одного руху до іншого.

Види дислалії
Відповідно до характеру дефекту вимови, що стосується окремої групи звуків, виділяють наступні види дислалії:

-Сигматизм (від назви грецької букви сигма, що позначає звук с) – вади вимови свистячих (с, с?, з, з?, ц, ц?) та шиплячих (ш, ж, ч, щ) звуків. Один з найбільш розповсюджених видів порушень вимови.
Ротацизм ( від назви грецької букви ро, що позначає звук р ) – вади вимови звуків р та р?.
-Ламбдацизм ( від назви грецької букви ламбда, що позначає звук л) – вади вимови звуків л, л?.

Дефекти вимови піднебінних звуків:
-Каппацизм – (від назв грецької букви каппа, що позначає звук к) – вади вимови звуків к та к?;
-Гаммацизм – (від назв грецької букви гамма, що позначає звук г) – вади вимови звуків г та г?;
-Хітизм – (від назв грецької букви хі, що позначає звук х) – вади вимови звуків х та х?;
-Йотацизм – (від назв грецької букви йота, що позначає звук й) – вади вимови звука й.

Дефекти вимови дзвінких приголосних звуків – вади вимови, які виражаються в заміні дзвінких приголосних звуків парними глухими звуками: б-п, д-т, в-ф, з-с, ж-ш, г-к.


  
Дизартрія

Дизартрія – порушення вимовної сторони мовлення, яке виникає внаслідок органічного ураження центральної нервової системи. Це важкий розлад усієї мовленнєвої діяльності. При дизартрії порушується не тільки звуковимова майже усіх груп звуків, але і просодична сторона мовлення: голос, інтонація, темп, ритм.
Дизартрія – це неврологічний діагноз. Невролог призначає медикаментозне лікування, а логопед займається корекцією мовленнєвих вад. Лікування дизартрії повинно являти собою комплексний вплив, де будуть використані і медикаменти, і лікувальна фізкультура, і масаж , і логопедична робота.
Дизартрія спостерігається, як у тяжкій так і в легкій формі. Тяжка форма найчастіше є компонентом дитячого церебрального паралічу. Діти з тяжкою формою дизартрії отримують комплексну допомогу в спеціальних закладах для дітей з тяжкими розладами мовлення та для дітей з вадами опорно-рухового апарату.
Діти ж з легкою формою дизартрії (стерта форма, дизартричний компонент) можуть відвідувати дитячі садки та школи загального типу, та відвідувати логопеда в районній поліклініці або логопедичні пункти.
Дітям зі стертою формою дизартрії властиві деякі особливості. Ці діти нечітко розмовляють та погано їдять. Зазвичай вони не люблять м'ясо, хлібні скоринки, моркву, тверде яблуко, тому що їм важко жувати. Трохи пожувавши дитина або тримає їжу за щокою, або починає «давитися» нею. Деякі батьки, перетираючи дитині їжу, самі сприяють затримці у дитини розвитку рухів артикуляційного апарату. 
Такі діти не можуть самостійно полоскати рот, тому що у них слабо розвинуті м’язи щок, язика. Вони або ковтають воду, або виливають її.
У дітей з дизартрією порушена дрібна моторика рук. Вони не можуть застібнути ґудзики, їм важко шнурувати черевики. Вони стикаються з труднощами, коли виконують дію, яка потребує тонких рухів пальців рук. Такі діти неправильно тримають олівець та часто не вміють користуватися ножицями. 
У дітей з дизартрією порушена і загальна моторика, їм притаманні труднощі при виконанні фізичних вправ. Таким дітям важко втримати рівновагу, часто вони не вміють стрибати на одній нозі.

Причини дизартрії

Причиною дизартрії є органічне ураження центральної нервової системи в результаті впливу негативних факторів на мозок дитини.
Під час внутрішньоутробного розвитку:
 гострі та хронічні інфекції
 інтоксикації 
 токсикози 
 резус-конфлікти
 гіпоксії (кисневе голодування)
Під час пологів:
 асфіксія
 пологові травми 
 крововиливи при стрімких або затяжних пологах
У ранньому віці дитини:
 інфекційні хвороби нервової системи (менінгіти, менінгоенцефаліти)


Логопедична робота
При дизартрії логопедична робота  тривала та потребує тісної співпраці батьків, логопеда та невролога. Ця робота багатопланова і потребує систематичних занять та чіткого виконання домашніх завдань. Батьки повинні дуже серйозно поставитися до логопедичних занять. Вони повинні чітко визначити для чого виконуються ті чи інші завдання, розуміти їх мету та уявляти очікувані результати.
Корекційна логопедична робота при дизартрії включає в себе:

 Розвиток фізіологічного та мовленнєвого дихання
 Логопедичний масаж
 Артикуляційну гімнастику
 Корекцію просодичної сторони мовлення (темп, ритм, голос, інтонація)
 Корекцію звуковимови
 Розвиток фонематичного сприймання



Ринолалія

Ринолалія – порушення тембру голосу та звуковимови, обумовлене анатомо-фізіологічними дефектами мовленнєвого аппарату. При ринолалії артикуляція звукі відрізняється від норми. Так, при нормальній фонації у дитини під час вимови усіх (крім носових) звуків мовлення, відбувається відділення носоглоточної та носової порожнин від глоточної та ротової. Під час мовлення м'яке піднебіння безперервно опускається та піднімається на різну висоту в залежності від звуків, що вимовляються та швидкості мовлення. При порушенні функцій піднебінно-глоткового зімкнення зявляється специфічний для ринолалії носовий відтінок мовлення. В залежності від характеру порушення функції піднебінно-глоточного зімкнення виділяють різні форми ринолалії: відкриту, закриту та змішану.

Відкрита ринолалія
 Для нормальної фонації характерна наявність затвору між ротовою та носовою порожнинами, коли голосова вібрація проходить тільки через ротову порожнину. Якщо ж між ротовою та носовою порожниною розподіл неповний, тоді вібруючий звук проходить також і в носову порожнину. В результаті порушення перепони між ротовою та носовою порожниною збільшується голосовий резонанс. При цьому змінюється тембр звуків, особливо голосних. Найбільш помітно змінюється тембр голосних звуків і та у, при артикуляції яких ротова порожнина більш вузька. Менш назально звучать голосні звуки е та о, ще менше порушений голосний а. Крім тембру голосних звуків, при відкритій ринолалії порушується тембр деяких приголосних. При вимові шиплячих звуків та фрикативних ф, в, х додається хриплуватий звук, що виникає у носовій порожнині. Вибухові звуки п, б, д, т, к, г, а також сонори л та р звучать неясно, тому що у ротовій порожнині не може утворитися повітряний тиск, необхідний для їх чіткої вимови.
Відкрита ринолалія може бути органічною та функціональною. Органічна ринолалія буває вродженою (розщелина м'якого та твердого піднебіння) та набутою (утворюється при травмі ротової та носової порожнини або в результаті набутого паралічу м'якого піднебіння).
Одна з функціональних форм – звична відкрита ринолалія, яка спостерігається після великих аденоїдних розрощувань, виникає в результаті тривалого обмеження рухливості м'якого піднебіння.

Закрита ринолалія
Закрита ринолалія характеризується зниженим фізіологічним носовим резонатором під час вимови звуків мовлення. Найбільш сильний резонанс в нормі спостерігається при вимові носових м, м', н, н. В процесі артикуляції цих звуків носоглоточний затвор залишається відкритим та повітря проходить до носової порожнини. Якщо ж носовий резонанс відсутній, ці фонеми звучать як ротові б, б', д, д'.
Крім вимови носових приголосних звуків при закритій ринолалії порушується вимова голосних, вона набуває неприроднього відтінку.
Причинами закритої ринололії частіше за все є органічні порушення в носовому просторі або функціональні порушення піднебінно-глоточного зімкнення. Органічні порушення бувають викликані хворобливими явищами , в результаті яких зменшується проходимість носа та ускладнюється носове дихання. Передня закрита ринолалія виникає при хронічній гіпертрофії слизистої носа, головним чином задніх відділів нижніх раковин, при поліпах у носовій порожнині, при викривленні носової перегородки та при пухлинах носової порожнини. Задня закрита ринолалія у дітей частіше за все є наслідком великих аденоїдних розрощувань, іноді носоглоточних поліпів, фіброми або інших носоглоточних пухлин.
Функціональна закрита ринолалія зустрічається у дітей часто, але не завжди правильно розпізнається. Вона характеризується тим, що виникає при нормальній проходимості носової порожнини та непорушеному носовому диханні. При функціональній закритій ринолалії тембр носових та голосних звуків може бути порушений більше, ніж при органічній. Причина в тому, що м'яке піднебіння при фонації та вимові носових звуків піднімається вище норми та закриває звуковим хвилям доступ до носоглотки.

Змішана ринолалія
 Коли спостерігається поєднання носової непроходимості з недостатністю піднебінно-глоткового зімкнення.

Причини ринолалії:
• мозкові крововоливи, черепно-мозкові травми
• укорочене м'яке піднебіння
• відсутність маленького язичка, укорочений або роздвоєний м'який язичок
• поліпи, аденоїди, пухлини, вискривлення носової перегородки, гіпертрофія слизистой носа, травми піднебіння, наслідки операцій і хвороб (рубці)
• розщелини піднебіння і губи
• порушення процесів дихання, опущене м'яке піднебіння, наслідування гнусавого мовлення оточуючих, хвороби євстахієвої труби

Логопедична робота 
Логопедична робота з дитиною ринолаліком залежить від форми ринолалії. Але є спільні задачі, які повинен ставити перед собою логопед працюючи з дитиною з такою вадою мовлення.

• Нормалізація ротового видиху, тобто відпрацювання подовженого повітряного струменю при вимові усіх звуків мови крім носових
• Відпрацювання правильної артикуляції всіх звуків мови
• Усунення назального відтінку голосу
• Виховання навичок диференціації звуків з метою попередження дефектів звукового аналізу
• Нормалізація просодичної сторони мовлення
• Автоматизація набутих навичок у вільному мовленнєвому спілкуванні




Алалія

Алалія – тяжке порушення мовлення, відсутність або недорозвиток мовлення, яке виникає внаслідок органічного ураження центральної нервової системи. Алалія – системний недорозвиток мовлення, при якому порушені усі його сторони (фонетико-фонематична, лексико-граматична, синтаксична). При алалії мовлення зовсім не розвивається або розвивається з грубими відхиленнями. В залежності від того, які мовленнєві центри були уражені, розрізняють сенсорну і моторну алалії.

Сенсорна
 алалія обумовлена ураженням центрального відділу мовнослухового аналізатору. Сенсорну алалію характеризує важке недорозвинення сприйняття мовлення, і як наслідок недорозвинення власного мовлення дитини. Тобто при збереженному слуху дитина не оволодіває розумінням мовлення. При сенсорній алалії дитина погано розуміє, або ж не розуміє зовсім звернену мову. Тобто, дитина чує мовлення, але не може зрозуміти, що саме їй говорять. Таких дітей часто направляють на аудіограму (перевірку слуху), але вона підтверджує, що слух у дитини в нормі. Для того, щоб привернути увагу сенсорного алаліка, необхідно попасти в його поле зору, доторкнутися до нього, тобто використання лише звукового впливу на нього є недостатнім. Для таких дітей важливу роль відіграє конкретна ситуація. Так, у звичній домашній обстановці сенсорний алалік може бути спокійний, спостережливий, багато лепече. Тоді як в незнайомому місці він або стає сильно збудженим (стукає, кричить), або ж навпаки стає загальмованим. В деяких випадках сенсорний алалік розуміє деякі прості побутові слова, але достатньо вжити ці слова у розгорнутому реченні – і він вже не сприймає його. Чаcто у сенсорних алаліків відмічається єхолалія (автоматичне повторення слів, що вимовляються ким-небудь з його оточення), але такі автоматичні повторення не усвідомлюються і не закріплюються. Спроби викликати повторне вимовляння таких слів виявляються безрезультатними. Частіше за все замість відповіді на питання дитина повторює саме питання.
Сенсорна алалія зустрічається не часто. В більшості випадків зустрічається змішана форма алалії – сенсомоторна.

Моторна алалія обумовлена ураженням центрального відділу мовнорухового аналізатора. Дитина з моторною алалією відносно розуміє звернене мовлення, але її власне мовлення не розвивається. У дитини яка розуміє оточуючих та правильно сприймає їх, формується та розвивається самостійне мовлення. Тоді як дитина з моторною алалією не здатна відтворити те, що почула, вона не здатна відтворити артикуляційні устрої. Моторний алалік не може відтворити певну послідовність звуків у слові. У нього не формується образ звуку, та відповідно звуковий образ слова. Він не може знайти правильну послідовність звуків у слові та слів у реченні. Діти з моторною алалією можуть вимовляти одне й те саме слово по-різному. У таких дітей відмічаються великі труднощі в накопиченні словникового запасу, в оволодінні граматичною стороною мовлення, правильною звуковимовою та складовою структурою слова.

Причини алалії
 
Під час внутрішньоутробного розвитку:
 інтоксикації
 хронічні захворювання матері
 порушення кровообігу плодуПід час пологів:
 мозкові крововиливи, гематоми
 асфіксія
 пологові травми
У ранньому віці дитини:
 травми голови
 інфекційні захворювання ЦНС (менінгіт, менінгоенцефаліт)

Логопедична робота будується диференційовано при моторній та сенсорній алалії. Але, в обох випадках слід розпочинати її якомога раніше, тому що без допомоги кваліфікованого спеціаліста мовлення дитини формуватися не буде. Корекційна робота при алалії тривала та потребує систематичних занять та чіткого виконання домашніх завдань, тобто тісної співпраці батьків та логопеда. Батьки дитини-алаліка повинні дуже серйозно поставитися до логопедичних занять. Оскільки алалія є системним недорозвитком мовлення, то логопедична робота має охоплювати усі сторони мовлення:

 Розвиток слухової уваги
 Розвиток розуміння мовлення
 Розвиток звукової сторони мовлення
 Розвиток складової структури
 Розвиток просодики (темп, ритм, інтонація)
 Розвиток граматичної будови
 Накопичення словникового запасу
 Розвиток фразового мовлення
 Розвиток зв'язного мовлення



Дисграфія 


Дисграфія – частковий розлад процесу письма, яке виражається специфічними і стійкими помилками, які зумовлені несформованістю або порушенням функцій, що забезпечують процес письма. Дисграфія у дітей – це часткове порушення формування та повноцінного використання письма, тобто ускладнення в оволодінні процесом письма. Поряд з дисграфією, при якій процеси письма порушені, виділяють і аграфію – повну нездатність оволодіння письмом або його повну втрату. 
Часто у дитини дисграфія пов'язана з різними порушеннями мовлення: дислаліями, дизартріями, алаліями та виражаються в особливих труднощах оволодіння письмовим мовленням. У важких випадках оволодіння грамотою відбувається повільно, з великими утрудненнями і вимагає тривалої спеціальної допомоги. Письмове мовлення школяра-дисграфіка відрізняється від письма його однолітків великою кількістю специфічних помилок.

До специфічних помилок дисграфіка відносяться:

помилки фонетичного характеру (заміни букв, що повторюються, за схожістю їх вимови)
• спотворення складової структури слова: пропуски голосних (вулиця—вулця), приголосних (сніг—сіг) і цілих складів (барабан—баран), перестановки складів (пустила—путисла)
• роздільне написання частин одного слова (при йшов, у йшов) і сумісне написання двох слів (настолі, вруці)
• помилки граматичного характеру: опускання прийменників (були лісі, книга столі...), помилки в узгодженні відмінкових закінчень (нема білих подушках), родових (великий дівчинка)
• помилки графічного характеру— заміни букв за графічною схожістю (ш — и, т — п, л — м, е — в, и — і, х — ж, н — ю) і за розташуванням в просторі (є — з, б — д, т — ш)
• помилки на правила правопису - серед них переважають помилки на ненаголошені голосні, на написання дзвінких і глухих в кінці слова і складу, на пом'якшення приголосних.

Логопедична робота

Розвиток фонематичного сприйняття. 
• Робота над звуковимовою. 
• Розвиток навиків звукового аналізу і синтезу. 
• Збагачення словникового запасу і розвиток практичного уміння користуватися ним. 
• Розвиток граматичної сторони мовлення. 
• Розвиток зв'язного мовлення.




Дислексія

Дислексія  часткове специфічне порушення процесу читання, яке виражається стійкими специфічними помилками, які зумовлені несформованістю або розладами функцій, що забезпечують процес читання. За ступенем вираженості розрізняють: алексію – повну неможливість оволодіння читанням або повну його втрату, та дислексію – труднощі в оволодінні читання та дефект його формування. Дислексія може бути самостійним розладом та проявлятися поряд з іншими важкими порушеннями мовлення - дислаліями, дизартріями, алаліями.

Види дислексій

Фонематичні дислексії обумовлені недорозвиненням функції фонемної системи: слуховимовної диференціації фонем, фонематичного аналізу і синтезу. При недорозвитку функцій фонематичного аналізу та синтезу у дітей спостерігається побуквене читання, спотворення звукової сторони слова ( вставки, пропуски, перестановки звуків), труднощі читання оберненого складу. Наприклад, аптека – „патека”, булка – „бука”, поклала – „покалала”. В основі цих порушень читання лежить недорозвиток функцій фонематичного аналізу. 
Частіше за все у дітей з порушеннями читання виявляється несформованою найбільш складна форма функції фонематичного аналізу - визначення кількості, послідовності і місця звуків в слові. При фонематичних дислексіях у більшості дітей відмічається недорозвинення і порушення усного мовлення (неправильне використання деяких граматичних форм, обмежений словник).

Оптичні порушення читання пов'язані з недорозвиненням вищих зорових функцій: зорового аналізу і синтезу, оптико-просторових уявлень. Діти стикаються з труднощами в конструюванні зображень, у визначенні схожості і відмінності зорових зображень, в перетворенні фігур. У них спостерігаються неточності змальовування і конструювання: а) спрощення фігур, зменшення кількості елементів, б) неправильне просторове розташування ліній в порівнянні з зразком. В процесі оволодіння читанням у цих дітей відмічаються труднощі в засвоєнні схожих графічних букв, їх змішування та заміни (т-г, д-л, в-з, х-к).

Аграматичні порушення читання часто спостерігається у дітей з загальними недорозвитком мовлення. При такому порушенні відмічаються неправильне вживання відмінкових закінчень, неправильне узгодження різних частин мови та ін.

Мнестичні порушення читання пов’язані з труднощами встановлення зв’язків між звуками і буквами. Ці порушення проявлялись в труднощах засвоєння всіх букв, у недиференційованих замінах букв при читанні. Дитина на запам’ятовувала, яка буква відповідає тому чи іншому звуку.

Семантичні порушення читання (механічне читання) – це порушення розуміння читаного при технічно правильному читанні. Семантичні дислексії викликаються двома факторами: 1) недорозвиток звуко-складового синтезу; 2) нечіткістю, недиференційованістю уявлень про синтаксичні зв’язки слів в середині речення. Розподіл слова на склади в процесі читання – часта причина нерозуміння читаного слова, речення. Учні з порушенням звуко-складового синтезу, читаючи слово по складам, не можуть об’єднати ці склади в єдине слово, співвіднести розділене на склади слово та відповідне слово в усному мовленні, тобто не впізнає його. В такому випадку дитина читає механічно, не розуміючи змісту тієї інформації, яку вона розшифровує. У дітей з семантичними порушеннями читання недостатньо сформована можливість синтезувати, встановлювати в своєму уявленні розділені на склади слова і речення. . Внаслідок не сформованості граматичних узагальнень діти з семантичними дислексіями в процесі читання речень і тексту не знаходять зв’язку між словами в реченні.

Логопедична робота при дислексії будується диференційовано, в залежності від виду дислексії.




ЛІКУЮТЬ ЗВУКИ

Позитивний ефект дає використання на заняттях звукової гімнастики. Дихальні вправи з вимовлянням звуків активізують метаболічні процеси та клітинний обмін за рахунок звукової вібрації, яка також поліпшує мікроциркуляцію в альвеолах, стимулює діяльність діафрагми, поліпшує дренаж мокротиння, послаблює м’язи бронхів, підвищує емоційний тонус усього організму дитини.
 Під час вимовляння звуків вібрація голосових зв’язок передається на легені, трахеї, бронхи, а від них – на грудну клітку. Такий вібромасаж розслаблює м’яку мускулатуру бронхів.
 Звуки вимовляють під час видиху максимально довго. Їхню тривалість має регулювати сама дитина, щоб не виникли напруження та кашель.
1. Звук [н] стимулює мікроциркуляцію крові в голові. При його промовлянні долоню однієї руки треба класти на верхню частину голови.
2. Звук [в] стимулює мікроциркуляцію крові в області обличчя, гайморових пазух. Треба домагатися відчуття вібрації в цій області. Для тактильного відчуття вібрації долоню тримати на відстані 5 – 10 см від губ (очі заплющені).
3. Звук [з] стимулює мікроциркуляцію крові в голові та шиї. Долоню однієї руки покласти на передню частину шиї. Маленьким дітям можна запропонувати стати «комариками». Кисті рук підняти до плечей та, вимовляючи звук [з], махати «крилами» (рухи руками, зігнуті в ліктях).
4. Звук [ж] стимулює мікроциркуляцію крові в грудній клітці. Ця вправа особливо ефективна в разі появи мокротиння в бронхах. Долоні слід покласти на грудину й повільно тиснути на неї.
5. Звук [м] стимулює мікроциркуляцію крові та обмін речовин в області грудної клітини, діафрагми. Промовляючи цей звук, долоні покласти на сонячне сплетіння.
6. Звук [р] надає сильної вібрації тканинам організму. Поліпшується кровообіг, стимулюються різні обмінні процеси, поліпшується вихід мокротиння. Спочатку звук вимовляють при розслабленому стані тіла, виконуючи дрібні рухи розслабленим тулубом. Можна імітувати рухи різних механізмів (трактора, вантажівки). Потім звук промовляють з максимальним напруженням м’язів шиї, рук, спини, черевного пресу. При серцевих захворюваннях та хворобах печінки ця вправа протипоказана.
7. Звук [б] - [п] стимулюють діяльність діафрагми, поліпшують дикцію за рахунок тренування губних м’язів. Долоні треба покласти на живіт, губи напружені (як гумові). Живіт на кожний звук поштовхами напружують уперед. Долонями треба контролювати поштовхи. Звуки на кожен видих вимовляють 2-4 рази.
8. Звук [т] стимулює діяльність діафрагми, поліпшує дикцію за рахунок тренування кінцівки язика, вгамовує кашель. Видихаючи, треба кінчиком язика із зусиллям вдаряти по передніх зубах, кілька разів промовляючи звук [т] («як стріляють»).

Артикуляційна гімнастика та правила її виконання

1.                  Заняття має проводитись щоденно протягом 10-15 хвилин.
2.                Кожну вправу необхідно повторити 5-10 разів.
3.                Наприкінці кожної вправи органи мовленнєвого апарату повинні повернутись у вихідне положення, а потім - у стан спокою.
4.                Кожну вправу слід виконувати повільно, чітко, ритмічно, рахуючи подумки (за необхідності дорослий може рахувати вголос).
5.                 Використовуючи дзеркало, потрібно слідкувати за тим, щоб у дитини працювали лише ті м'язи, які тренуються у даній вправі. Шия та плечі не повинні напружувтись.
6.                Під час виконання вправ можна використовувати свою долону та долоню дитини для імітації рухів язика.
7.Артикуляційна гімнастика не повинна набридати дитині та спричиняти її перевтому.

 



Ознайомлення дітей з органами артикуляційного апарату,органами дихання та носової порожнини


 
 
 
 




Ігри для розвитку мовного дихання

Розвиток дихання - один з перших і дуже важливих етапів корекційного впливу на дітей - логопатов незалежно від виду їх мовного дефекту.

Правила проведення роботи по формуванню мовного дихання:
1. Формування мовного дихання проводиться протягом всієї роботи з дитиною.
2. Займатися тільки в провітреному приміщенні, до їжі, 3 рази в день по 5 - 8 хвилин.
3. На початку навчання освоюється одна вправа, в кожен наступний день додається ще по одному.
4. Не перевтомлювати дитини, тобто строго дозувати кількість і темп вправ. При нездужанні краще відкласти заняття.
5. Не робити занадто великий вдих.
6. 6. Стежити, щоб дитина не напружував плечі, шию.
7. Дитина повинна відчувати рухи діафрагми, міжреберних м'язів, м'язів нижньої частини живота.
8. Руху необхідно проводити плавно, під рахунок, повільно.
9. Перехід від даного етапу роботи до іншого здійснюється в тому разі, якщо дитина правильно, точно виконує всі вправи даного етапу.
10. Кожен ротової видих контролюється рухом вати, покладеної на долоню, або аркушем паперу, піднесеним до рота дитини так, щоб видихуваному повітряний струмінь не розсіювалися, а строго потрапляла на нього, або запотівання дзеркала в момент видиху. З метою підвищення емоційного фону заняття ватку фарбують в яскравий колір.

I. Постановка діафрагмально - реберного типу дихання і формування тривалого ротового видиху

На початку навчання необхідно визначити вид фізіологічного дихання дитини, поклавши свою долоню на бічну поверхню вище його талії. Якщо у дитини верхнеключічное або грудне дихання, слід спробувати викликати ніжнереберное (диафрагмально - реберне) дихання по наслідуванню.

Вправи:

- Прикласти долоню дитини до свого боку, щоб переглянути своєю долонею його дихання. Дитина, відчуваючи при вдиху рух ребер дорослого і наслідуючи його, перемикається на ніжнереберное дихання.
- Дитину вчать вдихати «повний живіт» повітря, а потім плавно і повільно видихати (3 - 15 разів поспіль 3 рази в день)
Далі проводиться дихальна гімнастика, розроблена А.Н. Стрельникової.
Мета даних вправ - збільшення обсягу вдиху і діафрагмального видиху.
Кожен рух відповідає певним фазам дихання. Так, вдихи робляться при рухах, що стискають грудну клітку. Вдих повинен бути максимально активний, видих - пасивний. Дитина робить галасливий короткий вдих носом при злегка зімкнутих губах. Видих - вільно через рот.
Всі вправи ритмізовано. Кожне з них виконується 8 разів, після
3 - 5 секундного перерви рекомендується переходити до наступного. Загальна тривалість гімнастики 5 - 6 хвилин. На початку навчання освоюється одна вправа. У кожний наступний день додається ще по одному.

Весь комплекс складається з 11 вправ:

1. «Долоньки»
І.П .: ВСАТ прямо, підняти долоні на рівень особи, лікті опустити. Робити короткий, галасливий, активний вдих носом і одночасно стискати кулаки. Видих плавний, вільний, через ніс або рот, пальці розтиснути, кисті рук розслабити.
2. «Пасок»
І.П .: встати прямо, стиснути кулаки, пригорнути їх до поясу. У момент короткого галасливого вдиху носом з силою штовхнути кулаки до підлоги, як ніби - то скидаючи з рук. Під час поштовху кулаки розтиснути, пальці розчепірити. На видиху повернутися у вихідне положення.
3. «Уклін»
І.П .: встати прямо, руки опущені. Злегка нахилитися вперед, округлити спину, опустити голову і руки. Зробити короткий галасливий вдих в кінцевій точці поклони. Потім плавно, вільно видихаючи через ніс або рот, повернутися в початкове положення.
4. «Кішка»
І.П .: встати прямо, кисті на рівні пояса, лікті трохи зігнуті. Робити легкі, пружні присідання, повертаючи тулуб то вправо, то вліво. При повороті з одночасним коротким гучним вдихом зробити руками скидає рух в сторону. На видиху повернутися у вихідне положення.
5. «Обійми плечі»
І.П .: встати прямо, руки зігнути в ліктях на рівні плечей, кистями один до одного. У момент короткого галасливого вдиху носом обійняти себе за плечі
(Руки повинні рухатися паралельно). На видиху повернутися у вихідне положення.
6. «Великий маятник»
І.П .: встати прямо, руки опущені. Злегка нахилитися вперед, руки опустити до колін - галасливий вдих. Відразу ж трохи відкинутися назад, трохи прогнувшись у попереку, обіймаючи себе за плечі, - ще один вдих. Видих пасивний між двома вдихами - рухами. Повернутися в початкове положення.
7. «Повороти голови»
І.П .: встати прямо, руки опущені. Повернути голову вправо, зробити короткий галасливий вдих. Без зупинки повернути голову вліво, знову зробити короткий вдих. Вдих пасивний між двома вдихами.
8. «Вушка»
І.П .: встати прямо, дивитися перед собою. Злегка нахилити голову до правого плеча - короткий галасливий вдих носом. Потім нахилити голову вліво - теж вдих. Видих пасивний між двома вдихами, нахили робити без перерви.
9. «Малий маятник»
І.П .: встати прямо, руки опущені. Опустити голову вниз, подивитися на підлогу - вдих. Відкинути голову вгору, подивитися на стеля теж вдих. Видих пасивний міжвдихами, рухи робляться без зупинки. Шию не напружувати.
10. «Перекати»
І.П .: права нога попереду, ліва - на відстані одного кроку позаду. Вага тіла - на обох ногах. Переносять вагу тіла на попереду стоїть праву ногу. Злегка присісти на неї - вдих. Випрямитися, перенести вагу тіла на стоїть позаду ліву ногу. Злегка присісти на неї - вдих. Міжвдихами пасивний видих. Вправа виконується 8 разів без зупинки. Поміняти ноги.
11. «Танцювальні кроки»
І.П .: встати прямо, руки опущені уздовж тіла. Підняти зігнуту в коліна праву ногу до рівня живота, злегка присідаючи на лівій нозі, - вдих. Повернутися в початкове положення - пасивний вільний видих. Потім сісти на правій нозі, піднімаючи ліву ногу, - вдих. Видих вільний після кожного вдиху.
Далі приступають до формування тривалого ротового видиху.
Виконуються наступні вправи:
1. Навчання спрямованому ротового дутью: дитині пропонують затиснути ніс, надути щоки і грюкнути по ним. До рота можна піднести ватку або дзеркало, щоб здійснювався візуальний контроль.
2. Навчання ротового видиху за допомогою прийому «поплевиваніе»: дитині пропонується беззвучно «виплюнути» кінчик язика, затиснутий між зубами (мова повинна бути поданий вперед, на кінчик язика можна покласти крихту сухаря0. Тактильний контроль здійснюється тильною стороною долоні, піднесеної до рота. при поступовому уповільненні поплевиванія виходить легке дуття, яке потім закріплюється.
3. При розучуванні видів вдиху і видиху увагу дитини звертається на положення органів артикуляції: при ротовом видиху кінчик язика потрібно утримувати у нижніх різців, рот відкривати як при позевиваніе. При цьому корінь язика повинен бути опущений. Якщо пересування кінчика язика до нижніх різців недостатньо знижує корінь язика, можна тимчасово висовувати язик між зубами.

II. Диференціація ротового і носового видихів

З появою правильного, спокійного дихання при закритому роті можна переходити до диференціації ротового і носового дихання.
Мета даних вправ: дитина повинна навчитися відчувати різницю в напрямку повітряного струменя.

Для роботи над диханням на даному етапі створено три комплексу вправ:

1. Формування плавних видихів через ніс або рот і їх чергувань:
- широко відкрити рот і спокійно подихати носом.
- закрити одну ніздрю середньому пальцем - вдих. Плавний видих через ніздрю. По черзі закривати то ліву, то праву ніздрю.
- вдих через злегка зімкнуті губи, плавний видих через ніс.
- вдих широко відкритим ротом, плавний видих носом (рот не закривати)
- вдих носом, плавний видих ротом (рот широко відкритий, язик на нижніх зубах - як гріють руки)
- вдих носом, плавний видих через нещільно зімкнуті губи
- вдих через ніс, плавний видих через кути рота, спочатку через правий, потім через лівий.
2. Формування толчкообразних видихів через ніс або рот і їх чергувань:
- вдих носом, видих через ніс поштовхами
- вдих носом, видих через нещільно зімкнуті губи толчкообразно, переривчасто, роблячи короткі проміжки
- рот широко відкритий, висунути язик, вдих і видих ротом толчкообразно, переривчасто (як дихає собака)
- вдих широко відкритим ротом, толчкообразний видих через ніс (рот не закривати)
- вдих через ніс, толчкообразний видих через кути рота, спочатку через правий, потім через лівий.
3. Формування вміння поєднувати плавний і толчкообразний видихи:
- вдих носом, подовжений видих з одночасним посиленням в кінці
- вдих носом, толчкообразний видих, в кінці переходить в плавний видих
- губи трубочкою витягнуті вперед. Вдих носом, толчкообразний видих через рот, в кінці переходить в плавний видих
- вдих через злегка зімкнуті губи, подовжений видих через ніс з посиленням в кінці
- вдих через злегка зімкнуті губи, толчкообразний видих також через рот, в кінці переходить в плавний видих
- губи в усмішці. Вдих носом, подовжений видих через рот
- губи в усмішці. Вдих носом, толчкообразний видих через рот, в кінці переходить в плавний видих.
Кожна вправа виконується 8 разів, після 3 -5 - секундного перерви рекомендується переходити до наступного. Загальна тривалість гімнастики - 5 - 6 хвилин.

III.Формування  мовного дихання

Робота на даному етапі проводиться послідовно. Спочатку відбувається розподіл видиху в процесі мовлення, а потім - добір повітря.
Розподіл видиху полягає в оволодінні умінням свідомо ділити обсяг повітря, що видихається на рівномірні відрізки. Спеціальні вправи проводяться із застосуванням складів. Для цього використовується прийом їх нарощування. Вони повинні бути складені з одним з приголосних звуків, спочатку з однаковими, а потім з різними голосними. Склади вимовляються голосно, уривчасто, рівномірно, на одному диханні. Поступово їх кількість збільшується. Потім навички проголошення складів на одному видиху переносяться на слова, словосполучення і пропозиції. Потім навички проголошення складів на одному видиху переносяться на слова, словосполучення і пропозиції. Подовження ланцюжка на один склад або слово залежить від тяжкості мовного дефекту у дитини. Всі вправи необхідно виконувати 3 рази на день по 5 - 8 хвилин.
Види вправ:
- зробивши повний вдих, на видиху вимовляти словосполучення:
Па, тато, папапа, папапапа.
Ма, мама, мамам, мамамама.
Ва, вава, вавава, вававава.
Слогосочетаний спочатку слід вимовляти равноударно, ритмічно, уривчасто. Потім зробити наголос на перший склад, послідовно переміщаючи його на другий, третій.
- зробивши повний вдих, порахувати на видиху. Рахунок може бути прямим (один, два, три, чотири), зворотним (п'ять, чотири, три, два, один).
- по аналогії з вправою 2 перераховувати дні тижня, назви місяців, пори року.
Добір повітря необхідний для того, щоб дитина швидко, енергійно, а головне, непомітно для слухачів поповнював запас повітря в кожній зручній паузі. Вправи спочатку рекомендується проводити з використанням дитячих считалочек. Потім добір закріплюється на матеріалі віршів. При відпрацюванні мовного дихання на матеріалі скоромовок і віршованих текстів спочатку необхідно їх завчити, тільки потім можна переходити до тренувань. Вдихати нову порцію повітря необхідно після кожного рядка, зберігаючи зв'язність тексту. Для самоконтролю долоню дитини повинна лежати на грудній клітці, відчуваючи її підйом при вдиху.
- Вимовляти считалочку в помірному темпі, рівномірно розподіляючи видих на порції по три слова.
Як на гірці, на пагорбі (вдих)
Стоять тридцять три Егорки (вдих)
Один Єгор, два Єгор (вдих)
Три Єгорка, чотири Єгорка (вдих)
- Читання віршів.
Серед білих голубів (вдих)
Ось літає горобець (вдих)
Відгукується, що не бійся (вдих)
Вилітай - ка, горобець!
- Нарощування слів у реченні.
Падає сніг.
Тихо падає сніг.
Тихо падає бел сніг.
Раціональне використання ротового видиху сприяє яскравості, чіткості і чіткість мовлення, розвитку мелодійності та звучності голосу.

Комплекс дихальних вправ:

Молодша група

Вправа № 1. "Перекличка тварин".
Логопед розподіляє між дітьми ролі різних тварин і птахів. Діти повинні, почувши від провідного назву своєї тварини, на повільному видиху вимовити відповідне звуконаслідування. Гра пожвавлюється, якщо ведучий намагається заплутати грають: називає тварину, а дивиться на дитину, виконуючого зовсім іншу роль. Увага направлено на тривалість і чіткість звучання приголосних і голосних звуків.
Вправа № 2. "Трубач"
Діти підносять до обличчя стислі кулачки, маючи в своєму розпорядженні, їх друг перед другом. На видиху повільно дмуть в "трубу". Логопед хвалить тих, хто найдовше зумів дути в "трубу".
Вправа № 3. "Сокира"
Діти стоять. Ноги на ширині плечей, руки опущені, і пальці рук зчеплені "замком". Швидко підняти руки - вдих, нахилитися вперед, повільно опускаючи "важка сокира", вимовити - ух! - на тривалому видиху.
Вправа № 4. "Ворона"
Діти сидять. Руки опущені вздовж тулуба. Швидко підняти руки через сторони вгору - вдих, повільно опустити руки - видих. Мовлення: кар!
Вправа № 5. "Гуси"
Діти сидять. Кисті зігнутих рук притиснуті до плечей. Зробити швидкий вдих, потім повільно нахилити тулуб вниз, відвезти лікті назад, на тривалому видиху вимовити: га. Голову тримати прямо. Повернутися у вихідне положення - вдих. На видиху вимовити го, ги.

Комплекс дихальних вправ:

Середня група

Вправа № 1. "Пограємо животиками".
Мета: формування діафрагмального дихання.
У положенні лежачи на спині, діти кладуть руки на живіт, глибоко вдихають - при цьому животик надувається, потім видихають - животик втягується. Щоб вправа стало ще цікавіше, можна покласти на живіт якусь невелику іграшку. Коли дитина дохне, іграшка разом з животом підніметься вгору, а на видиху, навпаки, опуститься вниз - як ніби вона гойдається на гойдалках. Другий варіант. У положенні стоячи діти виконують глибокий вдих, не піднімаючи плечей, а потім видих, контролюючи руху живота руками.
Вправа № 2. "Дізнайся по запаху".
Мета: вироблення глибокого тривалого вдиху, розвиток нюху.
Діти по черзі нюхають, наприклад квіти, намагаючись запам'ятати їх запах. Дорослий просить дитину закрити очі і підносить йому один з квіток, пропонуючи визначити по запаху, який саме квітка перед ним. Дитина повинна зробити глибокий тривалий вдих носом, не піднімаючи плечей, а потім видих і назвати вгаданий квітка. Для того, щоб дитина зробила глибокий діафрагмальний вдих, дорослий спочатку сам показує, як треба понюхати квітку. А потім, тримаючи квітку перед обличчям малюка, педагог просить дитину покласти обидві ручки на живіт і проконтролювати, таким чином, своє дихання.


Пальчикові вправи для розвитку дрібної моторики та мовлення

 
 


Су-джок терапія при корекції мовних порушень у дітей дошкільного віку

























Добре розвинена мова - найважливіша умова всебічного повноцінного розвитку дітей. Чим багатше і правильніше у дитини мова, тим легше йому висловлювати свої думки, тим ширше його можливості в пізнанні навколишньої дійсності, набагато змістовніші і повноцінніше стосунки з однолітками і дорослими, тим активніше здійснюється його психічний розвиток. Але останнім часом спостерігається зростання числа дітей, що мають порушення загальної, дрібної моторики і мовного розвитку. Тому так важливо дбати про формування мови дітей, про її чистоті і правильності, попереджаючи і виправляючи різні порушення, якими вважаються будь-які відхилення від загальноприйнятих норм мови. На сьогоднішній день в арсеналі тих, хто зайнятий вихованням і навчанням дітей дошкільного віку є великий практичний матеріал, застосування якого сприяє ефективному мовному розвитку дитини. Весь практичний матеріал можна умовно розділити на дві групи: по-перше, допомагає безпосередньому мовному розвитку дитини і, по-друге, опосередкований, до якого відносяться нетрадиційні логопедичні технології.
Однією з нетрадиційних логопедичних технологій є Су -Джок терапія ( "Су" - кисть, "Джок" - стопа). У дослідженнях південно-корейського вченого професора Пак Чже Ву, який розробив Су - Джок терапію, обґрунтовується взаємовплив окремих ділянок нашого тіла за принципом подібності (схожість форми вуха з ембріоном людини, руки і ноги людини з тілом людини і т.д.). Ці лікувальні системи створені не людиною - він тільки відкрив їх, а самою Природою. У цьому причина її сили і безпеки. Стимуляція точок призводить до лікування. Неправильне застосування ніколи не завдає людині шкоди - воно просто неефективно. Тому, визначивши потрібні точки в системах відповідності можна розвивати і мовну сферу дитини. На кистях і стопах розташовуються системи високоактивних точок відповідності всім органам і ділянкам тіла. Впливаючи на них, ми можемо регулювати функціонування внутрішніх органів. Наприклад, мізинець - серце, безіменний - печінку, середній - кишечник, вказівний - шлунок, великий палець - голова. Отже, впливаючи на певні точки, можна впливати на відповідний цій точці орган людини.
У корекційно - логопедичної роботі прийоми Су - Джок терапії я активно використовую в якості масажу при дизартрических розладах, для розвитку дрібної моторики пальців рук, а так само з метою загального зміцнення організму.
Таким чином, Су - Джок терапія є одним з ефективних прийомів, що забезпечують розвиток пізнавальної, емоційно-вольової сфер дитини.

Мета:
 Скорегувати мовні порушення за допомогою використання Су - Джок терапії.

Завдання:
-Впливати на біологічно активні точки за системою Су -Джок.
-Стимулювати мовні зони кори головного мозку.
-Підвищити рівень компетентності педагогів і батьків в питаннях корекції мовних порушень у дітей.

Прийоми Су - Джок терапії:

Масаж спеціальним кулькою
Оскільки на долоні знаходиться безліч біологічно активних точок, ефективним способом їх стимуляції є масаж спеціальним кулькою. Прокочуючи кульку між долонями, діти масажують м'язи рук. У кожній кульці є «чарівне» колечко.
Масаж еластичним кільцем
Масаж еластичним кільцем, яке допомагає стимулювати роботу внутрішніх органів. Так як все тіло людини проектується на кисть і стопу, а також на кожен палець кисті і стопи, ефективним способом профілактики і лікування хвороб є масаж пальців, кистей і стоп еластичним кільцем. Кільце потрібно надіти на палець і провести масаж зони відповідної ураженої частини тіла, до її почервоніння і появи відчуття тепла. Цю процедуру необхідно повторювати кілька разів на день.
За допомогою куль - «їжачків» з кільцями дітям подобається масажувати пальці і долоні, що робить благотворний вплив на весь організм, а також на розвиток дрібної моторики пальців рук, тим самим, сприяючи розвитку мовлення.
Ручний масаж кистей і пальців рук
 Дуже корисний і ефективний масаж пальців і нігтьових пластин кистей. Ці ділянки відповідають головному мозку. Крім того на них проектується все тіло людини у вигляді міні-систем відповідності. Тому кінчики пальців необхідно масажувати до стійкого відчуття тепла. Це справляє оздоровчий вплив на весь організм. Особливо важливо впливати на великий палець, який відповідає за голову людини.
Під час корекційної діяльності відбувається стимулювання активних точок, розташованих на пальцях рук за допомогою різних пристосувань (кульки, масажні м'ячики, волоські горіхи, колючі валики). Цю роботу проводжу перед виконанням завдань, пов'язаних з малюванням і письмом, протягом 1 хвилини.
Масаж стоп
 Вплив на точки стоп здійснюється під час ходіння по ребристим доріжках, масажним ковбикам.
У логопедичних цілях су - джок терапія спільно з пальчиковими іграми, мозаїкою, шнурівкою, штрихуванням, ліпленням, малюванням активізує розвиток мови дітей.
 Всі перераховані прийоми я рекомендувала до використання логопедам на РМО, педагогам д /саду і батькам для використання в домашніх умовах. З цією метою провела для них консультації, семінари - практикуми, презентацію.
Розглянемо деякі форми роботи з дітьми при нормалізації м'язового тонусу і стимуляції мовних областей в корі головного мозку, корекції вимови (автоматизації звуку), розвитку лексико-граматичних категорій, вдосконаленні навичок просторової орієнтації.

1.Масаж Су - Джок кулями
Діти повторюють слова і виконують дії з кулькою відповідно до тексту :
Я м'ячем кола ката,
Взад - вперед його ганяю.
Їм поглажу я долоньку.
Ніби я змітаю крихту,
І стисну його трошки,
Як стискає лапу кішка,
Кожним пальцем м'яч притисну,
І іншою рукою почну.

2. Масаж пальців еластичним кільцем
 Діти по черзі надягають масажні кільця на кожен палець, промовляючи вірш пальчикової гімнастики :
Раз - два - три - чотири - п'ять, (розгинати пальці по одному)
Вийшли пальці погуляти,
Цей пальчик найсильніший, товстий і великий.
Цей пальчик для того, щоб показувати його.
Цей пальчик найдовший і стоїть він у середині.
Цей пальчик безіменний, він розпещений самий.
А мізинчик, хоч і малий, дуже спритний і спритний.
3. Використання Су - Джок куль при автоматизації звуків
Дитина по черзі надягає масажне кільце на кожен палець, одночасно промовляючи вірш на автоматизацію поставленого звуку Ш :
На правій руці:
Цей малюк-Іллюша, (на великий палець)
Цей малюк-Ванюша, (вказівний)
Цей малюк-Альоша, (середній)
Цей малюк-Антоша, (безіменний)
А меншого малюка звати мишуткам друзі. (Мізинець)
На лівій руці:
Це маля-Танюша, (на великий палець)
Це маля-Ксюша, (вказівний)
Це маля-Маша, (середній)
Це маля-Даша, (безіменний)
А меншу звуть Наташа. (Мізинець)
Дитина катає кульку між долонями, одночасно промовляючи вірш на автоматизацію звуку Ж:
Ходить їжачок без доріжок,
Чи не біжить ні від кого.
З голови до ніжок
Весь в голках їжачок.
Як же взяти його?
4. Використання Су - Джок куль при вдосконаленні лексико-граматичних категорій

Вправа «Один-багато»
Логопед котить «чудо-кулька» по столу дитині, називаючи предмет в однині. Дитина, піймавши долонею кульку, відкочується його назад, називаючи іменники у множині.
Аналогічно проводжу вправи «Назви ласкаво», «Скажи навпаки»
5. Використання Су - Джок куль для розвитку пам'яті та уваги
Діти виконують інструкцію: одягни колечко на мізинець правої руки, візьми кульку в праву руку і заховай за спину і т.д .; дитина закриває очі, дорослий надягає колечко на будь-який його палець, а той повинен назвати, на який палець якої руки надіто кільце.
6. Використання кульок при виконанні гімнастики
І.П .: ноги на ширині плечей, руки опущені уздовж тулуба, в правій руці куля:
1 - руки розвести в сторони;
2 - руки підняти вгору і перекласти куля в іншу руку;
3 - руки розвести в сторони;
4 - опустити руки.
7. Використання кульок для звукового аналізу слів

Для характеристики звуків використовуються масажні кульки трьох кольорів: червоний, синій, зелений. За завданням логопеда дитина показує відповідний позначенню звуку кульку.
8. Використання кульок при вдосконаленні навичок вживання прийменників
На столі коробка, за інструкцією логопеда дитина кладе кульки відповідно: червоний кулька - в коробку; синій - під коробку; зелений - близько коробки; Потім навпаки, дитина повинна описати дію дорослого.
9. Використання кульок для складового аналізу слів
Вправа «Розділи слова на склади»: Дитина називає склад і бере по одній кульці з коробки, потім рахує кількість складів.
Це лише деякі приклади використання су - джок терапії в нашій роботі. Творчий підхід, використання альтернативних методів і прийомів сприяють більш цікавого, різноманітного й ефективного проведення корекційно-освітньої та спільної діяльності педагогів і дітей в дитячому садку.

Незаперечними достоїнствами Су - Джок терапії є:

-Висока ефективність - при правильному застосуванні настає виражений ефект.
-Абсолютна безпека - неправильне застосування ніколи не завдає шкоди - воно просто неефективно.
-Універсальність - Су - Джок терапію можуть використовувати і педагоги в своїй роботі, і батьки в домашніх умовах.
-Простота застосування - для отримання результату проводити стимуляцію біологічно активних точок за допомогою Су - Джок кульок. / Вони вільно продаються в аптеках і не вимагають великих витрат /
Таким чином, Су - Джок терапія - це високоефективний, універсальний, доступний і абсолютно безпечний метод самооздоровлення і самозцілення шляхом впливу на активні точки, розташовані на кистях і стопах, спеціальними масажними кулями, використання яких в поєднанні з вправами для корекції звуковимови та розвитку лексико граматичних категорій сприяє підвищенню фізичної і розумової працездатності дітей, створює функціональну базу для порівняно швидкого переходу на більш високий рівень двиг ательной активності м'язів і можливість для оптимальної цілеспрямованої мовної роботи з дитиною, надаючи стимулюючий вплив на розвиток мови.
Поєднання таких вправ, як пальчикова гімнастика, самомасаж з вправами для корекції звуковимови та формування лексико-граматичних категорій, дозволяє значно підвищити ефективність корекційно-логопедичної діяльності в умовах дитячого садка, оптимізувати виконання мовних вправ в домашніх умовах.



Проговорюємо логопедичні склади

 




 
 

 


Комплекс матеріалів для логопедичних занять " Скажеш ти обовязково чітко, гарно кожне слово" І. Г. Боровик

Комплект запропонованого матеріалу сприяє ефективній корекційній роботі з дитиною, певним чином готує дошкільника до навчання в школі, сприяє профілактиці можливих труднощів в оволодінні шкільною програмою.
Картки включають комплекси логопедичних занять з автоматизації проблемних звуків на різних етапах корекційної роботи, а також ставлять за мету з допомогою спеціальних тренувальних вправ, оригінальних віршованих текстів та ілюстрованого матеріалу:
•Остаточно закріпити чітку вимову звуків рідної мови;
•Активізувати увагу до мовлення;
•Розвивати образне мислення;
 Розширити коло мовленнєвого спілкування.

Прикріплені файли:

 

Абетка-логопедка

Абетка-логопедка – це логопедична абетка у віршах. Це дотепні віршики для дітей про кожну літеру.
Українська абетка у віршах розрахована на дітей молодшого та середнього дошкільного віку. Вона ознайомить малюка з літерами та допоможе їх вивчити, сприятиме збагаченню словникового запасу та розширенню кругозіру дитини.
Також у розділі представлені вірші про професії: декілька слів про кожну і дитина матиме про неї своє уявлення.
Жартівливі, коротенькі віршики можна вивчити на пам’ять, тим самим розвиваючи її.
Дуже корисною на цьому етапі буде гра в слова. Допоможіть дитині визначити останню літеру названого слова і придумати нове слово на цю ж літеру.

А
Акуратна антилопа азбуку вивчала,

Авторучкою в альбомі алфавіт писала.

Б
Бабка з болота бадьоро летіла
І на кульбабку 
барвисту присіла.


В
До 
ведмідя вовк прийшов,
приніс подарунок:
вчора власноруч вовчисько вишив візерунок.


Г
В 
годівниці зустрілисяголуб з горобцем,

Горох їли, ділилися
смачним ячмінцем.


Ґ
Ґедзь із ґавою зустрівся,
наче дзиґа закрутився,
Не ловила 
ґава ґав
і у дзьоб їй 
ґедзь попав.


Д
Дятел до дупла добрався,
довгоносик там сховався,
В 
дірку дятла дзьоб заліз –

доктор наш рятує ліс.

Е
Елегантний страус – Ему
Причепив собі емблему.
Енергійний та етичний
Дуже 
Ему симпатичний.


Є
Єнот і єхидна складали валізи,
Вони до 
Єгипту летіли без візи.

Єдиний літак донесе їх туди,
До пляжу, до пальм, до морської води.


Ж
Жук в жоржині жовтій жив,
Дуже з 
жабою дружив.


З
Знають заєць і змія
алфавіт від А до Я.
В 
зоопарку клас відкрили,
всіх 
звіряток запросили!


И
Коли ми пишем букву “
И” ?
Завжди!
В середині, наприкінці,
ми чітко чуєм букву “
И“.
Та тільки на початку слів
писати “
И” я не схотів.


І
Іволга в лісі злетіла на іву,
Пісню свою заспівала красиву.


Ї
Я в 
їдальню до обідуне іду, 

а швидко їду,
Їжачок там кухар є,
їжу нам смачну дає.

Й
Йорж поранився об ніж,

Йод несіть йому скоріш!

К
Кіт краватку одягає
і в 
крамницю поспішає.
Ковбаси собі куплю,
я 
копчену так люблю”.



Л
Як 
лисиці личить плаття,

любувався б день і ніч.
Там 
левкоя і латаття.
Спробуй, квіти переліч!


М
Крильцями 
маше метелик малий,
Хоче на 
мальву злетіти мерщій.


Н
В 
ніч новорічну носоріг

Намисто начепив на ріг.

О
Олень охоче в оселі прибрав,
До нього 
осел на обід завітав.


П
В нас 
пістрявий жив папуга,
На 
папері малював.
Він 
портрети та пейзажі
Всім 
птахам презентував.


Р
В 
річці рак розумний жив,
З 
рибой коропом дружив.
Як 
рак побачить чер`вячка,

Рятує рибу від гачка.

С
Соловейко сів на стріху,
Пісню заспівав.
Із-за синіх гір високих

Сонце зустрічав.

Т
Тигр такий талановитий-

Тенор він і танцюрист,
Також в теніс гарно грає,
Й до 
театру в нього хист.


У
В дж
унглях довгий жив Удав,
Розуму 
усіх навчав:
Був 
учителем поважним,
І до 
учнів був уважним.


Ф
На 
фабриці музичній

Фламінго працював,
Всім друзям в день народження
Він 
флейти дарував.


Х
Хапливий хом’як 

харчувавсь абияк.
Харчі він шукав, 
та за щоку ховав.
І 
хлібець, і хурму,
Не збагну я – чому?


Ц
Цукор і цукерки їв би я щодня,
А дають лиш кістку,” – плаче 
цуценя.


Ч
Чапля чайку частувала,
В 
чашці чай приготувала.

Чемна чайка чаплі вдячна:
Чай з черемхи – дуже смачно.

Ш
Шарф і шапку не надів,

Шкода шершня – захворів.

Щ
Щогол щосили щебетав
Пісню свою 
щиру,

Щастя нам на землю слав
Й побажання миру.


Ь
Як пір’їнка знак м’якен
ький,
Та завжди лише маленький


Ю
Слон сьогодні 
ювіляр,

Юрба тварин у зборі.
Юнати юшку подають
І грають на гармоні.
Всі в сторіччя “
юнака”
Заплясали гопака.


Я
Якось, сидячи у ямі,

Ящірка казала мамі:
“Відпусти свою дитинку
Ти у 
ясла на я
линку!”


Звуконаслідувальні та голосові вправи

Є на світі різні звуки
Чути їх складна наука!
Ти прислухайся, завмри.
Якщо зможеш – повтори!

Капотять краплини в тиші:
К – к – к – к;

Шарудять у сіні миші:
Шшшшшш;

Песик дихає у сні:
Х – х – х –х;

Цвіркуни цвірчать в траві:
Ц – ц – ц – ц;

Барабанить град по стрісі:
Г – г – г –г;

Там жуки літають в лісі:
Жжжжжжж;



Вітер в лісі зашумів:
Шшшшшш;

У вікно комар влетів:
Ззззззззззз;

Тигр розсерджено ричить:
Ррррррр;

Каша на плиті кипить:
П – п- п - п;

Фиркає старий їжак:
Ф – ф – ф-ф;

Мукає корова так:
Ммммммммм;

З крана сочиться вода:
Сссссссс;

Молоток цвях забива:
Д – д – д – д;

Колесо качав насос:
С – с – с – с;

Важко рушив паровоз:
Ч- ч – ч- ч;

Мітли люблять підмітати:
Щ – щ – щ –щ;

Болить зуб у ведмежати:
Н – н – н – н;

Пароплав гуде в тумані:
Лллллл;

А ворона на паркані:
Кар – кар – кар! 

Скоромовки – логопедичні чистомовки 

В цьому розділі до вашої уваги представлені логопедичні чистомовки (скоромовки) та вправи на автоматизацію звуків у словах та реченнях.
Одна з порад логопеда – віршовані чистомовки (скоромовки) на вимову проблемних звуків.
Хотілося б зауважити, що до цих вправ можна переходити лише тоді, коли у малюка вільно виходить правильне вимовляння окремого звуку, представленого у вправі.
Окрім даного матеріалу ви можете імпровізувати.
Наприклад, промовити,як дзижчить бджілка (Дж-ж-ж-ж-ж),
як гуде поїзд (У-у-у-у-у-у),як мати колисає дитину (А-а-а-а-а-а),
як пищіть комар (Дз-з-з-з-з-з) і т.п.

Також можна різноманітнити вправу зміною гучності або тембру голосу, тобто одні й ті самі рядки промовляти по різному: голосно, тихо, швидко або повільно.
Щоб заняття було більш ефективним, пропоную таку його послідовність:
1. Гімнастика для пальчиків
2. Вправи для дихання та артикуляціонна гімнастика (губи, язик)
3. Голосові вправи
4. Вправи з мовним матеріалом
Але майте на увазі: дитині має бути цікаво, тоді вона буде більш уважною і не так швидко втомиться, частіше хваліть дитину і вона буде більш старанною. 
Бажаю успіхів!

Ла-ла-ла: Алла дівчинка мала.
Ли-ли-ли: В гост ми до неї йшли.
Ло-ло-ло: В Алли тісто підійшло.
Ла-ла-ла: Пирогів вона спекла.
Л’є-л’є-л’є: Чаю Аллочка нал’є.
Лі-лі-лі: Ось лимони на столі.
Лю-лю-лю: Дуже кисле не люблю.
Ло-ло-ло: Снігом землю замело.
Ля-ля-ля: Стала білою земля.
Лі-лі-лі: Ось замети чималі.
Ра-ра-ра: Дуже рада дітвора.
Ар-ар-ар: Ми поїдем в зоопарк.
Ро-ро-ро: Доберемось на метро.
Ру-ру-ру: В зоопарку кенгуру.
Ру-ру-ру: Риє кріт собі нору.
Ру-ру-ру: Заєць обдира кору.
Ра-ра-ра: Закінчилася в нас гра.
Рі-рі-рі: Що ти бачиш угорі?
Рю-рю-рю: Бачу ясную зорю.
Рі-рі-рі: Ще що бачиш угорі?
Ря-ря-ря: Небо синє, як моря.
Рі-рі-рі: Ще що бачиш угорі?
Ри-ри-ри: Там літають комари.
Ра-ра-ра: З комарами мошкара.
Ра-ра-ра: Розбігаймось до утра!
Ічка-ічка-ічка: Ось глибока річка.
Ачка-ачка-ачка: Пливла по річці качка.
Єчки-єчки-єчки: Знесла вона яєчки.
Чат-чат-чат: Навиводить каченят.
Чить-чить-чить: Плавать діточок навчить.
Ічці-ічці-ічці: Попливуть разом по річці.
Чок-чок-чок: Ось червоний бурячок.
Чу-чу-чу: Я капусту посічу.
Щок-щок-щок: В чавунці зварю борщок.
Чний-чний-чний: Получився борщ смачний.

В
Виделкою Вова вареники їв,
А Вітя водиці з відерця відпив.
Вже весна і тане крига,
Врешті, весняна відлига.
Валя весело сміється,
По вітру волосся в’ється!
Г, Ґ
Гном в гаю гуляв годину,
Назбирав грибів корзину.
Йшла Ганнуся в гастроном,
Їй шагав назустріч гном.
Ніс с грибами він корзину,
Дав Ганнусі половину.
Говірка та горда Ганна -
Господиня бездоганна.
Гантелі й гирі підійма,
Сильніш за Гліба в нас нема.
Гриць газету покупає,
В ній кросворди розгадає.
І за розум, не за вроду,
Він отрима нагороду.
Стигле гроно винограду
Ганна принесла із саду.
Скільки важуть пироги?
Покладу їх на ваги.
Їх не треба рахувати,
Краще гостей пригощати.
Гусениця в лісочку
Гріла спину на грибочку,
Сонце гаряче пекло,
Їй голівку напекло.
Їй зроблю, коли навчусь
Із газети я картуз.
Ґава гудзик відшукала,
І в гніздо собі поклала.
“Я ґадзиня- мастериця,
Все в ґадзівстві знадобиться!”
Ґоель-моґель із яйця
На сніданок їсть вівця!
На ґринджолах із гори
Їхав натовп дітвори.
Ой! Мала упала Юля
І тепер на лобі ґуля.
Ґелґотів гусак на дворі,
Сиділа ґава на коморі,
На ґанку індик ґелґотав,
Ну, хто птахів порахував?
Д
По дорозі йду додому,
Все з дитинства тут знайоме:
Деревина-дуб стоїть,
В небо сивий дим летить,
У дворі гуляють діти,
В дім дверцята неприкриті:
Дім запрошує ласкаво:
Тут і деруни, і кава,
Добрі люди проживають,
Про добробут вони дбають.
Зі сметаною в обід
Дерунів об’ївся дід.
Да-да-да, ді-ді-ді,
Дерунів об’ївся дід.
Дудку дав Дмитро мені,
“Дуй у дірку до-ре-мі!”
Щось не дам її ладу,
Все виходить “ду-ду-ду”!
ДЖ, ДЗ
Кукурудза на городі
Дивувалась своїй вроді:
В дзеркало дивилася,
Дуже чепурилася.
Кукурудза на городі
Дивувалась своїй вроді:
Милувалась дуже-дуже
Наче в дзеркало в калюжу.
Білі зуби, коса довгенька,
Та сукня гарна, зелененька.
Джміль на склянку з джемом сів,
Гедзь до нього підлетів,
І дзвінка пішла розмова.
Першим гедзь промовив слово:
“Що, солодкий джем із грушки?”
“З’їм його я самотужки!”
Джміль дзижчав, що було сили,
Поки склянку не закрили.
Дзюрчить у лісі джерело,
Вода дзеркальна в ньому.
Допомагає джаз лісний
Перебороти втому.
День народження у джунглях
Відзначає Джонатан.
Одягнув нарядні джинси
Відбиває джаз у джбан.
Вдіну джемпер, джинси вдіну –
Джентельмен наполовину.
Ще вести себе навчуся,
Буде щаслива бабуся.
Ж
На болоті журавель жував журавлину,
А у лісі їжачок – живильну ожину.
Життєрадісні жирафи
Узяли журнал із шафи.
Його жужмили і м’яли
…Все одно не прочитали.
Жук у житі зажурився,
Жвавий джміль десь забарився.
Жук жужжить: “Хвилююсь я,
Дружба в нас на все життя”.
Жвавий дід смалив у ліжку
І читав цікаву книжку.
Раптом діда сон зморив,
Він цигарку упустив.
Дим, пожежа, жар і жах
Вліз пожежник аж на дах.
Затушив живий вогонь,
Він жаркий, його не тронь.
Жалюгідний дід в журбі –
Це урок мені й тобі.
У калюжі вужик жив,
З жирной жабой не дружив,
Жабка його ображала:
“В тебе, вуж, немає жала!”
Ріже ніж коржі смачні –
Женя торт спекла мені.
Жук з метеликом здружився,
З ним над квітками кружився.
Жужжить у Жені
Жук у жмені.
“Жу-жу-жу, жу-жу-жу!
Я з тобою не дружу!”
З
Бачила Зіна, як зірка упала,
Зразу бажання вона загадала:
“Взимку на землю хай випаде сніг,
Зіна хай буде завзятіша всіх,
Хай її до зоосаду
залюбки батьки ведуть,
Хай зефіру й мармеладу
завтра зранку їй дадуть”.
Їде Зоя в зоопарк,
Ось її зупинка.
Вийшла Зоя із таксі,
Засміялась дзвінко.
“Зебра, заєць, зубр, змія –
Тут їх всіх побачу я!”
Ми були в театрі. В залі
Там завісу відтуляли.
Взимку біла вся земля,
Ковзани бере маля.
Під березою в грозу
Заховав Захар козу.
К
На городі в нас картопля,
Кавуни і кабачки.
Є калина, є капуста,
Є червоні бурячки.
В казаночку камбалу я варила чималу,
Перцем, сіллю задобрила,
юшкой друзів пригостила.
В калюжі купалась казарка,
Їй влітку у пір’ях так жарко!
Л
Плига руда білочка з гілочки на гілочку.
З братом ми були у лісі,
Гриби збирали на узліссі,
Дві корзини чималі
Ми додому притягли!
М
В мисці масло й макарони,
З’їсть їх Марк, як охолоне!
Мухомор і білу мишу
Малював маленький Міша.
Мільйон мікробів на руках,
Під мікроскопом – просто жах!
Візьму мило, кран відкрию,
Руки я мерщій помию!
Р
Я на руку рукавицю
Одягаю брату Грицю.
Він незграбний, ще маленький,
Хай не мерзне мій рідненький.
Моркву, перець і гарбуз
Посадив старий дідусь.
Пестив їх та поливав –
Гарний урожай зібрав.
Трамвай, тролейбус і метро –
Це наш громадський транспорт.
Його ми мусим берегти,
Бо пішки прийдеться іти.
Я по воду на криничку
Поведу малу сестричку.
Хай відеречко бере,
Водички трохи набере.
Йшов по біру старичок,
Опирався на дрючок.
На городі у Марічки
Агрус, огірки, порічки.
В рукомийнику помию
Руки я брудні.
Хай подасть мерщій сестричка
Рушничок мені.
Я зараз з буквой “Р” один
Перерахую всіх тварин:
Риба, тигр, верблюд, барсук,
Рак з клешнями замість рук,
Рись, рисак і кенгуру,
Кріт до себе ліз в нору,
Нерпа і жирафа гарна,
Зебра, морж, корова, сарна,
Ще черепаха, носоріг,
Більш пригадати я не зміг!


***
Рута-м’ята розпустилась -
Ароматна і кріпка.
Бджоли та джмелі над нею
Наче пляшуть гопака!
Скаржився лікарю равлик сумний:
“Темно в очах, наче бачу лиш хмари!”
Лікар порадив: “Не хмурся, малий!
Виправять зір рогові окуляри!”
Важив оранжеву моркву
На терезах продавець.
Фарбами пише портрети
Та натюрморти митець.
Рома та Рита співають у хорі,
Ввечорі разом гуляють надворі,
Разом додому ідуть, як пора.
Рома та Рита – це брат і сестра!
Варить борщ Борис-моряк:
Морква, помідор, буряк.
“Вийде борщ смачний у нас,
Пригощу я, друзі вас!”
С
Мій дідусь живе в селі,в нього сиві вуса.
Я сокирою рубати в дідуся навчуся.
Я навчусь траву косити і в сарай її носити.
Дідусю бракує рук – допоможе йому внук.
Садівник в саду працює,
Сапа в нього і граблі.
Він сапає й обгортає
Все, що лізе із землі.
І посилки, і листи носить листоноша.
Хоч від нас далеко пошта – це приємна ноша.
Я подякую йому, чаю теплого наллю.
Співаків багато в лісі,
Кує зозуля на узліссі.
І солов’я пташиний спів
З зелених чути нам гаїв.
Ось приїхало таксі, ми поїдемо не всі.
Хай старий сіда дідусь, а я ніжками пройдусь.
Сумно солов’ю у лісі,
Він сидить у нас на стрісі.
Так він солодко співає –
Весну й сонце прославляє!
Мати просить в Саші: “Син!
Ти сходи у магазин!
Купиш сир, ситро, сирок,
І яєць один лоток,
М’яса, сухарів, редиски,
Сині сливи і іриски,
Ще насіння, сіль, сирок,
І смородину, синок,
Трохи сала й ковбасу!”
“Мамо, я ж не донесу!”
Ф
Фазан-футболіст дуже любить футбол
Як форвард фазан забиває свій гол.
Х
Художник малює худобу і хату,
За це він отрима хвалу і зарплату.
Якось кухару на вухо
В кухні шепотіла муха:
“Хоч з тобою не дружу,
Хліб спекти допоможу”.
Хвастався хом’як пихатий:
“Є хазяйство в мене й хата,
В холодильнику харчі,
Три хлібини у печі”.
Хмара сонце заховала,
В хащі холодно всім стало.
Кухар в кухоль квас нал’є,
Хай хороший хлопчик п’є.
Ц
Гриць малює олівцем
Гусеницю з горобцем.
Цеберку цесарка в крамниці взяла,
В цеберку цесарка яєць нанесла.
У крамниці продавець
Загубив свій олівець.
Соня смажила млинці,
Ось і тісто на руці.
Як з роботи прийде тато –
Хай він з’їсть млинців багато.
В нас на ганку горобці –
Крихти їм несу в руці.
А сусідський хлопець Гліб,
Вчора їм приносив хліб.
Як на сцену на цеглину
Сів цвіркунчик біля тину.
Цвіринчить і цвіринчить,
Не на мить не замовчить!
Жив цар у палаці,
Спав цар на матраці,
Якось цар всю ніч не спав -
Йому цвіркунчик заважав.
Ну, а зранку у віконце
Вже заглядувало сонце.
Прокидайся цар, бо ранок -
На столі стоїть сніданок.
Там і яйця, і цукерки,
І цибулі пів цеберки!
Ч
Під кущем курча гуляє,
Черв’ячка собі шукає.
Мати-квочка поруч з ним,
З сином крихітним своїм.
Качка чотири яєчка знесла,
В червні вона каченят навела.
Ходить тепер вона з ними на річку
Їсть по дорозі смачненьку суничку.
Вліз у хату їжачок
І побачив бурячок:
“У цікавої цій штучки
Жодної нема колючки”.
Якось повз колючий тато,
На спині він ніс багато:
Лист, ожину, два грибочка
Для маленького синочка.
“Їж, мій любий хлоп’ячок!”
Вмовляє сина їжачок.
Своїх друзів пригощаю,
Наливаю в чашки чаю,
Ось варення із порічки,
А ось тістечко з сунички.
Ш
Шифер кришу прикрашає,
Від дощу її ховає.
Ми до школи швидко йшли,
Кущ шипшиновий знайшли.


***
На машині у гараж
Заїжджає батько наш.
Для машини це як дім,
Тепло й затишно у нім.


Вправи на розвиток чистоти звуковимови

Ми всі з дитинства пам’ятаємо загадку, як із “супу” зробити “борщ”.

На українській мові цей ланцюжок виглядав десь отак:
“Суп – сук – сок – бок – бор – борщ”.
Дивіться, змінюємо лише одну літеру, а змінюється значення усього слова.
Це дуже корисна вправа для дітей на розвиток фонематичного сприйняття. Також, за цим зразком можна придумати будь-які ребуси.
Тож, бажаю вам приємного відгадування загадок з чергуючими приголосними.
А самі зможете придумати щось подібне?

С “Ж” він ніччю вилітає
І дітей малих лякає.
С “З” стоїть він на вогні
Варить кашу й борщ мені.
(кажан, казан)
С “С” це фрукт дуже смачний,
С “З” це дощик заливний.
(слива, злива)
З буквой “Г” я важний птах,
На дереві сиджу.
З буквой “К” – міцний напій,
Бадьорим бути поможу.
(гава, кава)
З “С” у мене борщ нал’ють,
З “Ш” проходу не дають -
Ловить кіт мене щодня,
Хоч маленька дуже я.
(миска, мишка)
С “З” пасусь я на зорі,
В мене ріжки чималі.
Сіно на зиму для мене
З “С” накосять косарі.
(коза, коса)
З “Д” у мами я одна,
З “Б”- дубова, для вина.
(дочка, бочка)
Тварина я дика із буквою “Б”,
А з буквою “З” нагодую тебе.
Ти кашу вари в мені,
борщ і супець, якщо відгадаєш –
То ти – молодець!
(кабан, казан)
З “Ш” я дірку проколю,
З “М” я чистоту люблю.
(шило,мило)
З “М” я влітку розквітаю,
З “Л” я нігті прикрашаю,
З “Р” я в річці проживаю.
(мак, лак, рак)
З буквой “Й” папір я клею,
З “Н” я створюю алею.
(клей, клен)
З буквой “Г” мене в ігрі
Хай заб’ють в ворота.
З буквой “В” живу в селі,
В мене там робота.
(гіл, віл)
С буквой “С” я злак смачний,
Я корисний, поживний.
К “С” м’який добавлю знак –
Лютий з’явиться хижак.
(рис, рись)
Я на дереві любому
З буквой “Г” росту,
З буквой “Г” я по деревах
Плигати змогу.
(білка, гілка)
З буквой “Н” – герой казковий,
З “П” – автомобиль чудовий.
Швидко джип поїхав по дорозі,
Джин з кувшину вилізти невзмозі.



ДИДАКТИЧНІ ІГРИ ДЛЯ РОЗВИТКУ МОВЛЕННЯ,ФОНЕМАТИЧНОГО СЛУХУ,
ТА ФОРМУВАННЯ НАВИЧОК ЧИТАННЯ
  

-Добукварний період

Гра «Скільки речень?»
             Учитель читає текст. Учні показують картку з цифрою, скільки речень вони почули.

Гра «Скільки слів у реченні?»
               Учитель читає речення. Учні показують картку з цифрою, скільки слів у реченні вони почули.Виграє той, хто менше за всіх помилиться.

Гра «Добери схему до речення»
             На дошці прикріплені схеми речень. Учитель читає речення, учні відшукують відповідну схему, визначають кількість слів у реченні.

Гра «Картинка заблукала»
             На дошці виставлені картинки, що відносяться до однієї групи. Серед них зайва. Необхідно її відшукати і назвати. Можна підібрати і назвати предмети, що відносяться до новоутвореної групи, вставивши в неї «зайвий» предмет.

Гра «Упіймай слово»
               Учитель називає слова, з тим, щоб учні їх запамятали і плеснули в долоні,коли вони почують їх в реченні.

Гра «Хто? Що?»
             Учитель читає слова. Як тільки учні почують слово, що відповідає на питання хто?, вони плескають у долоні. На питання що?, вони тупають ногами.

          Гра «Вибери в одну групу»
              На дошці вивішені предметні малюнки. Дівчатка групують предмети, що відповідають на питання «Хто?», а хлопчики – на питання «Що?». Діти виходять по черзі. Виграє та команда, яка швидше впорається із завданням.

Гра «Який? Яка? Яке?»
              Учитель називає ознаки якогось предмета. Діти повинні за описом
відгадати,що це, або хто це.

        Гра «Який предмет?»
             Учитель показує, або називає якийсь предмет, учні  повинні назвати його ознаки.

Гра «Хто або що виконує ці дії?»
           Учитель називає дії якихось предметів. Учням потрібно відгадати, що це за предмет. Можна запропонувати придумати з ним речення.

Гра «Хто що промовляє?»
        Учитель показує або називає предметний малюнок тварини. Учні промовляють звуки, які вони видають.

Гра «Упізнай по голосу»
       Учні сидять із закритими очима. Ведучий чи учитель промовляє  звуки, які видають тварини. Діти мають угадати цих  тварин. Можна запропонувати аудіо-запис голосів тварин.

Гра « Зачаровані звуки»
Учитель пропонує дітям зобразити звуки і відгадати, що чи  кого вони нагадують:
                   Ж – ж – ж – летить жук;
                   З – з – з – співає комарик;
                   Ш – ш – ш – шумить вітер у листі;
У – у – у – виє завірюха  і т.д.

    Гра «Озвуч картинку»
Учитель показує дітям предметні малюнки і пропонує озвучити їх.
                      Корова -  му –  му – му;
 миша – пі – пі – пі – пі;
дерево – ш – ш – ш;
 півень – ку –ку – рі – ку;
зозуля – ку – ку– ку – ку.  


-Букварний період

Гра «Хто найуважніший»
Після прослуханих слів схожих між собою – визначити і назвати спільні і відмінні склади.

Гра «Спільний звук у словах»
Учитель називає кілька слів, які мають спільний звук. Учні визначають його і називають. З цим звуком придумують нові слова і вводять їх у речення. Потім учитель показує його графічний знак і називає букву, якою цей звук позначається.

Гра « Чарівники»
«Чарівник» стоїть у центрі кола з « чарівним» предметом. Діти- літери ходять по колу. «Чарівник» доторкається до літер, вони виходять у центр кола і беруться за руки. Усі хором читають утворені склади чи слова. Можна замінити умови гри і, завязавши «чарівнику» очі, прочитати незвичайні склади чи слова.

Гра «Виконай бажання»
         Діти стають в коло, їм на груди вішають вивчені літери. Учитель називає слово і виходять діти,що мають ці літери. Усі разом читають утворені слова.

Гра «Чарівні  кубики»
          Учитель з кубиками, на яких написані склади,стоїть у центрі кола. Він кидає кубик одному з дітей, той має швидко прочитати склад і повернути кубик учителю.
         Можна ускладнити завдання і кидати по два кубики, щоб діти утворювали і читали слова.

   Гра «Хто швидше»
Учні – літери бігають по колу. Учитель викликає до себе дітей, що позначають вивчені літери. Гра сприяє кращому запамятовуванню букв.

Гра «Додай  літеру»
 Учитель тримає в руках картки, що позначають голосні звуки. А в руках у дітей картки, що позначають приголосні звуки. Учитель показує картку з голосним, а діти по черзі, підставляючи свій приголосний,читають утворений склад.

Гра « Сплетемо вінок»
Учні читають слова в стовпчиках. Учитель пропонує на останній звук прочитаного слова придумати інше, далі придумати слово на останній звук придуманого і т. д.

Гра « Сестричко, відгукнись!»
Учитель показує друковану велику літеру, учні відшукують її «сестричку»-  малу літеру. Виграє той, хто не помилиться.

Гра «Чарівне поле»
Учитель тримає в руках круг з картону, на якому написані вивчені приголосні. У прорізаному віконечку «заховалися» голосні. Круг прокручується і діти читають утворені склади.   

         Гра «Встав букву,  прочитай слово»
Учитель диктує слова, в яких є спільний  звук, невідомий дітям. Учні складають ці слова з розрізної азбуки. Замість невідомого звука ставлять порожню картку. Потім учитель називає невідомий звук і показує букву, яку діти знаходять у себе,  вставляють  на місце і читають утворене слово.

Гра «Звуки – букви»
Гра проводиться по рядах.
  Учитель  проказує слова. Діти карткою показують скільки звуків і букв у кожному слові. Виграє той ряд, в якому буде найменше помилок.

Гра «Заміни букву»
Учитель пропонує скласти із розрізної азбуки скласти слово. Потім дає завдання замінити, додати чи відняти якусь букву, щоб вийшло нове слово.
Наприклад: сом – сам – сум;  – щока  і т. ін.

Гра «З кожного слова по букві»
Учитель називає слова. Учні мають скласти з них слово за певним правилом:
1) взяти перші букви почутих слів;
                     2) з першого слова – перший звук, з другого – другого – другий, з третього – третій і т. д. (Лак, колос, наша, диван – лоша).

Гра – читання «У  кого яка буква»
На дошці прикріплені малюнки казкових героїв: сови, колобка, лисиці. На дошці запис:
             У    ____   о, о, о
             У    ____   о, а
             У   ____   и, и, а.
Дітям пропонується прочитати ці речення, вставивши  замість пропущеного слова відповідний малюнок.

Гра « Упіймай звук»
 Учитель читає слова, учні плещуть у долоні, коли чують слово з вивченим  звуком.

Гра «Впіймай спільний звук»
Учитель називає слова, учні мають назвати спільний звук, який є в цих  словах. Наприклад: мама, море, дим, мило. (Спільний звук [м]).
Треба проаналізувати цей звук: приголосний, голосний? Підібрати слова з цим звуком.

Гра «З початку і з кінця однаково»
  Учитель пропонує дітям придумати слова, що читаються однаково з обох кінців. Виграє той, хто придумає найбільше. ( Аза, Ада, Алла, біб, дід, зараз, корок, еге, тут, ого, око, пуп, Пилип, Тит).

Гра «Склади слово»
Учитель виставляє на дошці вивчені букви і пропонує скласти з ними слова. Виграє той, хто першим складе і прочитає ці слова.

Гра «Вкажи слово»
Учитель друкує на дошці слова і закриває їх. Викликані три учні стоять спиною до дошки. Учитель відкриває слова і, вказуючи на одне з них, ставить запитання: «Скільки у даному слові складів, голосних?» Учні картками дають відповіді. Учні, що стоять біля дошки, повертаються обличчям до неї і показують те слово, про яке йде мова.
Виграє той, хто першим правильно вкаже слово. Гру можна повторювати кілька разів. Слова для гри беруться з букваря.

Лото «Склади слово»
Учні під керівництвом учителя наклеюють на картки з картону папір із зошита і пишуть по чотири – вісім слів.
 Учитель читає окремі склади чи букви. Діти знаходять їх у словах своєї картки і виставляють над ними склади або букви з розрізної азбуки. Виграє той, хто першим виставить усі склади або букви над словами своєї картки.
Матеріал гри має відповідати знанням учнів. Виготовлення лото і сама гра розвиває у дітей правописну зіркість.

Доміно «Склади слово»
 Доміно складається з 28 карток, на яких написано слова або частини слів. Картки виготовляються з картону. Всі картки під час гри кладуть на стіл. У грі беруть участь від двох до семи учнів. Кожен з них бере однакову кількість карток.
Гру починає той, хто має чисту картку. До неї підставляється інша картка, перша половина якої чиста, а друга – з початком нового слова . Картка з закінченням цього слова підставляється до попередньої, щоб вийшло слово і т.д.

Гра «Зєднай слово зі схемою»
Учитель на дошці друкує кілька слів і їх звукові моделі . Діти повинні з’єднати слова з відповідною схемою чи навпаки. Гру можна провести по рядах чи у групах.  Виграє та команда, що швидше впорається із завданням.

Гра «Мякий чи твердий звук»
Учитель називає або показує слова. Учні за допомогою карток умовних позначень показують твердий чи мякий приголосний у цьому слові. Можна показувати чи проказувати сполучення букв.

Гра «Упіймай слово»
   Учитель називає слова і пропонує дітям  завдання, що відповідають темі уроку. Наприклад: упіймати слово з м’яким приголосним звуком;
-         слово з приголосним, що вивчається;
-         з двома мякими приголосними і т.д.
Виграє той, хто не помилиться.

Гра «Відгадай слово»
 У вчителя на картці написане слово. Учні мають відгадати це слово за його характеристикою. Характеристика залежить від знань учнів, завдань гри. У 1 класі вчитель використовує цю гру з тим, щоб діти змогли самостійно закріпити свої знання,наприклад, про голосні та приголосні, кількість складів у слові, приголосні тверді та м’які, слова, які відповідають на питання Хто? Що? та ін.
  Завдання можуть бути такими:
-у слові три склади, відповідає на питання хто?, має одну букву я, це імя дівчинки (Ясочка);
 - слово  відповідає на питання що? Має один склад, є буква й.(Край, гай, чай);
- слово відповідає на питання хто? Має два склади, є буква ї.(Їжак, їздок) і т.д

                                             Гра «Сигнальники»
 Учитель називає вивчені звуки, а учні показують відповідну букву. Потім вчитель показує букву, а учні показують відповідну фішку.

Гра «Читає Незнайко»
                      Після опрацювання тексту, учитель чи підготовлений учень читає його, змінюючи слова. Учні мають помітити помилку і виправити її.

          Гра «Буква заблукала»
Учитель пропонує дітям вилучити «зайву» букву і дати їй характеристику.
   А О К У Е І   (К – приголосний, позначає звуки [К],[К’] )
  В С Р И М Ч  (И – голосний звук  [И]) і т.д.

Гра «Жук – буквоїд»
Учитель друкує на дошці слова і не дописує у них букви. Учні повинні відновити їх і прочитати ці слова. Можна запропонувати скласти речення з цими словами чи зробити звуко-буквений аналіз цих слів. Букви у словах мають бути знайомі дітям.

Гра «Розсипанка №1»
                      На дошці виставлені малюнки тварин. А під ними на набірному полотні у довільному порядку виставлені букви,що є у їхніх назвах. Учні із цих букв мають зібрати слова.

Гра «Розсипанка №2»
                     Дітям у конвертах даються розрізані слова. Учні повинні скласти їх у речення. Потім ці речення скласти у текст.                                                                                         Гру варто проводити у групах.  Обовязково кожен член групи має навчитися його читати.

      Вправи – анаграми
Учитель виставляє на дошці слова і пропонує дітям переставити букви у ньому так,щоб вийшло нове слово. Можна зверху нумерувати букви, які треба переставити. 
 Кіно – коні; вікно – вінок; ніжка – жінка; пилка – липка.            
                                                 
Гра «День – ніч»
З розрізної азбуки викладаються слова. За командою «День!», учні читають їх з дошки. За командою «Ніч!», діти закривають очі, а вчитель міняє букви в словах. Діти мають прочитати нове слово.

Гра «Заховай букву»
                      Учитель пропонує дітям прочитати слова і переставити у них букви так, щоб остання буква в слові стала посередині.
                     Пень – пеньок; ліс – лісок; дзвін – дзвінок; день – деньок…

Гра «Конструктори»
                     Дітям пропонується із букв одного слова утворити чим більше інших слів. Виграє той, хто придумає якнайбільше.

Гра «Дослідники»
                    Після прочитаного тексту, учитель пропонує порахувати скільки разів у ньому зустрічається якесь слово. Треба прочитати усі речення з цим словом.

Гра «Затинанка»
                    Учитель роздільно промовляє звуки. Учні уважно слухають і утворюють слова. Звуки можуть бути ще не вивчені дітьми.
                   Наприклад,[ м ][ а][ ш ][ и][ н][  а]  - машина і т.д.

Гра « Аукціон»
                    Учитель називає перший склад, учні додають склади та утворюють нові слова. Треба утворити якнайбільше слів.

Гра «Шифрувальники»
                     Учитель пропонує дітям прочитати слова, написані ззаду – наперед. Бажано, щоб це були слова з тексту відомого дітям.  
                                   
Гра «Додай словечко»
                     Учитель зачитує учням загадки. Учні додають слово – відгадку. Виконують звуко - буквений аналіз цих слів.

Гра «Відшукай слово»
                      На картці надруковані вивчені дітьми літери. Серед них «заховалися» слова . Учням потрібно їх відшукати і прочитати. Виграє той, хто відшукає їх швидше за всіх.
АМАМАУРДІТИРСНІГОПРОСАВ (мама,діти,сніг, роса).

Гра «Розєднай слова»
Учитель друкує скоромовку чи вірш, але слова не розєднані. Діти уважно читають і розділяють їх. Після цього колективно вчать напамять.

                    Гра «Розєднай і прочитай»
Учитель друкує речення, не розділяючи слова, і вставляє між ними одну чи кілька зайвих літер. Учням потрібно, підібравши «ключ», прочитати написане.
 Можна спочатку дітям «ключ» вказувати.

Гра «Жива картинка»
 Один учень читає текст, а другий мімікою і жестами показує почуте. Можна зробити навпаки. Учні за побаченим шукають відповідне речення чи слово.

Гра « Читай за стрілкою»
Учитель друкує склади окремо один від одного. Стрілками вказується напрямок їх зєднання. Учні за стрілками їх складають у слова і читають.
Так само можна надрукувати слова, «розсипавши» їх.

Гра « Віднови текст»
Учитель пропонує дітям прочитати речення, у якому переставлені слова. Таких речень дається кілька. Відновивши зміст усіх речень, учні складають їх у текст і читають. Спочатку можна перші слова в реченні вказувати. Потім завдання ускладнювати.

Гра «Азбукові лабіринти»
 На картці надруковані літери, серед яких заховалися слова зі скоромовки. Стрілкою вказано вихід з цього лабіринту. Ідучи за нею, треба прочитати зашифровану скоромовку.
 Спочатку дітям це робити важко, тому пропонується дві картки – одна з літерами, друга – з порожніми клітинками, куди переносяться літери з попередньої за вказаним напрямком.                             

                                                   Гра « Два – один»

З двох слів утворити одне.
Миша + ловити – мишоловка;
Птах + ловити – птахолов;
Руки + мити – рукомийник…

Гра « Слово в слові»
У запропонованих словах відшукати цілі слова.
   Пирій, змова, Людмила, машина і т.д.

       Гра « Знайки»
Учитель на дошці друкує стовпчик слів з пропущеними голосними. Збоку біля цих слів друкуються пропущені голосні. Потрібно їх вставити у слово і прочитати його.
                       з м – и а                          д т – і, и
                      с н г – і                             с н ч т –а аа
                      м р з – о о                       в с л – е е о
(Зима, мороз, сніг, діти, санчата, весело). Можна придумати речення з цими словами і поєднати їх в текст.
 Можна відновлювати пропущені голосні у текстах.

Гра «Бджілки»
 Після прослуханого тексту, учні читають його напівголосно самостійно.

         Гра « Хто більше»
З прочитаного тесту вибрати і прочитати якнайбільше слів за поданими схемами.
      П – приголосні
       Г – голосні
( ПГПГ, ППГЛГПГП, ГППГ  і т.д.)

Гра « За верхом»
Учитель пропонує дітям закрити нижню частину слів і прочитати їх тільки впізнаючи верх літер. Виграє той, хто це зробить найшвидше і  без помилок. Потім можна пропонувати читати речення.

Гра «Дії з буквами»
Дітям пропонується виконати дії і прочитати слово.
    Пар – р + п +ка – папка
Зоо – о + лі – о + то – золото

Гра «Добери риму»
Учитель пропонує дітям з дошки прочитати чистомовки і дібрати слова до рими.
               На – на –на – наступила зима.
               Ми – ми – ми – не боюся зими.
Ки – ки – ки – беремо саночки.
Ду – ду – ду – дітлахи на льоду.

       Гра «Хто більше»
Учитель пропонує дітям з букв одного слова утворити якнайбільше нових слів.
          Буквар – рак, бук, рука.
          Музикант – знаки,музика, Тузик …

Гра « Водолази»
                     Учитель пропонує дітям одне з речень прочитати на одному подиху.

Гра « Ти – мені, я - тобі»
                      Учні читають текст почергово по одному реченню. Потім переказують один одному прочитане .

Гра « Дожену – пережену»
                      Учні читають текст одну хвилину і роблять помітку простим олівцем, де вони зупинилися. Знову починають читати і намагаються «обігнати» помітку.

Гра « Зіпсоване радіо»
                     Учні читають текст самостійно напівголосно. Після команди «Стоп!» діти по черзі вголос читають те слово, на якому зупинились. Виходить новий текст, часто смішний.

Гра « Дощик»
                     Учні читають за командою вчителя (дощик капає) -  тихо, напівголосно, голосно, припиняють читання.

Гра « Хто швидше»
                     На дошці друкується скоромовка. Учитель дає команду прочитати її голосно пошепки, повільно, очима. Потім задає відповідний темп і читають усі разом, тренуючи свій артикуляційний апарат. Вчаться читати на одному диханні.


Гра «Буксир»
                     Учні читають у парі. Сильніший бере на « буксир» слабшого. Діти намагаються не відставати один від одного.

        Гра « Хвости»
                     Учитель читає початок речення, а діти його кінцівку.

     Гра «Диктор»
                    Після опрацьованого тексту, запропонувати учням прочитати його, відриваючи очі, щоб подивитися на глядачів.

Гра « Ланцюжок»
                      Діти читають текст по одному реченню «ланцюжком». Усі уважно слідкують. Якщо хтось не зможе прочитати, «ланцюжок» вважається перерваним.

                                       
 Гра « Розвідники»
                       Після прочитаного тексту, діти отримують завдання відшукати в ньому слова, які:

- звучать ніжно;
          - пишуться з апострофом;
          - мають три склади;
          - є іменами людей та ін.


         Гра « Небо – земля»
                      Учні читають текст пошепки. За командою «Небо!» -  припиняють читати і піднімають очі вгору. За командою «Земля!» - продовжують читати від поміченого місця.


Гра « Читає Незнайко»
                      Учитель читає текст, навмисно змінюючи в ньому слова. Діти виправляють помилки і читають правильно.

    Гра «Проковтни слово»
                      Учитель пропонує прочитати опрацьований текст, «ковтаючи» слова. Тобто, читати речення в тексті через одне слово.

    Гра «Редактори»
                       Учитель переставляє речення в тексті чи слова у реченні. Пропонується дітям бути редакторами і відновити текст.

Гра «Ми -  артисти»
                      Після опрацьованого оповідання, вірша чи казки, запропонувати дітям інсценізувати прочитане. Вчитель роздає маски, малюнки чи підписи героїв. (Можна своїми словами або словами з тексту).

Гра «Мікрофон»
                       Опрацювавши текст, запропонувати дітям висловити свої думки, або дати  відповіді на запитання, передаючи мікрофон один одному.


Мовна картка для логопедичного обстеження дітей-логопатів




Конспекти логопедичних занять

Конспект подгруппового логопедичного заняття на тему «Подорож в підводний світ»
Логопедичний корекційно-розвиваюче заняття «Кішка в гості до нас прийшла»
Конспект логопедичної НСД для дітей старшого дошкільного віку з фонетико-фонематичним порушенням мовлення
Інтегрована освітня діяльність з дітьми старшого дошкільного віку «Подорож у казковий ліс»
Методична розробка заняття для дітей старше-підготовчого віку з діагнозом ТНР (ЗНМ) «Комахи луки»
НОД ігри - заняття з розвитку мовлення для дітей підготовчої групи з ФФН мови. Тема: «Магазин іграшок»
Гра «Театр пальчиків і мови»
Конспект подгрупповой безпосередній освітньої діяльності: Формування фонематичного слуху. Диференціація звуків К - Р
Узагальнення і поширення досвіду роботи по темі: «Спільна робота вчителя-логопеда і батьків як одна з умов успішної корекційно-виховної роботи з дітьми з мовленнєвими порушеннями»
Конспект підсумкового логопедичного ранку для дітей підготовчої групи «В царстві короля та королеви»

Конспект НОД у підготовчій логопедичній групі «Як у лісовій школі голосні звуки вивчали»
Безпосередньо-освітня діяльність з розвитку мовлення та малювання «Пізня осінь»
Конспект подгруппового логопедичного заняття в підготовчій до школи групі. Тема: Рання весна. Перші весняні квіти
Логопедичний заняття в старшій групі по розвитку лексико-граматичних категорій та зв'язного мовлення на тему «Професії»
Конспект індивідуального заняття «Автоматизація звуку [Л] в складах, словах»
«Профілактика дисграфії та автоматизація звука [Р] у словах»
Конспект безпосередньо-освітньої діяльності «Зимові види спорту, ігри - забави»
Конспект індивідуального безпосередньо організованої освітньої діяльності «Автоматизація звука [Р] у складах і словах»
Конспект індивідуального заняття з формування звуковимови на тему «Звук [р]» у старшій групі компенсуючого напрямки
Конспект відкритого спільного заняття вчителя-логопеда та вихователів старшої групи «З Попелюшкою на бал»

Конспект фронтального лексико-граматичного заняття з «Дикі тварини»
Конспект логопедичного заняття в старшій логопедичній групі Тема: «Диференціація приголосних звуків [Р], [Р ']»
Конспект фронтального лексико-граматичного заняття по темі «Зима»
Конспект НОД у підготовчій логопедичній групі за темою «Зима»
Конспект відкритого заняття з логоритміки «Сніговик»
Конспект відкритого заняття з логоритміки «Магазин іграшок»
Конспект комплексного сюжетно-тематичного логопедичного заняття для дошкільнят із загальним недорозвиненням промови «Куди пропали голосні звуки?»
Конспект заняття на розвиток лексико - граматичних категорій по темі: «Транспорт»
Конспект НОД по пізнавально - мовленнєвому розвитку: «Грамотії Олімпійських ігор»
Логопедичний заняття в підготовчій групі «Подорож в країну Лапландію»

Диференціація звуків «Ш» і «Ж» подгрупповое логопедичний заняття для старшої групи Тема: «Подорож у країну Шипелок і Жужжалок»
Конспект логопедичного заняття в старшій групі Тема: Складання речень за картинкою з опорою на запитання
Конспект інтегрованого заняття у корекційній групі з ФФН Тема: «Кузя в гостях у «Угадайке»
Конспект фронтального заняття в старшій логопедичній групі Тема: Звук і буква І
Конспект подгруппового логопедичного заняття Тема: Прогулянка в весняний ліс. Слова - антоніми (прикметники)
Логопедичний заняття в старшій групі по темі: "Дикі тварини Вишерского лісу. Рись"
Конспект НСД для дітей із ЗНМ в рамках теми «Осінь»
Конспект заняття «Звук і літера Ч»
Конспект логопедичного заняття в старшій групі Тема: «Переказ казки «Три ведмедя» з опорою на серію картинок з елементами драматизації»
Конспект подгруппового логопедичного заняття з дітьми 6-7 років «Звуки [Ч]-[З]. Літери «Ч» - «З»

Конспект логопедичного заняття в підготовчій групі Тема: «Лунтик та його друзі»
Конспект заняття: «В гості до Федора. Посуд. Звук «С» (підготовча група)
Конспект заняття «Диференціація звуків Ш - Ж» (підготовча група)
План - конспект спільного заняття вчителя-логопеда та педагога-психолога у підготовчій логопедичній групі за темою «Транспорт»
«Ігри та ігрові завдання для формування звукового аналізу»
Логопедичний годину загадок по темі: «Осінь - золота чарівниця!»
Конспект заняття з фонематическому сприйняття в старшій логопедичній групі Тема заняття: Звуки [К]-[Кь]
Музично-логоритмическое заняття «Червоний, жовтий, зелений»
Конспект заняття з розвитку мовлення на тему: «Інтерв'ю у зимового лісу» логопедична підготовча до школи група
Логопедичний дозвілля з теми «Одяг. Взуття. Головні убори» з дітьми підготовчої до школи групи


Конспект логопедичного заняття за казкою «Курочка ряба»
«Граємо з кубиком» спільна корекційно-ігрова діяльність вчителя-логопеда та дітей підготовчої групи з використанням ППЗ «Вчимося говорити правильно»
Казка про королеву Брехні (заняття з навчання грамоти у підготовчій логопедичній групі)
Конспект індивідуального заняття з автоматизації звуку [Р]
Досвід роботи на тему: «Використання ігрових прийомів для закріплення правильної вимови у дітей старшого дошкільного віку»
Логопедична школа для батьків
Конспект інтегрованого заняття у старшій логопедичній групі «Подорож в село до бабусі»
Конспект заняття з розвитку мовлення в старшій групі «Золота осінь»
Конспект інд. логопедичного заняття Тема заняття «Автоматизація звуку Ш»
Конспект індивідуального логопедичного заняття на тему: «Автоматизація звука [л] у складах і словах»

Конспект фронтального заняття по формуванню звуковимови і фонематичного слуху на етапі автоматизації звуку
Конспект безпосередньо освітньої діяльності для дітей підготовчої групи «Логопедичний КВН»
Конспект корекційно-розвивального заняття для дітей підготовчої групи на тему «Звук і літера Ж»
Конспект індивідуального логопедичного заняття по темі: «Автоматизація звуку Ш в складах і словах»
Конспект безпосередньо освітньої діяльності «Використання мнемотабліц в роботі з формування зв'язного мовлення у дітей із ЗНМ»
Конспект корекційно-розвивального заняття для дітей підготовчої групи «Знайомство зі звуком і буквою «ю»
Конспект безпосередньо освітньої діяльності в старшій логопедичній групі освітня область «Комунікація» Тема: «Використання мнемотабліц в роботі по формуванню
Тематичний план роботи платної освітньої послуги з корекції мовлення дітей дошкільного віку
Перспективний план роботи по формуванню лексико - граматичних категорій з ффнм (підготовча група)
Автоматизація звуку [Л] в складах, словах, фразах Тема заняття: «Подарунок для слона»

Конспект заняття з розвитку мовлення в старшій логопедичній групі на тему «Іграшки»
«Формування зв'язного мовлення у дітей із загальним недорозвиненням мовлення з використанням прийомів наочного моделювання»
«Здоровьесбережение в логопедії. Використання нетрадиційних методів та прийомів логопедичної практиці»
Заняття з розвитку зв'язного мовлення на матеріалі лексичної теми «Дикі тварини наших лісів»
Конспект безпосередньо освітньої діяльності у старшій групі з загальним недорозвитком мовлення на тему: «Переказ російської народної казки «Снігуронька» з опорою на серію сюжетних картинок»
Конспект логопедичного заняття для дітей старшого дошкільного віку з лексичної теми «Професії на будівництві»
Конспект логопедичного заняття «Подорож у казку»
Логопедичне заняття з навчання грамоти з елементами театралізації на тему: «Літера Б»
Мовні вправи з лексичної теми «Іграшки»





Немає коментарів: